Антарктида стала... зеленою: чому сніг змінив колір

 

скріншот фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Зелений сніг, зафіксований в Антарктиді,  є наслідком діяльності водоростей. Однак, як показали спостереження вчених, з підвищенням глобальної температури дедалі більша частина Антарктиди ставатиме зеленим.

Антарктида, попри суворі умови, є домом для кількох видів водоростей, які "живуть" на сльотовому снігу та висмоктують вуглекислий газ з повітря.

 фото з сайту sciencealert  (Matthew Davey/University of Cambridge)

Дослідники з Кембриджського університету та Британського антарктичного центру поєднали супутникові знімки із наземними спостереженнями, щоб виявити поточну кількість зелених водоростей на континенті.

Вони виділили понад 1600 окремих зелених водоростей, що цвітуть на снігу по всьому півострову на площі 1,9 квадратних кілометрів, пише sciencealert.

"Незважаючи на те, що в глобальному масштабі їх кількість порівняно невелика, в Антарктиді, де у вас така невелика кількість рослинного життя, ця кількість біомаси є надзвичайно значною, - сказав Метт Дейві з департаменту рослинних наук Кембриджа. -- Дуже багато людей вважають, що Антарктида - це лише сніг та пінгвіни. Насправді, якщо озирнутися, там існує багато рослинного життя".

фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Команда підрахувала, що водорості на півострові поглинають рівні СО2, еквівалентні 875 000 середніх поїздок автомобілем. Вони також встановили, що пік цвітіння водоростей розташовані в межах п'яти кілометрів від колонії пінгвінів, оскільки екскременти птахів є прекрасним добривом.

Полярні регіони прогріваються набагато швидше, ніж інші частини планети, і команда передбачила, що низько розташовані прибережні райони Антарктиди незабаром будуть звільнені від водоростей під час безснізжних літ. Натомість, це буде компенсовано масштабним цвітінням водоростей на висотах, коли температура зростає і сніг пом'якшується.

"Оскільки Антарктида продовжує "вигріватися" на невеликих низько розташованих островах, в якийсь момент вона перестане отримувати снігові покриви на них влітку, - сказав Ендрю Грей, провідний автор і дослідник Кембриджського університету. - І навпаки, на півночі півострова ми побачили деякі справді великі цвітіння, і ми припускаємо,  що побачимо більше цих великих "квітів".

Грей заявив, що зелений сніг, який цвіте на високій землі, "більш ніж компенсує" ефект втрати водоростей на рівні моря. 

 фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

У той час як більше водоростей означає поглинання більше СО2, рослини можуть мати невеликий, але несприятливий вплив на місцевий альбедо - скільки тепла Сонця відбивається назад від поверхні Землі.

Тоді як білий сніг відображає 80% радіації, що потрапляє на нього, для зеленого снігу ця цифра ближча до 45%. Однак команда заявила, що зменшення альбедо навряд чи вплине на клімат Антарктиди у значному масштабі.

Раніше ми повідомляли, що на шостому континенті сніг став... малиновим.

Північний Льодовитий океан втратить морську кригу вже до 2050 року, - вчені

Через глобальне потепління арктичні літа невдовзі "оголюватимуть" океан фото espreso.tv

Протягом мільйонів років Арктика дотримувалася  безперервного ритуалу, коли взимку площа арктичної морської криги розширювалася,  а влітку лід відступав, танучи назад в океан.

Та в епоху антропогенних змін клімату потоки цього циклу порушилися, пише sciencealert.  Протягом останніх десятиліть загальна площа покриття арктичного морського льоду занепадала, зменшуючись і відступаючи з кожним роком. Тим не менш, Арктика залишалася замерзлою та вкритою морським льодом навіть влітку.

Новий аналіз численних моделей клімату передбачає, що Північний Льодовитий океан вже у цьому столітті перестане вкриватися кригою влітку, і це стосується навіть найкращих сценаріїв, в яких людство суттєво скорочує викиди в атмосферне середовище.

фото sciencealert.

Arctic ice changes from 1984 to 2016. (Cindy Starr/NASA SVS)

"Якщо ми скоротимо глобальні викиди швидко та суттєво і, таким чином, збережемо глобальне потепління нижче 2° C відносно допромислових рівнів, льодовиковий морський лід все одно періодично зникатиме влітку, і станеться це вже до 2050 року", - говорить полярний геофізик Дірк Нотц з університету Гамбурга в Німеччині.

У новому дослідженні Нотц та його команда вивчили відмінності різних кліматичних моделей, що імітують еволюцію льодовикового арктичного моря в майбутньому.

Sea ice area at the end of the Arctic summer in 1979, at left, versus 2019. (Dirk Notz)

                                                                                                                            фото sciencealert

У більшості моделей Північний Льодовитий океан стає морем, вільним від льоду (sea-ice free) - коли територія морського льоду охоплює менше 1 мільйона квадратних кілометрів - ще до того, як ми досягнемо 2050 року, і незалежно від гіпотетичного сценарію.

Хоча результати, безумовно, шокують, загальний прогноз незамерзаючої Арктики не є неочікуваним. Вчені роками прогнозували цей результат, передбачаючи зникнення Арктики, і тепер важливо, що це може означати для інших екосистем.

фото sciencealert by Dirk Notz

Вчені кажуть, що при меншій кількості льоду в Арктиці буде відбиватися менше сонячного світла, а наша гаряча планета поглинатиме ще більше тепла від танення Північного полюсу. "Це вулиця з двома смугами, - пояснила ще в 2018 році кліматолог NASA Клер Парксінсон, яка не була причетною до цього дослідження. - Потепління означає, що менше льоду буде утворюватися і більше льоду буде танути, але "менше льоду" означає, що менше сонячної енергії відбиватиметься, і це сприяє потеплінню".

Вчені кажуть, що є й хороша новина: ми можемо все-таки зберегти арктичне літо, якщо  якщо нам вдасться стрімко скоротити викиди CO2.

Раніше ми писали, що через скорочення площ морської криги білий ведмідь може зникнути як вид вже протягом цього століття.

Цьогорічна зима стала найтеплішою в Європі за всю історію спостережень

фото 12kanal

Такі висновки зроблено фахівцями Copernicus Climate Change Service/ECMWF.  Так, з грудня 2019 року по лютий 2020 року в Європі була постійна м'яка погода, особливо на півночі і сході. Середня температура була майже на 1,4 ° С вищою, ніж в попередню найтеплішу зиму 2015/16 років (коли спостерігався сильний Ель-Ніньо), і на 3,4 ° С вищою за норму 1981-2010 років.

Температури лютого-2020 були вище середнього у великому регіоні, що охоплює більшу частину Європи, Сибіру і Центральної Азії, а також Західну Антарктиду, в той час як на півночі Аляски вони були нижче середнього, повідомляє WMO.

фото з сайту WMO

Тож лютий був на 0,8° C теплішим, ніж в середньому  з 1981 по 2010 роки, що робить його другим найтеплішим лютим у світовому масштабі. Він був на 0,1° C холоднішим, ніж лютий 2016 року, і на 0,1 ° C теплішим, ніж лютий 2017 року.

Фахівці зазначають, що середньоєвропейські аномалії температури, як правило, більш мінливі, ніж глобальні аномалії, особливо взимку. Середньоєвропейська температура в лютому 2020 року було особливо високою. Цей місяць в Європі був на 3,9 ° С теплішим, ніж усі люті в період 1981-2010 рр.

Раніше ми писали, що цьогорічний січень став другим найтеплішим місяцем з-посеред усіх січнів з 1881 року.

Білий ведмідь може зникнути як вид вже протягом цього століття

27 лютого - Міжнародний день полярного ведмедя

фото з сайту animal.in.ua

"Завдяки" глобальному потеплінню, площі морської криги у полярних районах скоротилися настільки, що білим ведмедям нема де жити і полювати. Голод жене їх до людей, де вони  змушені копирсатися у смітниках у пошуках їжі - і це жалюгідне видовище. Якщо не вжити заходів, вже у найближчому майбутньому білі ведмеді можуть зникнути як вид.

За класифікацією МСОП (Міжнародного союзу охорони природи), білий ведмідь відноситься до уразливих видів. Він ведмідь охороняється "Червоними книгами" багатьох країн, існують міжнародні угоди з охорони білого ведмедя, створено спеціальні охоронні зони (наприклад, на острові Врангеля).

Проте, незважаючи на це, критично знижується площа плавучої криги на морі, яка є основною "базою" для білого ведмедя: тільки там вони можуть полювати на свою основну здобич - тюленів. Ось чому полярні ведмеді дедалі частіше намагаються вполювати моржів, проте для них це небезпечно. Морж може запросто вбити або травмувати ведмедя. І якщо самцям часом вдається перемогти, то самиці з ведмежатами лишаються голодними.

"Ці білі гіганти просто не здатні забезпечити себе їжею, через що гинуть. І з ними може трапитися те саме, що свого часу спіткало орла степового в Україні, - каже Юрій Кириченко, заступник директора Миколаївського зоопарку. - Нагадаю:  у другій половині минулого століття ховрахи були оголошені ледве не ворогами народу, адже з'їдали певну частину урожаю зернових. Тому їх почали масово винищувати - навіть давали гроші за кожного вбитого ховраха. За короткий час популяція ховрахів, які є основним джерелом харчування для орла степового, була практично винищена. А за нею в Україні повністю зник і цей вид орла.

Коли щезне крига і тюлені, якими харчується білий ведмідь, щезне і він. На жаль, ці прогнози є дуже реалістичними. Через глобальне потепління білий ведмідь може зникнути як вид вже протягом цього століття".

До слова, саме білий ведмідь є найбільшим сухопутним хижаком. Самиці дещо дрібніші, а самці ростуть все життя. Були випадки, коли вони досягали тонни ваги, а зріст при вставанні на задні лапи сягав трьох з гаком метрів.

До речі, білий ведмідь - єдиний з усіх ведмедів, який має хутро на підошвах лап. Воно дозволяє не ковзати по кризі.

Хоча білий ведмідь відокремився від бурого приблизно 200 тисяч років тому, і сьогодні трапляються випадки схрещування між ними, причому ці гібриди цілком життєздатні і дають власне потомство. Раніше бурий і білий ведмеді не пересікалися, бо мали різні ареали. А тепер, коли білому ведмедю доводиться виходити на берег, він потрапляє на одну територію з бурим.

Тож, доки будуть плавуча крига і тюлені, будуть і ведмеді. Людство намагається зупинити глобальне потепління, але поки марно. І білий ведмідь - один з видів, який відчуває це на власній шкурі. І якщо нічого не зміниться, рано чи пізно ми втратимо цей вид тварин.

Як ми раніше писали, стан глобального біорізноманіття - все ще гірше, ніж ми уявляли.

Не СО2: набагато шкідливішими для атмосфери виявилися фреони

Саме фреони «винні» у третині глобального потепління, руйнуванні озонового шару та  скороченні площі морської криги

фото з сайту espreso.tv

Нове дослідження назвало головну групу хімічних сполук, яка відіграла ключову роль у глобальному потеплінні та втраті морської криги в Арктиці в кінці ХХ століття.

У дослідженні з Колумбійського університету геофізик Лоренцо Польвані визначив ступінь впливу речовин, що руйнують озон, на підвищення температур та зменшення площі морської криги в Арктиці у період з 1955 по 2005 рік, повідомляє scienceukraine.

Вчені порахували, що галогеновані сполуки несуть відповідальність за третину глобального потепління у другій половині 20-го століття. Фреони, які також руйнували наш озоновий шар, також відповідають за 50% підвищення температур в Арктиці та скорочення площі морської криги.

Зображення озонової діри над Антарктикою, коли вона досягла максимального розміру у 2006 році. Джерело: NASA

Органічні галогеновані сполуки, або хлор- та бромвмісні фреони (CFC), і раніше пов’язували з руйнуванням озону у верхніх шарах атмосфери Землі. Зокрема, саме через фреони ми отримали озонову діру над Антарктикою. Проте досі ми надзвичайно мало знали про їхній вплив на клімат планети.

Тепер стало відомо, що окремі молекули фреонів можуть утримувати в атмосфері значно більше тепла, ніж більшість відомих сполук. До прикладу,ступінь впливу на глобальне потепління  дихлордіфторметану (CFC-12) в 11 тисяч (!) разів перевищує показник для вуглекислого газу. Тож поки ми розглядаємо двуокис вуглецю як основний парниковий газ, навіть малі концентрації фреонів можуть зрівнятися з ними за впливом.

Концентрації фреонів в атмосфері досягли максимуму наприкінці минулого сторіччя. У 1987 році міжнародна спільнота підписала Монреальський протокол, покликаний зупинити викиди цих речовин, після чого дослідники почали спостерігати поступове зниження концентрації фреонів та відновлення озонового шару. 

Раніше ми писали, що рано чи пізно каскад екологічних криз приведе планету до «глобального системного колапсу».

Один з найбагатших чоловіків світу створить "Фонд Землі" для протидії змінам клімату

Глава Amazon пожертвує $ 10 мільярдів на захист довкілля

 фото з відкритих джерел

Засновник Amazon Джефф Безос виділить $ 10 мільярдів на фінансування вчених, активістів, громадських організацій, що займаються захистом навколишнього середовища та протидією наслідків зміни клімату.

Один з найбагатших людей на планеті оголосив про створення "Фонду Землі". Уже влітку ця організація почне видавати гранти в рамках цієї ініціативи.

Як повідомляє УП, у своєму Instagram власник Amazon написав, що хоче працювати разом з іншими, щоб посилити наявні і вивчити нові засоби боротьби з руйнівним впливом змін клімату на планету.

Раніше ми повідомляли, що зміни клімату можуть призвести до зникнення відомих вин.

Каскад екологічних криз приведе планету до «глобального системного колапсу», - вчені

фото з відкритих джерел

Зміна клімату, екстремальні погодні явища, занепад екосистем, продовольча безпека,  зменшення запасів прісної води - все це стане величезною проблемою для людства в 21 столітті.

На думку вчених, опитаних міжнародною дослідницькою організацією Future Earth, з 30 ризиків глобального масштабу ці п'ять були в списку як за ймовірністю, так і за впливом. Про це пише sciencealert.

«В сукупності вони мають потенціал впливати і підсилювати один одного таким чином, який каскадно може призвести  до глобального системного колапсу», - заявила команда на чолі з Марією Івановою, професором Центру врядування та сталого розвитку в Массачусетському університеті.

Наприклад, екстремальні теплові хвилі прискорюють глобальне потепління, виділяючи гази, що зігрівають планету, з природних джерел, при цьому посилюючи водні кризи і дефіцит продовольства.

З іншого боку, втрата біорізноманіття послаблює здатність природних і сільськогосподарських систем справлятися з екстремальними кліматичними явищами, а також піддає ризику поставки продовольства.

Поки людство бореться - поки безуспішно – з викидами CO2 від спалювання викопного палива, потепління Землі також випускає велику кількість цих газів, наприклад, через танення вічної мерзлоти. Тож усі зусилля можуть бути зведені нанівець.

«Багато вчених і політики звикли думати і діяти по ізольованим ризикам, по одному, - йдеться в звіті. -  Ми закликаємо світових вчених, лідерів бізнесу і політиків звернути увагу на ці п'ять глобальних ризиків і побачити  їх як взаємодіючу систему».

«2020 рік є  критичним часом для розгляду цих питань, - зазначила  Емі Люерс, виконавчий директор Future Earth.  - Наші дії в наступному десятилітті визначать наше колективне майбутнє».

Вчені згодні з тим, що Земля перебуває на початку масового вимирання – вже шостого за півмільярда років - яке може привести до зникнення  мільйона видів, або кожного восьмого, в найближчі десятиліття чи століття.

«Людство зіткнеться з руйнівним сукупним впливом безлічі взаємодіючих кліматичних загроз, - попереджає  Ерік Франклін, дослідник з Інституту морської біології Гавайського університету. - Вони відбуваються зараз і далі лише погіршуватимуться».

Як ми писали раніше, стан глобального біорізноманіття - все ще гірше, ніж ми уявляли.

Джмелі можуть зникнути вже протягом кількох десятиліть, - вчені

Підвищення глобальної температури рано чи пізно призведе до зникнення джмелів

фото Всеукраїнська електронна енциклопедія

Для деяких видів навіть невеликі скачки температури мають велике значення для виживання. Щоб передбачити, які популяції піддаються ризику, екологи розробили новий спосіб картування змін в популяції в зв'язку зі зміною температури і перевірили його на джмелях.

Відкладаючи в сторону збитки, який ми наносимо джмелям через безглузде використання пестицидів, одне лише підвищення температури може призвести до того, що вони просто щезнуть вже протягом нашого життя, пише sciencealert.

Комахи взагалі щезають по всій земній кулі, до жаху екологів. Тільки за останні 35 років чисельність безхребетних в дикій природі скоротилася на 45%.

«Ми знаємо, що ця криза повністю обумовлена діяльністю людини, - говорить еколог Пітер Сорое з Університету Оттави в Канаді. -  Отже, щоб зупинити це, нам потрібно було розробити інструменти, які повідомляли б нам, де і чому станеться це зникнення».

Посилання на зміну клімату як на автоматичний сценарій кінця світу для дикої природи не завжди точне. Деякі середовища змінюються при підвищенні температури, наприклад, у міру того, як харчові суцвіття або хижаки виснажуються.

Від глобального потепління страждають не лише комахи. Не так давно у доповіді Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), складеної 67 вченими з 17 країн світу, були озвучені висновки, що  Через зміну клімату світовий океан втрачає кисень, а дезоксигенація океану буквально "вбиває" морські екосистеми.

Та повернімося до наших джмелів. Працюючи з колегою-дослідником з Оттавського університету Джеремі Керром і лондонським екологом Коледжу Тімом Ньюболда, Сорое використовував історичні записи про 66 видах джмелів в Північній Америці і Європі в якості контрольного прикладу для передбачення того, як більш високі температури можуть вплинути на динаміку популяції.

«Джмелі - кращі запилювачі, які у нас є в диких ландшафтах, і найефективніші запилювачі для таких культур, як помідори, гарбуз і ягоди», - каже Сорое.

Розбивши розподіл видів джмелів в одиницях по 100 квадратних кілометрів (близько 40 квадратних миль) протягом базового періоду з 1901 по 1974 рік, а потім порівнявши ці райони в більш пізній період з 2000 по 2014 рік, група розрахувала зміни чисельності кожного виду.

Вони виявили, що шанси, що будь-яка популяція джмелів може залишитися в Європі, впали на 17%. Для Північної Америки це зниження склало 46%.

Як саме температура впливає на виживаність джмеля, поки що незрозуміло, але команда знайшла можливу підказку в тому факті, що найбільше зниження відбулося на більш сухих територіях.

Проте є і хороша новина: області, які раніше були занадто холодні для джмелів, виявилися доступними.

Але в підсумку таких рідкісних перемог буде недостатньо, щоб врятувати багатьох з них.

«Якщо зниження продовжиться такими темпами, багато хто з цих видів можуть зникнути назавжди протягом декількох десятиліть», - каже Сорое. 

Кожен втрачений вид  схожий на видалення одного блоку з екологічної вежі Дженга. А для багатьох екосистем по всьому світу джмелі займають місце в основі цієї вежі – без них вона просто впаде.

фото з сайту babyblog

Раніше ми пояснювали, як  глобальне потепління впливає на міграцію птахів.

В Антарктиді зафіксовано новий температурний рекорд

Глобальне потепління не оминуло й «шостий континент»

фото з ФБ-сторінки НАНЦ

6 лютого на аргентинській дослідницькій базі Есперанса, що на північній частині Антарктичного півострова, було зафіксувала новий рекорд температури + 18,3 ° C, який перевищив  попередній рекорд 24 березня 2015 року, що становив + 17,5 ° C. 

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру. Метеорологічні дані на цій станції фіксуються з 1961 року.

Слід зазначити, що Антарктичний півострів (а саме його північно-західний край) є одним з регіонів планети, який найбільше прогрівається - майже на 3 ° C за останні 50 років.

Як ми повідомляли раніше, з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди в Україні з'явилася нова марка.

Гренландія почала танути у сім разів швидше - торік вона втратила 370 мільярдів тонн криги

фото з сайту comments.ua

Швидкість танення льоду в Гренландії за останні 26 років збільшилася у сім разів, йдеться в дослідженні міжнародної групи полярних дослідників. І якщо  такі темпи танення зберігатимуться, то вже до кінця століття танення льоду в одній лише Гренландії може призвести до зростання рівня світового океану на сім сантиметрів

В рамках дослідження вчені проаналізували супутникові дані, зібрані в період з 1992 по 2018 рік, і дійшли висновку, що за цей час Гренландія втратила 3,8 трильйона тонн льоду - ця маса відповідає зростанню рівня світового океану на 10,6 міліметра.

При цьому вчені зафіксували, що швидкість танення постійно збільшується: якщо на початку 1990-х цей показник відповідав приблизно одному міліметру зростання рівня води, то зараз він вже сягає семи міліметрів, пише ВВС Україна.

Якщо такі темпи танення зберігатимуться, то вже до кінця століття це може призвести до зростання рівня світового океану на сім сантиметрів - без урахування інших чинників. Це, своєю чергою, може призвести до затоплення значних ділянок суходолу.

"Кожен сантиметр зростання рівня океану означає загрозу затоплення для шістьох мільйонів людей", - розповідає професор Енді Шеперд, один із авторів дослідження.

У середньому в Гренландії щороку тане близько 250 мільярдів тонн льоду. Проте 2019 рік був аномально спекотним: приміром, у прибережному місті Ілуліссат температура повітря сягала 20 градусів. Такі температурні умови призвели до того, що цьогоріч Гренландія втратила 370 мільярдів тонн криги.

Раніше ми писали, що вчені знайшли причину швидкого танення льодовиків Аляски.

Вчені виявили "підводні камені" швидкого танення льодовиків Аляски

Швидкість танення льодовиків виявилася вищою, ніж вважалося

фото vsviti.com.ua

Група американських вчених вивчила океанічні води поруч з 30-кілометровим льодовиком Леконт на Алясці. Виявилося, що швидкість його танення суттєво перевищує розраховані раніше показники.

Спочатку вчені провели дослідження, в ході якого виміряли швидкість танення льодовика, направивши на нього сонар з корабля. Тоді виявилося, що швидкість плавлення льоду набагато вище, ніж очікувалося, але не було зрозуміло, чому. У новій роботі дослідники з Ратґерського, Аляскинського та Орегонського університетів вирішили розібратися в рушійній силі цих процесів з допомогою безпілотних каяків, пише ecotech.news.

Виявилося, що процес танення пов'язаний з підводними течіями та водою, що приливає до льодовика. З'ясувалося, що поблизу льодовиків відбуваються два види танення. Там, де прісна вода стікає до основи льодовика з поверхневої зони, її потужні потоки призводять до плавлення льоду.

З іншого боку, нижня частина льодовика може плавитися під дією води, що приливає до неї. Дослідники з'ясували, що темп такого танення значно - в 100 разів - вищий, так само як і частка в загальному обсязі талої води.

Дослідження дозволить краще розуміти механізми підводного танення, а  цей процес має повинен бути краще представлений в наступному поколінні моделей, що оцінюють підвищення рівня моря та його наслідки.

Як ми повідомляли раніше, у 2019 році світовий океан визнано найтеплішим за всю історію спостережень.

Істина без вина: через глобальне потепління виноробство опинилося під загрозою

Зміни клімату призведуть до зникнення відомих вин

 

 фото з відкритих джерел

Зміни клімату призведуть до зникнення всесвітньо відомих та улюблених вин з Бургундії, Бордо та інших виноробних регіонів Франції. Такий несприятливий прогноз для всіх поціновувачів французьких вин зробили дослідники з Університету Британської Колумбії, пише ecotech.

У своєму новому дослідженні вчені дійшли висновку, що в найближчому майбутньому винороби Франції будуть змушені відмовитися від багатьох сортів винограду, з яких виробляється вино вже протягом багатьох століть.

Проведений аналіз показав, що в разі зростання глобальної температури на 2°C до кінця сторіччя будуть повністю втрачені близько половини всіх виноробних регіонів не тільки Франції, а й світу. Такий сценарій підвищення глобальної температури вважається найбільш вірогідним в поточних умовах.

Вчені провели дослідження одинадцяти найбільш популярних сортів винограду: Каберне Совіньйон, Шасселас, Шардоне, Гренаш, Мерло, Мурведр, Піно Нуар, Рислінг, Совіньйон Блан, Сіра та Треббіано. Зібравши статистичні дані по цих сортах, дослідники склали модель їх цвітіння та дозрівання, а потім використали прогнози зміни клімату, щоб передбачити, де ці сорти можуть виростати в майбутньому.

Найімовірніше, доведеться замінити чутливий до погодних умов сорт Піно Нуар, необхідний для приготування червоних бургундських вин, на більш стійкі до посухи сорти, такі як Сіра або пряний Гренаш. А всесвітньо відомі бренди Бордо, такі як Chateau Latour або Chateau Margaux, можуть бути змушені замінити свої багаті та складні суміші Каберне Совіньйон та Мерло більш стійким до спеки Мурведром.

Раніше ми писали про зміни клімату в Україні: до чого готуватися українцям.

Закислення Тихого океану настільки значне, що спричиняє розчинення оболонок морських крабів

Данженеський краб Metacarcinus magister
Photo: Dan Boone // USFWS // Wikimedia Commons 

Тихий океан стає все кислішим, і одними з перших організмів, що прямо на собі це відчувають, є краби та інші організми, що населяють прибережні води, повідомляє CNN.

Зокрема, краб данженеський - життєво необхідний вид для риболовного промислу Тихоокеанського північного заходу Америки. Нещодавні дослідження показують, що зниження рівня рН морської води (див. примітки) призводить до розчинення хітинових покривів ракоподібних та пошкодження органів чуття. Масові травми серед крабів можуть повпливати на економіку прибережних регіонів та бути передвісниками змін у морських екосистемах.

"Оскільки морські краби вже зараз піддаються впливу [змін - прим.], ми зобов'язані звернути свою увагу на інші ланки різноманітних харчових ланцюгів океану, допоки не стало занадто пізно" - повідомила видавництву Ніна Беднарсек, стариший науковий співробітник Проекту із вивчення прибережних вод в Південній Каліфорнії.

Примітки Українського Центру екологічних розслідувань

рН - водневий показник, параметр, яким часто користуються в хімії, фізиці, біології, екології, медицині. Обчислюється цей показник як від'ємний десятковий логарифм активності (концентрації) йонів Гідрогену в розчині.

Шкала pH безрозмірна, а показник коливається в межах від 0 до 14. 0 - це дуже кисла реакція, коли концентрація катіонів Гідрогену в розчині, які й визначають кислотність (на відміну від "лужних" гідроксид-аніонів) максимально можлива і складає [H⁺] = 10^−lg[H+] = 10⁰ = 1 моль/л.

Значення рН 7 відповідає нейтральній реакції розчину.

Значення 14 відповідає максимально лужній реакції.

Тобто, якщо рН більше за 7 - розчин лужний, якщо менше - розчин кислий.

Ми кажемо "розчин" тому, що морська вода є розчином безлічі солей, а також газів.

Коливання концентрації вуглекислого газу протягом
останніх років та протягом 400 тисяч років (за даними
з льодяних кернів)
Джерело: NASA

Явище закислення океанів прямо пов'язано із викидами вуглекислого газу в атмосферу нашої планети. 

Сьогодні підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі є доведеним фактом. Спекуляції, переважно, стосуються причин цього підвищення, проте сумнівів у безпрецедентності концентрації CO₂ не може бути.

За даними NASA, в грудні 2019 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері складала 412 ppm (часток на мільйон). Цей показник б'є рекорди ледь не щороку.

Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) повідомляє, що близько третини вуглекислого газу, який викидається внаслідок людської діяльності, поглинається океанами.

Ось як це відбувається.

Цикли обміну вуглекислим газом між океаном і атмосферою
Джерело: Hannes Grobe // AW Institute for Polar & Marine Research //
Wikimedia Commons

Зі шкільного курсу хімії пам'ятаємо про існування так званої карбонатної (або вугільної) кислоти - слабкої кислоти з формулою H₂CO₃, яка у чистому вигляді нестійка і одразу "розвалюється" на воду і вуглекислий газ: CO₂ + H₂O.

Насправді, ця реакція є двосторонньою, тобто вуглекислий газ розчинний у воді. І коли так є, то вода стає скоріше не розчином вуглекислого газу, а розчином кислоти. Відповідно, рН такого розчину зменшується.

Зменшення pH поверхневих вод океану з 1700 по 1990 роки
Джерело: Plumbago // Wikimedia Commons

Далі нам необхідно згадати з того ж шкільного курсу хімії карбонати - солі карбонатної кислоти, які бурхливо реагують зі всілякими кислотами. Наприклад, коли ви в дитинстві змішували харчову соду (натрій гідрогенкарбонат - кислу сіль натрію і карбонатної кислоти з формулою  NaHCO₃) із оцтом, раптом починалась бурхлива реакція: під дією кислоти карбонат розчинявся, утворювалась карбонатна кислота, яка (як зазначено вище) одразу розкладається на воду і вуглекислий газ (в шиплячих бульбашках).

Динаміка зміни концентрацій вуглекислого газу в атмосфері, в морській
воді і pH морської води
Джерело: NOAA PMEL Carbon Program // Smithsonian Ocean

Справа в тому, що існують й інші карбонати, які іноді й нерозчинні у воді. Наприклад, крейда - це кальцій карбонат. Кальцій карбонат трапляється повсюдно у живій природі, наприклад, в складі шкаралупи пташиних яєць. А також у складі скелету коралових рифів, мушель молюсків, в складі хітинового покриву ракоподібних.

І, грубо кажучи, із цим кальцій карбонатом, який є в складі оболонок і скелетів морських організмів, відбувається приблизно те ж саме, що із содою (чи крейдою), до якої додали оцту. Або з курячим яйцем, яке відстояли в оцтовій кислоті.

Наслідки подібних подій можуть бути справді трагічними, адже закислення морської води значно погіршує репродуктивні можливості популяцій цілих видів. Щодо тих же крабів данженеських, кислота пом'якшує оболонки зоей - планктонних личинок крабів - через що ті значно гірше реагують на присутність хижаків, не можуть регулювати плавучість своїх тіл. Крім того, в умовах підвищеної кислотності значно ускладнюється фіксування кальцію для побудування мушель чи оболонок, через що всі подібні організми повільніше розвиваються.

Таким чином, вже скоро на біорізноманіття океанів може чекати справжня катастрофа. Чи не єдиним можливим виходом є зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу спільними зусиллями урядів різних країн, що, як бачимо, сьогодні межує із фантастикою. 

Поки діяльність людини впливає на такі абстрактні й ефемерні речі як "біорізноманіття", "популяції видів" і "кислотність океанічних вод", важливість сьогоденних змін є очевидною далеко не для кожного. Проте варто пам'ятати, що всякий вид є елементом харчових ланцюгів, на кінці яких є промислові види (а відтак і людина), що може обернутись вельми невтішними економічними наслідками.

Тепла та безсніжна зима може "вбити" майбутній врожай, - науковці

Цьогорічна «зимова» погода негативно впливає на озимі та плодово-ягідні культури

фото з сайту agroday

Поки що аномально тепла зима та відсутність снігу  не становить загрози врожаям озимих зернових. Але якщо у лютому вдарять морози, то на безсніжних грунтах вони можуть загинути.

Як каже Володимир Тищенко, селекціонер з озимої пшениці, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач Селекційним центром Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), пшениця знаходиться в стані спокою, вона вже  восени та в грудні сформувала всі необхідні органи, пише superagronom.

«Зараз вона на стадії кущення і якщо не буде морозу без сніжного покриву, все буде добре. Якщо вдарять морози на голу землю, то в сортів європейської селекції, які мають низьку зимостійкість, станеться випадання. При дуже низькій температурі загинуть всі європейські сорти зернових культур. Що стосується вітчизняних сортів, то вони загартовані і стійкі до низької температури і будь-яка наша зима їм не страшна. Пшениця вимерзає при -18 градусах, а жито при -28. Якщо такої температури не буде, то вони залишаться живими», — каже вчений.

За умови несприятливих погодних умов частину площ аграріям доведеться пересівати ярими культурами: вівсом, ячменем, соняшником, кукурудзою або соєю.

«Крім того на врожай озимини впливає чимало інших факторів, наприклад, в якому стані пшениця пішла взимку. Якщо сівба була пізньою і пшениця перед початком зими не розкущилася (не утворила двох-трьох стебелець), то може дати низький врожай. Чимало залежить і від того, якою буде весна: рання, прохолодна та волога — пшениця докущиться і врожай буде хорошим, а якщо пізня, тобто різкий перехід від зимового до літнього сезону, то пшениця не встигне докущитися і врожайність буде низькою. Велику роль відіграють і шкідники та хвороби рослин, які без морозів не загинули й продовжують жити у ґрунті. Це також треба враховувати», — пояснює Володимир Тищенко.

Крім того, через відсутність снігу у ґрунті мало вологи. «Не було опадів і накопичилося дуже мало вологи, у нас зараз є волога лише в шарі ґрунту до 25 сантиметрів, а нижче він сухий. Наприклад, і в Кобеляцькому, і в Полтавському, і в Пирятинському районах Полтавщини така ситуація. І це — найважливіший показник, бо пшениця формує урожай за рахунок зимових запасів вологи», — зауважив науковець.

І для плодово-ягідних культур тепла зима — негативне явище, зазначає Юрій Барат, доцент, кандидат сільськогосподарських наук кафедри селекції, насінництва та генетики ПДАА. «Уже зараз на деревах почали розпускатися бруньки, і якщо буде мінусова температура,  яка триматиметься певний час, то чимало культур загине. Особлива небезпека над кісточковими: вишнями, черешнями, абрикосами, персиками. Яблуні та груші більш зимостійкі», — наголошує Юрій Барат.

Ранше ми вже писали, що до 2100 року через зміни клімату почнуться серйозні проблеми з врожаями.

Вчені фіксують різке зниження розчиненого у воді кисню на величезних ділянках океану

Через зміну клімату світовий океан втрачає кисень, а дезоксигенація океану буквально "вбиває" морські екосистеми

 

 фото з відкритих джерел

Глобальне потепління та забруднення прибережних територій призвело до того, що менш ніж за 70 років Світовий океан втратив 2% кисню, а обсяг збідненого киснем води збільшився в чотири рази. Про це йдеться в доповіді Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), складеної 67 вченими з 17 країн світу.

У доповіді IUCN «Ocean deoxygenation: Everyone’s problem», представленої на Конференції ООН з питань клімату, що проходила восени в Мадриді, зазначається, що починаючи з 50-х років минулого століття, рівень кисню у Світовому океані знизився на 2%, а обсяг збідненої киснем води, в порівнянні з 60-ми роками, збільшився в чотири рази. Це явище, також іменоване «дезоксигенацією», значною мірою пояснюється змінами клімату посиленими антропогенним фактором, пише  infonews.

«У цій доповіді представлені реальні масштаби збитків, що наносяться океану зміною клімату. По мірі того, як океан, що нагрівається, втрачає кисень, крихкий баланс морського життя увергається в хаос, — заявила доктор Гретель Агілар, виконуюча обов’язки Генерального директора IUCN. — Щоб запобігти втраті кисню в океані, поряд з іншими катастрофічними наслідками зміни клімату, світові лідери повинні взяти на себе зобов’язання негайно та істотно скоротити викиди».

Дезоксигенація океану має широкий спектр наслідків для морського біорізноманіття та функціонування океанських екосистем. Навіть невеликі зміни здатні сильно вплинути на морську флору та фауну. У водах з меншою кількістю кисню починають селитися медузи, а для великих риб, таких як тунець, марлін та деякі види акул, таке середовище проживання стає згубним. Крім того, ці тварини починають підніматися ближче до поверхні, що робить їх уразливими для вилову.

«Ми зараз спостерігаємо дуже різкий рівень зниження розчиненого у воді кисню на величезних ділянках океану. Це дуже тривожний сигнал для неконтрольованого експерименту людства, розв’язаного у Світовому океані, а викиди вуглекислого газу тільки продовжують рости, - відзначає Ден Лаффолі, співавтор доповіді. - Зниження кисню в океані загрожує морським екосистемам, які вже й так страждають від потепління та підкислення. Щоб зупинити розширення районів зі збідненим киснем, нам необхідно кардинально скоротити викиди парникових газів, а також забруднення від сільського господарства та інших джерел».

До того ж, дезоксигеновані води виробляють додаткові парникові гази, в тому числі вуглекислий газ та метан, які в кінцевому підсумку потрапляють в атмосферу. А за даними Всесвітньої метеорологічної організації, рівень парникових газів в атмосфері досяг рекордного рівня у 2018 році.

Як ми  повідомляли раніше, у 2019 році світовий океан визнано найтеплішим за всю історію спостережень.

У 2019 році світовий океан визнано найтеплішим за всю історію спостережень

При цьому температура океану продовжує підвищуватися

 фото з сайту infonews.org.ua

2019 рік побив усі попередні рекорди щодо глобального потепління. Зокрема, він був визнаний найспекотнішим за історію метеоспостережень. І наслідки вже проявляються у вигляді екстремальної погоди, підвищення рівня моря та шкоди океанським тваринам.

Світовий океан був найтеплішим у 2019 році, ніж коли-небудь в історії  людства, особливо між поверхнею та глибиною 2000 метрів. Такі результати нового дослідження, проведеного міжнародною командою з 14 вчених з 11 інститутів по всьому світу. Згідно з ним, останні десять років були теплішими за попередні рекордні показники глобальних температур океану, а  2019 рік був найтеплішим для океану з них усіх, пише eurekalert.org.

Більше того: підвищення глобальної температури океану не лише триває, а й прискорюється. Тож вчені закликають людей негайно  протидіяти зміні клімату.

Згідно з дослідженням, температура океану в 2019 році була на 0,075 градуса Цельсія вище середнього рівня 1981-2010 років. Щоб досягти цієї температури, океан поглинув 228 000 000 000 000 000 000 джоулів тепла.

"Це дуже багато нулів. Щоб полегшити розуміння, я зробив розрахунок. Атомна бомба Хіросіми вибухнула енергією близько 63 000 000 000 000 джоулів. Кількість тепла, яке потрапило в світовий океан за останні 25 років, дорівнює 3,6 мільярдів вибухів Хіросіми, - каже сказав Ліхінг Чен, головний автор статті та доцент Міжнародного центру кліматичних та екологічних наук Інституту фізики атмосфери (IAP) Китайської академії наук (CAS). - Потепління океану неспростовне і є додатковим доказом глобального потепління. Не існує жодних обґрунтованих альтернатив, окрім викидів у атмосферу тепла людиною, що пояснюють це нагрівання".

Дослідники використовували порівняно новий метод аналізу для обліку потенційно розріджених даних та часових розбіжностей у приладах, які раніше використовувались для вимірювання тепла океану від поверхні до глибини 2000 метрів. Отримані дані дозволили дослідникам вивчити тенденції тепла з 1950-х років. Це дослідження також включає зміни температури океану, зафіксовані Національною адміністрацією океанічного та атмосферного середовища (NOAA) у США. Два незалежні набори даних вказують на те, що останні п'ять років були найтеплішими за всю історію спостережень за глобальною температурою океану.

Дослідники також порівняли дані періоду 1987–2019 років та періоду 1955-1986 років. І виявили, що за останні шість десятиліть останнє потепління становило 450% від попереднього
потепління, що відображало значне збільшення темпів глобальних змін клімату.

"Важливо зрозуміти, як швидко змінюються речі, - зазначає  Джон Авраам, співавтор і професор машинобудування в Університеті Сент-Томас в США. - Ключовий варіант відповіді на це питання - в океанах, бо саме там переважна більшість тепла поглинається. Якщо ви хочете зрозуміти глобальне потепління, вам доведеться вимірювати потепління океану".

"Глобальне потепління реальне, і воно стає все гірше, - сказав Авраам. - І це лише верхівка айсберга. На щастя, ми можемо щось з цим зробити. Ми можемо використовувати енергію більш розумно і ми можемо диверсифікувати наші джерела енергії. Ми маємо сили зменшити цю проблему".

На думку дослідників, люди можуть змінити свій вплив на клімат, але океану потрібно більше часу, ніж атмосфері чи сухопутному середовищу. Починаючи з 1970 року, більше 90% тепла від глобального потепління виходило в океан, тоді  атмосферу і землю прогрівали лише 4% тепла.

"Навіть якщо ця невелика частка впливає на атмосферу та землю, глобальне потепління вже призвело до збільшення катастрофічних пожеж в Амазонії, Каліфорнії та Австралії в 2019 році. Ми передбачаємо, що це триватиме і у 2020 році, - сказав Ченг. - Глобальне потепління океану викликало морські теплові хвилі в Тасманському морі та інших регіонах".

Одна з таких морських теплових хвиль у північній частині Тихого океану, що отримала назву "краплина", була вперше виявлена у 2013 році та тривала до 2015 року. "При цьому  зафіксовано великі втрати морського життя: від фітопланктону до зоопланктону та риби, включаючи 100 мільйонів тріски, а також морських тварин, таких як кити", - сказав Кевін Тренберт, співавтор і видатний старший науковий співробітник Національний центр атмосферних досліджень у США.

Він також зазначив, що гаряча точка в Мексиканській затоці в 2017 році породила ураган Гарві, що призвело до загибелі 82 осіб та заподіяло збитки близько 108 мільярдів доларів. Наступного року гаряча точка в Атлантичному океані біля Кароліни призвела до урагану Флоренція.

"Ціна, яку ми платимо, - це зменшення розчиненого в океані кисню, знищення морського життя, посилення штормів та скорочення рибного господарства та економіки, пов'язаної з океаном, - сказав Ченг. -  Однак, чим більше ми скорочуємо парникові гази, тим менше океану буде прогрівати. Скорочення, повторне використання та переробка та передача в чисте енергетичне суспільство - ось основний шляхом вперед".

Раніше ми писали, що 2019 рік виявився найтеплішим за 139 років.