Антарктида стала... зеленою: чому сніг змінив колір

 

скріншот фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Зелений сніг, зафіксований в Антарктиді,  є наслідком діяльності водоростей. Однак, як показали спостереження вчених, з підвищенням глобальної температури дедалі більша частина Антарктиди ставатиме зеленим.

Антарктида, попри суворі умови, є домом для кількох видів водоростей, які "живуть" на сльотовому снігу та висмоктують вуглекислий газ з повітря.

 фото з сайту sciencealert  (Matthew Davey/University of Cambridge)

Дослідники з Кембриджського університету та Британського антарктичного центру поєднали супутникові знімки із наземними спостереженнями, щоб виявити поточну кількість зелених водоростей на континенті.

Вони виділили понад 1600 окремих зелених водоростей, що цвітуть на снігу по всьому півострову на площі 1,9 квадратних кілометрів, пише sciencealert.

"Незважаючи на те, що в глобальному масштабі їх кількість порівняно невелика, в Антарктиді, де у вас така невелика кількість рослинного життя, ця кількість біомаси є надзвичайно значною, - сказав Метт Дейві з департаменту рослинних наук Кембриджа. -- Дуже багато людей вважають, що Антарктида - це лише сніг та пінгвіни. Насправді, якщо озирнутися, там існує багато рослинного життя".

фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Команда підрахувала, що водорості на півострові поглинають рівні СО2, еквівалентні 875 000 середніх поїздок автомобілем. Вони також встановили, що пік цвітіння водоростей розташовані в межах п'яти кілометрів від колонії пінгвінів, оскільки екскременти птахів є прекрасним добривом.

Полярні регіони прогріваються набагато швидше, ніж інші частини планети, і команда передбачила, що низько розташовані прибережні райони Антарктиди незабаром будуть звільнені від водоростей під час безснізжних літ. Натомість, це буде компенсовано масштабним цвітінням водоростей на висотах, коли температура зростає і сніг пом'якшується.

"Оскільки Антарктида продовжує "вигріватися" на невеликих низько розташованих островах, в якийсь момент вона перестане отримувати снігові покриви на них влітку, - сказав Ендрю Грей, провідний автор і дослідник Кембриджського університету. - І навпаки, на півночі півострова ми побачили деякі справді великі цвітіння, і ми припускаємо,  що побачимо більше цих великих "квітів".

Грей заявив, що зелений сніг, який цвіте на високій землі, "більш ніж компенсує" ефект втрати водоростей на рівні моря. 

 фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

У той час як більше водоростей означає поглинання більше СО2, рослини можуть мати невеликий, але несприятливий вплив на місцевий альбедо - скільки тепла Сонця відбивається назад від поверхні Землі.

Тоді як білий сніг відображає 80% радіації, що потрапляє на нього, для зеленого снігу ця цифра ближча до 45%. Однак команда заявила, що зменшення альбедо навряд чи вплине на клімат Антарктиди у значному масштабі.

Раніше ми повідомляли, що на шостому континенті сніг став... малиновим.

Північний Льодовитий океан втратить морську кригу вже до 2050 року, - вчені

Через глобальне потепління арктичні літа невдовзі "оголюватимуть" океан фото espreso.tv

Протягом мільйонів років Арктика дотримувалася  безперервного ритуалу, коли взимку площа арктичної морської криги розширювалася,  а влітку лід відступав, танучи назад в океан.

Та в епоху антропогенних змін клімату потоки цього циклу порушилися, пише sciencealert.  Протягом останніх десятиліть загальна площа покриття арктичного морського льоду занепадала, зменшуючись і відступаючи з кожним роком. Тим не менш, Арктика залишалася замерзлою та вкритою морським льодом навіть влітку.

Новий аналіз численних моделей клімату передбачає, що Північний Льодовитий океан вже у цьому столітті перестане вкриватися кригою влітку, і це стосується навіть найкращих сценаріїв, в яких людство суттєво скорочує викиди в атмосферне середовище.

фото sciencealert.

Arctic ice changes from 1984 to 2016. (Cindy Starr/NASA SVS)

"Якщо ми скоротимо глобальні викиди швидко та суттєво і, таким чином, збережемо глобальне потепління нижче 2° C відносно допромислових рівнів, льодовиковий морський лід все одно періодично зникатиме влітку, і станеться це вже до 2050 року", - говорить полярний геофізик Дірк Нотц з університету Гамбурга в Німеччині.

У новому дослідженні Нотц та його команда вивчили відмінності різних кліматичних моделей, що імітують еволюцію льодовикового арктичного моря в майбутньому.

Sea ice area at the end of the Arctic summer in 1979, at left, versus 2019. (Dirk Notz)

                                                                                                                            фото sciencealert

У більшості моделей Північний Льодовитий океан стає морем, вільним від льоду (sea-ice free) - коли територія морського льоду охоплює менше 1 мільйона квадратних кілометрів - ще до того, як ми досягнемо 2050 року, і незалежно від гіпотетичного сценарію.

Хоча результати, безумовно, шокують, загальний прогноз незамерзаючої Арктики не є неочікуваним. Вчені роками прогнозували цей результат, передбачаючи зникнення Арктики, і тепер важливо, що це може означати для інших екосистем.

фото sciencealert by Dirk Notz

Вчені кажуть, що при меншій кількості льоду в Арктиці буде відбиватися менше сонячного світла, а наша гаряча планета поглинатиме ще більше тепла від танення Північного полюсу. "Це вулиця з двома смугами, - пояснила ще в 2018 році кліматолог NASA Клер Парксінсон, яка не була причетною до цього дослідження. - Потепління означає, що менше льоду буде утворюватися і більше льоду буде танути, але "менше льоду" означає, що менше сонячної енергії відбиватиметься, і це сприяє потеплінню".

Вчені кажуть, що є й хороша новина: ми можемо все-таки зберегти арктичне літо, якщо  якщо нам вдасться стрімко скоротити викиди CO2.

Раніше ми писали, що через скорочення площ морської криги білий ведмідь може зникнути як вид вже протягом цього століття.

Цьогорічна зима стала найтеплішою в Європі за всю історію спостережень

фото 12kanal

Такі висновки зроблено фахівцями Copernicus Climate Change Service/ECMWF.  Так, з грудня 2019 року по лютий 2020 року в Європі була постійна м'яка погода, особливо на півночі і сході. Середня температура була майже на 1,4 ° С вищою, ніж в попередню найтеплішу зиму 2015/16 років (коли спостерігався сильний Ель-Ніньо), і на 3,4 ° С вищою за норму 1981-2010 років.

Температури лютого-2020 були вище середнього у великому регіоні, що охоплює більшу частину Європи, Сибіру і Центральної Азії, а також Західну Антарктиду, в той час як на півночі Аляски вони були нижче середнього, повідомляє WMO.

фото з сайту WMO

Тож лютий був на 0,8° C теплішим, ніж в середньому  з 1981 по 2010 роки, що робить його другим найтеплішим лютим у світовому масштабі. Він був на 0,1° C холоднішим, ніж лютий 2016 року, і на 0,1 ° C теплішим, ніж лютий 2017 року.

Фахівці зазначають, що середньоєвропейські аномалії температури, як правило, більш мінливі, ніж глобальні аномалії, особливо взимку. Середньоєвропейська температура в лютому 2020 року було особливо високою. Цей місяць в Європі був на 3,9 ° С теплішим, ніж усі люті в період 1981-2010 рр.

Раніше ми писали, що цьогорічний січень став другим найтеплішим місяцем з-посеред усіх січнів з 1881 року.

Останній тиждень зими: яким він був 150 років тому

Оскільки тема зміни клімату в наш час стала дуже актуальною, цікаво дізнатися, якою ж була погода раніше - скажімо, наприкінці ХІХ століття. 

фото з сайту lux.fm 

У 1870 році щоденне видання Gazeta Lwowska публікувало постійний метеорологічний моніторинг, подаючи інформацію про температуру повітря (за шкалою Реомюра, яка незначно відрізняється від шкали за Цельсієм), атмосферний тиск, вологість повітря, напрямок і силу вітру, стан атмосфери та опади. За цими даними можна спостерігати, як змінювалася погода протягом дня - інформація знімалася в різну пору доби: вранці, вдень та ввечері.

То якою була погода, наприклад, у Львові в останній декаді лютого?

20 лютого вранці було понад 5 градусів морозу за Цельсієм (-4.3ºRé), вдень потепліло приблизно до 2 градусів (-1.4ºRé), був незначний покрив снігу (0,74), цілий день небо було загорнуте хмарами (стан атмсофери 10 балів), вологість повітря в межах 86-88%, північно-східний вітер змінився на північно-західний, атмосферний тиск почав падати.

21 лютого вдень потепліло приблизно до +1 градуса за Цельсієм (+0.9ºRé), небо зовсім прояснилося (стан атмосфери змінився від 10 до 1 бала), вологість повітря вдень зменшилася до 75%, вітер віяв західний, атмосферний тиск продовжував потрохи падати.

 

22 лютого пішов сніг, покрив якого сягнув позначки 2,48, температура повітря не піднімалася вище -1 градуса за Цельсієм (-0.9ºRé), знову захмарилося (стан атмосфери 10 балів), вологість повітря сягнула 93%, вітер повіяв з півночі, атмосферний тиск продовжував опускатися.

23 лютого упродовж дня ставало холодніше, температура увечері опустилася до понад 6 градусів за Цельсієм (-5ºRé), атмосферний тиск почав підніматися, вологість повітря зменшувалася, до кінця дня небо стало зовсім безхмарним (стан атмосфери 0), повіяв південно-західний вітер, покрив снігу залишився на позначці 0,12.

З 24 до 27 лютого тривало потепління, яке супроводжувалося зростанням атмосферного тиску та збільшенням вологості повітря.

  

В останній день зими 1870 року, 28 лютого, термометри зафіксували +6,5 градусів за Цельсієм (+5.2ºRé), вологість повітря становила 71%, ранок був безвітряним, а потім подув легкий вітер із сходу, небо було ясним цілий день. Згодом місто огорнув туман...
  

усі фото з Gazeta Lwowska, 1870 рік

Як ми писали раніше, в Україні осінь-2019 була одним з найгірших сезонів щодо зволоження грунту.

Один з найбагатших чоловіків світу створить "Фонд Землі" для протидії змінам клімату

Глава Amazon пожертвує $ 10 мільярдів на захист довкілля

 фото з відкритих джерел

Засновник Amazon Джефф Безос виділить $ 10 мільярдів на фінансування вчених, активістів, громадських організацій, що займаються захистом навколишнього середовища та протидією наслідків зміни клімату.

Один з найбагатших людей на планеті оголосив про створення "Фонду Землі". Уже влітку ця організація почне видавати гранти в рамках цієї ініціативи.

Як повідомляє УП, у своєму Instagram власник Amazon написав, що хоче працювати разом з іншими, щоб посилити наявні і вивчити нові засоби боротьби з руйнівним впливом змін клімату на планету.

Раніше ми повідомляли, що зміни клімату можуть призвести до зникнення відомих вин.

Істина без вина: через глобальне потепління виноробство опинилося під загрозою

Зміни клімату призведуть до зникнення відомих вин

 

 фото з відкритих джерел

Зміни клімату призведуть до зникнення всесвітньо відомих та улюблених вин з Бургундії, Бордо та інших виноробних регіонів Франції. Такий несприятливий прогноз для всіх поціновувачів французьких вин зробили дослідники з Університету Британської Колумбії, пише ecotech.

У своєму новому дослідженні вчені дійшли висновку, що в найближчому майбутньому винороби Франції будуть змушені відмовитися від багатьох сортів винограду, з яких виробляється вино вже протягом багатьох століть.

Проведений аналіз показав, що в разі зростання глобальної температури на 2°C до кінця сторіччя будуть повністю втрачені близько половини всіх виноробних регіонів не тільки Франції, а й світу. Такий сценарій підвищення глобальної температури вважається найбільш вірогідним в поточних умовах.

Вчені провели дослідження одинадцяти найбільш популярних сортів винограду: Каберне Совіньйон, Шасселас, Шардоне, Гренаш, Мерло, Мурведр, Піно Нуар, Рислінг, Совіньйон Блан, Сіра та Треббіано. Зібравши статистичні дані по цих сортах, дослідники склали модель їх цвітіння та дозрівання, а потім використали прогнози зміни клімату, щоб передбачити, де ці сорти можуть виростати в майбутньому.

Найімовірніше, доведеться замінити чутливий до погодних умов сорт Піно Нуар, необхідний для приготування червоних бургундських вин, на більш стійкі до посухи сорти, такі як Сіра або пряний Гренаш. А всесвітньо відомі бренди Бордо, такі як Chateau Latour або Chateau Margaux, можуть бути змушені замінити свої багаті та складні суміші Каберне Совіньйон та Мерло більш стійким до спеки Мурведром.

Раніше ми писали про зміни клімату в Україні: до чого готуватися українцям.

Вчені фіксують різке зниження розчиненого у воді кисню на величезних ділянках океану

Через зміну клімату світовий океан втрачає кисень, а дезоксигенація океану буквально "вбиває" морські екосистеми

 

 фото з відкритих джерел

Глобальне потепління та забруднення прибережних територій призвело до того, що менш ніж за 70 років Світовий океан втратив 2% кисню, а обсяг збідненого киснем води збільшився в чотири рази. Про це йдеться в доповіді Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), складеної 67 вченими з 17 країн світу.

У доповіді IUCN «Ocean deoxygenation: Everyone’s problem», представленої на Конференції ООН з питань клімату, що проходила восени в Мадриді, зазначається, що починаючи з 50-х років минулого століття, рівень кисню у Світовому океані знизився на 2%, а обсяг збідненої киснем води, в порівнянні з 60-ми роками, збільшився в чотири рази. Це явище, також іменоване «дезоксигенацією», значною мірою пояснюється змінами клімату посиленими антропогенним фактором, пише  infonews.

«У цій доповіді представлені реальні масштаби збитків, що наносяться океану зміною клімату. По мірі того, як океан, що нагрівається, втрачає кисень, крихкий баланс морського життя увергається в хаос, — заявила доктор Гретель Агілар, виконуюча обов’язки Генерального директора IUCN. — Щоб запобігти втраті кисню в океані, поряд з іншими катастрофічними наслідками зміни клімату, світові лідери повинні взяти на себе зобов’язання негайно та істотно скоротити викиди».

Дезоксигенація океану має широкий спектр наслідків для морського біорізноманіття та функціонування океанських екосистем. Навіть невеликі зміни здатні сильно вплинути на морську флору та фауну. У водах з меншою кількістю кисню починають селитися медузи, а для великих риб, таких як тунець, марлін та деякі види акул, таке середовище проживання стає згубним. Крім того, ці тварини починають підніматися ближче до поверхні, що робить їх уразливими для вилову.

«Ми зараз спостерігаємо дуже різкий рівень зниження розчиненого у воді кисню на величезних ділянках океану. Це дуже тривожний сигнал для неконтрольованого експерименту людства, розв’язаного у Світовому океані, а викиди вуглекислого газу тільки продовжують рости, - відзначає Ден Лаффолі, співавтор доповіді. - Зниження кисню в океані загрожує морським екосистемам, які вже й так страждають від потепління та підкислення. Щоб зупинити розширення районів зі збідненим киснем, нам необхідно кардинально скоротити викиди парникових газів, а також забруднення від сільського господарства та інших джерел».

До того ж, дезоксигеновані води виробляють додаткові парникові гази, в тому числі вуглекислий газ та метан, які в кінцевому підсумку потрапляють в атмосферу. А за даними Всесвітньої метеорологічної організації, рівень парникових газів в атмосфері досяг рекордного рівня у 2018 році.

Як ми  повідомляли раніше, у 2019 році світовий океан визнано найтеплішим за всю історію спостережень.

До 2100 року через зміни клімату почнуться серйозні проблеми з врожаями, - WMO

Вчені прогнозують зростання середьнорічної температури на 2-3 градуси та підвищення рівня світового океану на десятки метрів

фото з сайту detector.media

Як відомо, Європарламент оголосив надзвичайний стан у сфері клімату і довкілля в Європі та світі – відповідну резолюцію було прийнято 28 листопада минулого року. Європейські депутати закликали президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн включити до нової Європейської кліматичної угоди зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року.

Рішенню Європарламенту передувала заява Всесвітньої метеорологічної організації (WMO) відносно концентрації СО2 в атмосфері: у 2018 році цей показник сягнув рекорду – 407,8 часток на мільйон (ppm). У 2017-му він складав 405,5 ppm, а у 2015-му – 400 ppm. Якщо порівнювати із 1990 роком, відколи питання глобального потепління вийшло на рівень ООН, вміст вуглекислого газу в повітрі зріс на 43%. Подібна концентрація СО2 спостерігалася в атмосфері Землі 2–3 млн років тому, пише mind.ua.

Вчені прогнозують, що до 2100 року людство чекає зростання середьнорічної температури на 2–3 градуси, підвищення рівня океанів і морів на 10–20 метрів, жорстокі посухи змінюватимуться шаленими повенями, пори року будуть знівельовані й почнуться проблеми з врожаями та доступом до питної води.

У резолюції європарламентарів зазначається, що Єврокомісія має розробити необхідні законодавчі та бюджетні пропозиції, які б допомогли обмежити зростання температури нижче 1,5 °C до 2030 року. На сьогодні потепління вже перевищило 1 °C. Від 1990-х років було прийнято та підписано три глобальні документи щодо боротьби зі зміною клімату та обмеження викидів CO2, але проблема лише погіршується. Ставка на «зелену» енергетику також не виправдала себе. Багато хто вже визнає, що розвиток джерел відновлюваної енергії не вирішує проблем глобального потепління.

До слова,  Україна  є підписантом усіх трьох міжнародних документів, які стосуються протидії глобальному потеплінню.

Першим міжнародним документом стала Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату, підписана в Ріо-де-Жанейро 9 травня 1992 року в рамках так званого Саміту Землі, її часто називають просто «Конвенція Ріо».

Починаючи з 1985 року, кліматологи відзначили стрімке зростання концентрації СО2 та інших парникових газів у атмосфері. Після кількарічного обговорення країни підписали документ, за яким погодилися не допустити небезпечного антропогенного впливу на клімат Землі. А точніше, фокус робився на збереженні біорізноманіття та сталого використання його компонентів. Здебільшого це були екологічні питання.

Другим 11 грудня 1997 року в японському Кіото був прийнятий додатковий документ до «Конвенції Ріо» – так званий Кіотський протокол, яким країни домовлялися у період 2008–2012 років скоротити та стабілізувати рівень викидів парникових газів до рівня 1990 року.

Світ «надав» собі 10 років, щоб віднайти необхідні механізми. Врешті-решт усе віддали на відкуп бізнесу – спочатку міжнаціональні корпорації пробували торгувати парниковими квотами, а потім вирішили розбудовувати «зелену» енергетику, отримавши від урядів безпрецедентні пільги.

Третьою є Паризька угода - черговий додатковий документ, прийнятий 12 грудня 2015 року до «Конвенції Ріо». Він передбачає, що зобов’язання щодо зменшення викидів парникових газів беруть на себе усі держави світу незалежно від рівня економічного розвитку. 

До 2020 року мають бути розроблені перспективні плани із новими конкретними кроками. Та, попри очкування, пільговий розвиток «зеленої» енергетики не дав жодного результату у сфері боротьби із парниковими газами та глобальною зміною клімату. 

Раніше ми повідомляли, що через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину.

Зміни клімату: до чого готуватися українцям

Через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину

 фото  з відкритих джерел

Цьогорічна "зима" ще раз наочно продемонструвала, що клімат на планеті змінився. І в Україні зокрема. Захід Північної Америки, Західна Європа, Західна Росія та Україна - ось райони, які є особливо вразливими до змін клімату.

На цих територіях дедалі частішими стають тривалі періоди аномальної спеки, йдеться на сайті Екодії. Вона впливає на повітряні потоки, які змінюють свій характер і посилюють її негативні наслідки.  Теплові хвилі можуть охоплювати одночасно майже всі головні продовольчі регіони, які відповідають за чверть світового виробництва їжі. Аномальна спека негативно впливає на  урожайність і, як наслідок, це може призвести до зростання цін на продукти.

Такі результати дослідження, що було опубліковане у науковому журналі Nature Climate Change науковцями із Інституту Землі Колумбійського університету у Нью-Йорку. Зокрема, вони виявили, що  ризик зростання кількості й тривалості періодів аномальної спеки у більшості головних продовольчих регіонів збільшився у 20 разів.

І якщо раніше низькі врожаї в одному регіоні врівноважуються хорошими врожаями в інших, то у подальшому спека може призвести до скорочення врожаю у кількох продовольчих регіонах одночасно, створюючи ризики для глобального виробництва продуктів харчування.

Аномальна спека негативно вплине не лише на ті регіони, які безпосередньо постраждають від неї. Навіть віддалені райони можуть зіткнутися із дефіцитом їжі та зростанням цін. 

Як це стосується України

За статистикою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), врожайність пшениці на півдні України може бути до 30% нижчою від очікуваної. Так відбувається через дедалі посушливіші умови півдня й центру України: більш тривалі періоди із високими температурами, менше опадів, зменшення вологості грунту, зниження рівня грунтових вод тощо.

Найбільш вразливими до наслідків кліматичної кризи є сільські жителі та дрібні господарства, чиїм основним засобом до існування є вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, непевність у врожайності відобразиться на доступності та ціні продовольства.

Зміна клімату та природних зон тягне за собою також активніше поширення бактерій, вірусів, шкідників, в тому числі  нетипових для наших широт, що будуть вражати сільгоспкультури та тварин.

Який вихід

Відомо, що саме сільське господарство продукує значну кількість парникових газів – за різними підрахунками, від 16 до 27% глобально і більше 12% в Україні. Відтак, необхідно знижувати вплив на клімат, зокрема, і від сільського господарства.

Кожен з нас може вплинути на ситуацію, навчившись споживати розумно. Варто обирати локальні та сезонні продукти. Адже транспортування спричиняє додаткові парникові викиди, а купівля місцевих товарів, крім меншого екологічного сліду, ще й підтримає дрібних фермерів.

Корисно для довкілля також зменшувати споживання м’яса, надаючи перевагу рослинній їжі. Виробництво  продуктів тваринного походження вимагає більшої кількості води та спричиняє більше шкідливих викидів, ніж виробництво рослинної їжі. Крім того, не слід купувати надмірно, щоб не продукувати зайвого сміття.

Агровиробники також мають зменшувати свій вплив на довкілля, ощадно користуватися водними ресурсами, скорочувати продовольчі втрати (більше третини вироблених продуктів так і не доходять до споживачів, а втрачаються під час заготівлі, зберігання читранспортування), підтримувати біорізноманіття та загалом піклуватися про місцеві екосистеми.  Однак ключова роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату та пристосуванні до них належить уряду, який має створити умови для більш екологічно відповідального виробництва.

Зокрема, необхідно ставити амбітні цілі зі скорочення парникових викидів та контролювати їх досягнення, а також адаптувати на законодавчому та практичному рівні досвід країн ЄС щодо зменшення та запобігання негативних впливів на довкілля від сільського господарства. Наприклад, скористатися  директивами ЄС про промислове та нітратне забруднення;

Крім того, важливо розробити галузеві програми зі скорочення викидів й адаптації до зміни клімату, а також передбачити систему підтримки для виробників, підтримувати розвиток самодостатніх локальних продовольчих систем, що дозволяють скоротити шлях (а відтак і викиди) продукту від поля до столу, а також сприяти формуванню здорового та еко-дружнього харчування у населення.