Антарктида стала... зеленою: чому сніг змінив колір

 

скріншот фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Зелений сніг, зафіксований в Антарктиді,  є наслідком діяльності водоростей. Однак, як показали спостереження вчених, з підвищенням глобальної температури дедалі більша частина Антарктиди ставатиме зеленим.

Антарктида, попри суворі умови, є домом для кількох видів водоростей, які "живуть" на сльотовому снігу та висмоктують вуглекислий газ з повітря.

 фото з сайту sciencealert  (Matthew Davey/University of Cambridge)

Дослідники з Кембриджського університету та Британського антарктичного центру поєднали супутникові знімки із наземними спостереженнями, щоб виявити поточну кількість зелених водоростей на континенті.

Вони виділили понад 1600 окремих зелених водоростей, що цвітуть на снігу по всьому півострову на площі 1,9 квадратних кілометрів, пише sciencealert.

"Незважаючи на те, що в глобальному масштабі їх кількість порівняно невелика, в Антарктиді, де у вас така невелика кількість рослинного життя, ця кількість біомаси є надзвичайно значною, - сказав Метт Дейві з департаменту рослинних наук Кембриджа. -- Дуже багато людей вважають, що Антарктида - це лише сніг та пінгвіни. Насправді, якщо озирнутися, там існує багато рослинного життя".

фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Команда підрахувала, що водорості на півострові поглинають рівні СО2, еквівалентні 875 000 середніх поїздок автомобілем. Вони також встановили, що пік цвітіння водоростей розташовані в межах п'яти кілометрів від колонії пінгвінів, оскільки екскременти птахів є прекрасним добривом.

Полярні регіони прогріваються набагато швидше, ніж інші частини планети, і команда передбачила, що низько розташовані прибережні райони Антарктиди незабаром будуть звільнені від водоростей під час безснізжних літ. Натомість, це буде компенсовано масштабним цвітінням водоростей на висотах, коли температура зростає і сніг пом'якшується.

"Оскільки Антарктида продовжує "вигріватися" на невеликих низько розташованих островах, в якийсь момент вона перестане отримувати снігові покриви на них влітку, - сказав Ендрю Грей, провідний автор і дослідник Кембриджського університету. - І навпаки, на півночі півострова ми побачили деякі справді великі цвітіння, і ми припускаємо,  що побачимо більше цих великих "квітів".

Грей заявив, що зелений сніг, який цвіте на високій землі, "більш ніж компенсує" ефект втрати водоростей на рівні моря. 

 фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

У той час як більше водоростей означає поглинання більше СО2, рослини можуть мати невеликий, але несприятливий вплив на місцевий альбедо - скільки тепла Сонця відбивається назад від поверхні Землі.

Тоді як білий сніг відображає 80% радіації, що потрапляє на нього, для зеленого снігу ця цифра ближча до 45%. Однак команда заявила, що зменшення альбедо навряд чи вплине на клімат Антарктиди у значному масштабі.

Раніше ми повідомляли, що на шостому континенті сніг став... малиновим.

Це щось новеньке: українські полярники знайшли цікаві екземпляри під час глибоководних досліджень (фото)

                                                                                               всі фото з ФБ-сторінки НАНЦ

Вперше в районі української антарктичної станції "Академік Вернадський" було відібрано зразки глибоководних гідробіонтів - в протоці Пенола з глибини 280 м. Про це повідомляє Національний науковий антарктичний центр.

Знайдено нові для списку морської фауни регіону види, серед яких представники форамініфер, губок, поліпів, актиній, поліхет, молюсків, морських павуків, зірок та їжаків, офіур та асцидій. Це все вдалося витягнути за допомогою глибинної сітки, сконструйованою Омельченко Антоном.

Зараз відбувається ідентифікація унікальних глибоководних антарктичних морських тварин.

  

 

 

 Раніше ми повідомляли, що  в Антарктиді сніг став... малиновим.

Чому воно не замерзло: поблизу української антарктичної станції виявлено підльодовикове озеро

Науковці збираються вивчати, чи є в озері рідкісні біологічні види

усі фото з сайту НАНЦ 

Автори  Ігор Дикий, Денис Пішняк.

Невідоме досі підльодовикове озеро виявили в Антарктиді неподалік станції «Академік Вернадський» наші вчені – Тарас Білий та Денис Пішняк, які пробралися під льодовим простором приблизно на 30 метрів.

Остаточно масштаби озера встановити ще не вдалося, однак можна стверджувати, що воно є найбільшим природнім озером острова Галіндез, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

«Звісно, його не варто порівнювати з велетенськими підльодовиковими озерами, що існують в Антарктиді. Але прикметно, що такий об’єкт існує на невеликому острові, який сягає всього пів кілометра в діаметрі», – вважає «першовідкривач» Денис Пішняк, завідувач відділом фізики атмосфери НАНЦ, який працює зараз на антарктичній станції у складі сезонного загону науковців.

Вчених зацікавило питання: чому озеро не замерзло в умовах вічної мерзлоти льодовика? Адже тут немає геотермального потоку тепла – такого, як під товстим антарктичним льодовиковим щитом. «Розгадка полягає у тому, що за час, поки тала вода стікає зі скелі, вона нагрівається й накопичується в кам’яній кишені – улоговині озера, підтоплюючи льдовик знизу. Утворюється таке собі цілорічне сховище літнього сонячного тепла і прісної води в умовах вічної мерзлоти», – пояснює Денис Пішняк.

Максимальна глибина озера – 1,5 метра. Відтак науковці вивчатимуть, чи є в озері рідкісні біологічні види. Водночас варто зауважити, що озеро (як і всі інші форми рельєфу острова), не є давнім з геологічної точки зору, тому не належить до тих об’єктів, де варто проводити палеодослідження.

Раніше ми повідомляли, що в Антарктиді  сніг став... малиновим.

Антарктичний пиріг: на шостому континенті сніг став... малиновим

У всьому винні хламідомонади - саме вони "розмалювали" сніг

усі фото з ФБ-стрінки НАНЦ

Уже кілька тижнів українська антарктична станція "Академік Вернадський" оточена малиновим снігом. Про це свідчать фотографії авторства Андрія Зотова, опубліковані на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.

Звідки він та чому такий колір? Як пояснюють в НАНЦ, цікаве забарвлення снігу дають мікроскопічні снігові водорості. "Наші вчені їх визначили під мікроскопом як хламідомонади Chlamydomonas nivalis. Водорості розмножуються спорами, які не бояться екстремальних температур і зберігаються в снігу протягом всієї тривалої зими. Коли погодні умови стають сприятливими (а зараз в Антарктиді якраз літо), спори починають проростати. Оскільки, крім зеленого пігменту - хлорофілу, їхні клітини містять ще й червоний каротиновий шар, на снігу виникають червоні плями ніби від малинового джему. До речі, цей шар захищає водорості від ультрафіолетового випромінювання", - йдеться у повідомленні.

До слова, таке "цвітіння снігу" сприяє зміні клімату. Адже через червоно-малинове забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок - у ньому утворюється дедалі більше яскравих водоростей.

Чи надовго це? "З настанням холодів хламідомонада готується до зимового спокою і "цвітіння" снігу припиняється", - кажуть в НАНЦ. Цікаво, що таке явище, крім Антарктиди, можна спостерігати ще і в Арктиці, а також в Альпах та інших високогірних екосистемах. 

Як ми повідомляли раніше,  у лютому 2020 року Антарктида побила температурний рекорд - і вперше подолала позначку у 20 градусів за Цельсієм.

Антарктида знову побила температурний рекорд - і вперше подолала позначку у 20 градусів за Цельсієм

фото wikiway

Дослідники зафіксували  в Антарктиді новий рекорд температури у  20,75 градусів за Цельсієм (69,35 за Фаренгейтом) – таким чином  вперше подолано бар'єр у 20 градусів на континенті.

"Ми ніколи не бачили такої високої температури в Антарктиді", - каже бразильський вчений Карлос Шефер. Щоправда, він зазначив, що фіксація,  зроблена на моніторинговій станції 9 лютого, "не має значення з точки зору тенденції до зміни клімату", оскільки це разова температура, а не частина багаторічнлшл набору даних

Але новина про те, що крижаний континент зараз дає  таку температуру, ймовірно, ще більше розпалить страхи щодо потепління планети, пише sciencealert.

Температуру було зареєстровано на острові Сеймур -  частині ланцюга від півострова, який вигинається з північної верхівки Антарктиди – у рамках 20-річного дослідницького проекту про вплив кліматичних змін на вічну мерзлоту регіону. На острові розташована аргентинська наукова база Марамбіо.

"Ми не можемо використовувати ці дані, щоб передбачити зміни клімату в майбутньому, - сказав Шефер. - Це просто сигнал, що в цій області відбувається щось інше". Бо ж така температура в Антарктиді ще ніколи не була зареєстрована.

І, до речі, це стало продовженням ланцюга температурних рекордів в Антарктиді – два тижні тому Національна метеорологічна служба Аргентини зафіксувала температуру у  18,3 градуса за Цельсієм на базі Есперанса. 

В Антарктиді зафіксовано новий температурний рекорд

Глобальне потепління не оминуло й «шостий континент»

фото з ФБ-сторінки НАНЦ

6 лютого на аргентинській дослідницькій базі Есперанса, що на північній частині Антарктичного півострова, було зафіксувала новий рекорд температури + 18,3 ° C, який перевищив  попередній рекорд 24 березня 2015 року, що становив + 17,5 ° C. 

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру. Метеорологічні дані на цій станції фіксуються з 1961 року.

Слід зазначити, що Антарктичний півострів (а саме його північно-західний край) є одним з регіонів планети, який найбільше прогрівається - майже на 3 ° C за останні 50 років.

Як ми повідомляли раніше, з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди в Україні з'явилася нова марка.

З нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди в Україні з'явилася нова марка

Введення в обіг та церемонія спецпогашення нової антарктичної поштової марки «200 років з часу відкриття Антарктиди» відбулося 28 січня 2020 року на Головпоштамті в Києві.

 усі фото з сайту МОН

На марці зображений субантарктичний пінгвін, а на марковому аркуші також є фото станції «Академік Вернадський». У дизайні використані фото учасників антарктичних експедицій Юрія Шепети та Дениса Пішняка.

За інформацією Національного антарктичного наукового центру, поштову марку виготовлено накладом 130 тисяч примірників. До неї випущено конверт «Перший день», поштову картку та виготовлено спеціальний поштовий штемпель.

«Сьогодні ми відзначаємо історичну подію 200-літньої давності, але це -- не про минуле, а про майбутнє. Про ті інвестиції в наших дітей та онуків, якими є станція “Вернадський” і загалом полярні дослідження. Про майбутнє засвоєння останнього континенту, у відкритті якого брав участь наш земляк Іван Завадовський і у вивченні якого українці беруть участь вже два  століття. Про спільні для всього людства глобальні дослідження, про клімат та екологію нашої планети. Зрештою, про ту “міжнародну лабораторію”, якою є Антарктида, і де людство відпрацьовує модель взаємодії між  державами, компаніями, установами та окремими людьми на території, яка не належить жодній країні, а лише людству в цілому. Тобто ту модель, за якою вже завтра людство освоюватиме космос, сподіваюсь, так само за активної участі України та українців», – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Після церемонії спецпогашення пам’ятний конверт із маркою та відбитком спеціального штемпеля було передано керівнику майбутньої 25-ї Української антарктичної експедиції Юрію Отрубі. Він відвезе артефакт на станцію «Академік Вернадський» наприкінці березня, коли разом з командою полярників вирушить на зимівку, що триватиме рік.

До слова, українська станція «Академік Вернадський» вже двічі була зображена на поштових марках України: у 1996 році – на поштовій марці «Перша українська антарктична експедиція», у 2009 році - на зчіпці з двох марок «Збереження полярних регіонів та льодовиків».

До речі, раніше українську поштову марку із зображенням птахів було визнано найкращою в Європі.

Для довідки: Спеціальний поштовий штемпель виготовляється Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» і використовується лише один день. Відмінністю від поштових штемпелів стандартного зразка є зовнішнє оформлення. Дата,
зазначена на поштовому штемпелі, відповідає дню ювілею. На ньому також зазначається назва події і зображується художній малюнок.

Хрещенські купання в Антарктиді: температура води мінус 0,5

Наші полярники, які працюють на станції «Академік Вернадський», відзначили Водохреща традиційним купанням.

фото НАНЦ

Місцем "паломництва" стала бухта Марина Пойнт. Як повідомили в Національному антарктичному науковому центрі, температура води в антарктичній "ополонці" становила мінус 0,5 градуса.

До слова, нагадуємо, що від 13 до 28 січня  в українській Вікіпедії триває "Тиждень Антарктики".

200 років потому: у Вікіпедії пройде "Тиждень Антарктики"

Від 13 до 28 січня в українській Вікіпедії відбудеться "Тиждень Антарктики"

фото wikiway.com

Це акція зі створення та покращення статей, приурочена до 200-річчя відкриття континенту. Ініціатори проєкту - ГО «Вікімедіа» та Національний антарктичний науковий центр.

Головна мета "Тижня" - наповнити українську Вікіпедію якісними статтями про "шостий континент" та зменшити кількість прогалин контенту, що наразі існує у найбільшій онлайн-енциклопедії.

"Зокрема, ми прагнемо позбутися радянських "міфологем" щодо першовідкривачів Антарктиди, тому закликаємо учасників "Тижня" звертатися переважно до англомовної джерельної бази", - зазначають у Національному антарктичному науковому центрі.

На сторінці проєкту є перелік з понад 20 пріоритетних статей до створення, хоча можна створювати й інші статті на тему Антарктики або вдосконалювати ті, що вже існують.

"У січні 2020 року виповниться 200 років із часу відкриття Антарктиди, тож буде певний попит читачів на цю тему. Але у Вікіпедії бракує якісних статей українською мовою про Антарктику, події, історичних осіб тощо, і це варто виправити до річниці. Дуже важливо звертати увагу на якість матеріалів, тож організатори тижня не радять перекладати статті із  розділу Вікіпедії російською мовою, краще використовувати статті англійською мовою", -- йдеться на сторінці проекту.

До слова, п'ять найактивніших учасників отримають подарунки від НАНЦ, усі активні учасники й учасниці отримають призи й сувеніри від ГО "Вікімедіа Україна". Відзначення учасників відбудеться у середині лютого.

Раніше ми повідомляли, що  стаття українських полярників увійде до наукової енциклопедії про біоми.

Стаття українських полярників увійде до наукової енциклопедії про біоми

Стаття українських полярників увійде до наукової енциклопедії про біоми

Українські вчені стали авторами розділу в «Енциклопедії світових біомів»

фото wikiway.com

Енциклопедія побачить світ у червні 2020 року у вигляді тритомника, де буде зібрано інформацію про всі екосистеми найвищого рангу – біоми – на планеті Земля. Видасть її всесвітньо відоме наукове видавництво «Elsevier».

Українські вчені Національного антарктичного наукового центру  Іван Парнікоза та Ірина Козерецька  стали авторами одного з розділів цієї енциклопедії – про суходільні екосистеми Антарктиди.

«Розділ про кожен з біомів писали найбільш знані фахівці, чиї дослідження є незаперечно авторитетними. Ми пишаємося, що з усієї світової наукової спільноти саме вченим НАНЦ видавці довірили опис антарктичних суходільних біомів. Саме їхня стаття надалі буде першоджерелом інформації, з якого починатимуть свої пошуки полярні екологи з будь-якої країни. І це є найкращим визнанням того, що наша наука не «пасе задніх», а на рівних бере участь у глобальному процесі пізнання природи нашої планети», – пояснив очільник НАНЦ Євген Дикий.

Біоми – це екосистеми найвищого рангу, які представляють собою одночасно і цілий клас ландшафтів, і цілий сталий набір функціональних зв’язків між тваринами та рослинами (хоч види, які їх складають, можуть бути дуже різними). Прикладами біомів є, зокрема, тропічний ліс, тайга, тундра або коралові рифи.

Зі статтею вчених «Антарктичні наземні біоми: найбідніші, найекстремальніші та найчутливіші на планеті» можна ознайомитись  тут.