Це щось новеньке: українські полярники знайшли цікаві екземпляри під час глибоководних досліджень (фото)

                                                                                               всі фото з ФБ-сторінки НАНЦ

Вперше в районі української антарктичної станції "Академік Вернадський" було відібрано зразки глибоководних гідробіонтів - в протоці Пенола з глибини 280 м. Про це повідомляє Національний науковий антарктичний центр.

Знайдено нові для списку морської фауни регіону види, серед яких представники форамініфер, губок, поліпів, актиній, поліхет, молюсків, морських павуків, зірок та їжаків, офіур та асцидій. Це все вдалося витягнути за допомогою глибинної сітки, сконструйованою Омельченко Антоном.

Зараз відбувається ідентифікація унікальних глибоководних антарктичних морських тварин.

  

 

 

 Раніше ми повідомляли, що  в Антарктиді сніг став... малиновим.

Чому воно не замерзло: поблизу української антарктичної станції виявлено підльодовикове озеро

Науковці збираються вивчати, чи є в озері рідкісні біологічні види

усі фото з сайту НАНЦ 

Автори  Ігор Дикий, Денис Пішняк.

Невідоме досі підльодовикове озеро виявили в Антарктиді неподалік станції «Академік Вернадський» наші вчені – Тарас Білий та Денис Пішняк, які пробралися під льодовим простором приблизно на 30 метрів.

Остаточно масштаби озера встановити ще не вдалося, однак можна стверджувати, що воно є найбільшим природнім озером острова Галіндез, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

«Звісно, його не варто порівнювати з велетенськими підльодовиковими озерами, що існують в Антарктиді. Але прикметно, що такий об’єкт існує на невеликому острові, який сягає всього пів кілометра в діаметрі», – вважає «першовідкривач» Денис Пішняк, завідувач відділом фізики атмосфери НАНЦ, який працює зараз на антарктичній станції у складі сезонного загону науковців.

Вчених зацікавило питання: чому озеро не замерзло в умовах вічної мерзлоти льодовика? Адже тут немає геотермального потоку тепла – такого, як під товстим антарктичним льодовиковим щитом. «Розгадка полягає у тому, що за час, поки тала вода стікає зі скелі, вона нагрівається й накопичується в кам’яній кишені – улоговині озера, підтоплюючи льдовик знизу. Утворюється таке собі цілорічне сховище літнього сонячного тепла і прісної води в умовах вічної мерзлоти», – пояснює Денис Пішняк.

Максимальна глибина озера – 1,5 метра. Відтак науковці вивчатимуть, чи є в озері рідкісні біологічні види. Водночас варто зауважити, що озеро (як і всі інші форми рельєфу острова), не є давнім з геологічної точки зору, тому не належить до тих об’єктів, де варто проводити палеодослідження.

Раніше ми повідомляли, що в Антарктиді  сніг став... малиновим.

Антарктичний пиріг: на шостому континенті сніг став... малиновим

У всьому винні хламідомонади - саме вони "розмалювали" сніг

усі фото з ФБ-стрінки НАНЦ

Уже кілька тижнів українська антарктична станція "Академік Вернадський" оточена малиновим снігом. Про це свідчать фотографії авторства Андрія Зотова, опубліковані на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.

Звідки він та чому такий колір? Як пояснюють в НАНЦ, цікаве забарвлення снігу дають мікроскопічні снігові водорості. "Наші вчені їх визначили під мікроскопом як хламідомонади Chlamydomonas nivalis. Водорості розмножуються спорами, які не бояться екстремальних температур і зберігаються в снігу протягом всієї тривалої зими. Коли погодні умови стають сприятливими (а зараз в Антарктиді якраз літо), спори починають проростати. Оскільки, крім зеленого пігменту - хлорофілу, їхні клітини містять ще й червоний каротиновий шар, на снігу виникають червоні плями ніби від малинового джему. До речі, цей шар захищає водорості від ультрафіолетового випромінювання", - йдеться у повідомленні.

До слова, таке "цвітіння снігу" сприяє зміні клімату. Адже через червоно-малинове забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок - у ньому утворюється дедалі більше яскравих водоростей.

Чи надовго це? "З настанням холодів хламідомонада готується до зимового спокою і "цвітіння" снігу припиняється", - кажуть в НАНЦ. Цікаво, що таке явище, крім Антарктиди, можна спостерігати ще і в Арктиці, а також в Альпах та інших високогірних екосистемах. 

Як ми повідомляли раніше,  у лютому 2020 року Антарктида побила температурний рекорд - і вперше подолала позначку у 20 градусів за Цельсієм.

Хрещенські купання в Антарктиді: температура води мінус 0,5

Наші полярники, які працюють на станції «Академік Вернадський», відзначили Водохреща традиційним купанням.

фото НАНЦ

Місцем "паломництва" стала бухта Марина Пойнт. Як повідомили в Національному антарктичному науковому центрі, температура води в антарктичній "ополонці" становила мінус 0,5 градуса.

До слова, нагадуємо, що від 13 до 28 січня  в українській Вікіпедії триває "Тиждень Антарктики".

200 років потому: у Вікіпедії пройде "Тиждень Антарктики"

Від 13 до 28 січня в українській Вікіпедії відбудеться "Тиждень Антарктики"

фото wikiway.com

Це акція зі створення та покращення статей, приурочена до 200-річчя відкриття континенту. Ініціатори проєкту - ГО «Вікімедіа» та Національний антарктичний науковий центр.

Головна мета "Тижня" - наповнити українську Вікіпедію якісними статтями про "шостий континент" та зменшити кількість прогалин контенту, що наразі існує у найбільшій онлайн-енциклопедії.

"Зокрема, ми прагнемо позбутися радянських "міфологем" щодо першовідкривачів Антарктиди, тому закликаємо учасників "Тижня" звертатися переважно до англомовної джерельної бази", - зазначають у Національному антарктичному науковому центрі.

На сторінці проєкту є перелік з понад 20 пріоритетних статей до створення, хоча можна створювати й інші статті на тему Антарктики або вдосконалювати ті, що вже існують.

"У січні 2020 року виповниться 200 років із часу відкриття Антарктиди, тож буде певний попит читачів на цю тему. Але у Вікіпедії бракує якісних статей українською мовою про Антарктику, події, історичних осіб тощо, і це варто виправити до річниці. Дуже важливо звертати увагу на якість матеріалів, тож організатори тижня не радять перекладати статті із  розділу Вікіпедії російською мовою, краще використовувати статті англійською мовою", -- йдеться на сторінці проекту.

До слова, п'ять найактивніших учасників отримають подарунки від НАНЦ, усі активні учасники й учасниці отримають призи й сувеніри від ГО "Вікімедіа Україна". Відзначення учасників відбудеться у середині лютого.

Раніше ми повідомляли, що  стаття українських полярників увійде до наукової енциклопедії про біоми.

Стаття українських полярників увійде до наукової енциклопедії про біоми

Стаття українських полярників увійде до наукової енциклопедії про біоми

Українські вчені стали авторами розділу в «Енциклопедії світових біомів»

фото wikiway.com

Енциклопедія побачить світ у червні 2020 року у вигляді тритомника, де буде зібрано інформацію про всі екосистеми найвищого рангу – біоми – на планеті Земля. Видасть її всесвітньо відоме наукове видавництво «Elsevier».

Українські вчені Національного антарктичного наукового центру  Іван Парнікоза та Ірина Козерецька  стали авторами одного з розділів цієї енциклопедії – про суходільні екосистеми Антарктиди.

«Розділ про кожен з біомів писали найбільш знані фахівці, чиї дослідження є незаперечно авторитетними. Ми пишаємося, що з усієї світової наукової спільноти саме вченим НАНЦ видавці довірили опис антарктичних суходільних біомів. Саме їхня стаття надалі буде першоджерелом інформації, з якого починатимуть свої пошуки полярні екологи з будь-якої країни. І це є найкращим визнанням того, що наша наука не «пасе задніх», а на рівних бере участь у глобальному процесі пізнання природи нашої планети», – пояснив очільник НАНЦ Євген Дикий.

Біоми – це екосистеми найвищого рангу, які представляють собою одночасно і цілий клас ландшафтів, і цілий сталий набір функціональних зв’язків між тваринами та рослинами (хоч види, які їх складають, можуть бути дуже різними). Прикладами біомів є, зокрема, тропічний ліс, тайга, тундра або коралові рифи.

Зі статтею вчених «Антарктичні наземні біоми: найбідніші, найекстремальніші та найчутливіші на планеті» можна ознайомитись  тут.