Зміни клімату: до чого готуватися українцям

Через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину

 фото  з відкритих джерел

Цьогорічна "зима" ще раз наочно продемонструвала, що клімат на планеті змінився. І в Україні зокрема. Захід Північної Америки, Західна Європа, Західна Росія та Україна - ось райони, які є особливо вразливими до змін клімату.

На цих територіях дедалі частішими стають тривалі періоди аномальної спеки, йдеться на сайті Екодії. Вона впливає на повітряні потоки, які змінюють свій характер і посилюють її негативні наслідки.  Теплові хвилі можуть охоплювати одночасно майже всі головні продовольчі регіони, які відповідають за чверть світового виробництва їжі. Аномальна спека негативно впливає на  урожайність і, як наслідок, це може призвести до зростання цін на продукти.

Такі результати дослідження, що було опубліковане у науковому журналі Nature Climate Change науковцями із Інституту Землі Колумбійського університету у Нью-Йорку. Зокрема, вони виявили, що  ризик зростання кількості й тривалості періодів аномальної спеки у більшості головних продовольчих регіонів збільшився у 20 разів.

І якщо раніше низькі врожаї в одному регіоні врівноважуються хорошими врожаями в інших, то у подальшому спека може призвести до скорочення врожаю у кількох продовольчих регіонах одночасно, створюючи ризики для глобального виробництва продуктів харчування.

Аномальна спека негативно вплине не лише на ті регіони, які безпосередньо постраждають від неї. Навіть віддалені райони можуть зіткнутися із дефіцитом їжі та зростанням цін. 

Як це стосується України

За статистикою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), врожайність пшениці на півдні України може бути до 30% нижчою від очікуваної. Так відбувається через дедалі посушливіші умови півдня й центру України: більш тривалі періоди із високими температурами, менше опадів, зменшення вологості грунту, зниження рівня грунтових вод тощо.

Найбільш вразливими до наслідків кліматичної кризи є сільські жителі та дрібні господарства, чиїм основним засобом до існування є вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, непевність у врожайності відобразиться на доступності та ціні продовольства.

Зміна клімату та природних зон тягне за собою також активніше поширення бактерій, вірусів, шкідників, в тому числі  нетипових для наших широт, що будуть вражати сільгоспкультури та тварин.

Який вихід

Відомо, що саме сільське господарство продукує значну кількість парникових газів – за різними підрахунками, від 16 до 27% глобально і більше 12% в Україні. Відтак, необхідно знижувати вплив на клімат, зокрема, і від сільського господарства.

Кожен з нас може вплинути на ситуацію, навчившись споживати розумно. Варто обирати локальні та сезонні продукти. Адже транспортування спричиняє додаткові парникові викиди, а купівля місцевих товарів, крім меншого екологічного сліду, ще й підтримає дрібних фермерів.

Корисно для довкілля також зменшувати споживання м’яса, надаючи перевагу рослинній їжі. Виробництво  продуктів тваринного походження вимагає більшої кількості води та спричиняє більше шкідливих викидів, ніж виробництво рослинної їжі. Крім того, не слід купувати надмірно, щоб не продукувати зайвого сміття.

Агровиробники також мають зменшувати свій вплив на довкілля, ощадно користуватися водними ресурсами, скорочувати продовольчі втрати (більше третини вироблених продуктів так і не доходять до споживачів, а втрачаються під час заготівлі, зберігання читранспортування), підтримувати біорізноманіття та загалом піклуватися про місцеві екосистеми.  Однак ключова роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату та пристосуванні до них належить уряду, який має створити умови для більш екологічно відповідального виробництва.

Зокрема, необхідно ставити амбітні цілі зі скорочення парникових викидів та контролювати їх досягнення, а також адаптувати на законодавчому та практичному рівні досвід країн ЄС щодо зменшення та запобігання негативних впливів на довкілля від сільського господарства. Наприклад, скористатися  директивами ЄС про промислове та нітратне забруднення;

Крім того, важливо розробити галузеві програми зі скорочення викидів й адаптації до зміни клімату, а також передбачити систему підтримки для виробників, підтримувати розвиток самодостатніх локальних продовольчих систем, що дозволяють скоротити шлях (а відтак і викиди) продукту від поля до столу, а також сприяти формуванню здорового та еко-дружнього харчування у населення.