"Чорні діри" у решеті українського захисту довкілля

Україна-2020: огляд стану довкілля та можливі кроки для вирішення екологічних проблем

 фото із сайту nuos.edu.ua

Втрачаємо екосистеми

За даними WWF Україна, наша країна продовжує втрачати природні екосистеми -- луки, степи, річки, ліси, болота. В деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це  знищує природний водний "буфер" - спроможність ландшафту накопичувати та зберігати воду, впливає на якість води та її баланс загалом. Тож посуху на полях ми спостерігаємо вже в травні.

З наукової точки зору, необхідно не тільки негайно припинити створювати нові поля, а й повернути частину орних земель до стану луків, лісів, степів та інших природних систем. Це завдання включає також відновлення водно-болотних угідь і торф’яників, особливо на Поліссі.

Дефіцит та падіння якості прісної води

Окрім втрати природних територій, проблему ускладнюють надмірне використання та забруднення річок і підземних вод, фізичне змінення русел, створення перешкод на річках і штучних водних об’єктів. Через це водойми стають менш спроможними підтримувати належну якість води та біорізноманіття. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку "високий ризик" і впевнено прямує до статусу "дуже високий ризик".

 

Запаси риби і стан водних ресурсів - катастрофічний

У системі національного управління видами це справжня "чорна діра". Окремі наукові розвідки вказують на те, що кількість риби та молюсків продовжує скорочуватися, особливо у водосховищах Дніпровського каскаду, а також у Чорному та Азовському морях. Імовірний сценарій для України — це припинення комерційного рибальства вже до середини століття.

Браконьєрство та знищення середовища існування видів

Масштаби браконьєрства в країні такі значні, що червонокнижні  види, такі як ведмідь, рись  чи осетрові, не мають змоги відновити чисельність  своїх популяцій навіть за умови багаторічної заборони на їх полювання або вилов. Зниження чисельності багатьох видів і навіть зникнення окремих із них можуть комусь здаватися незначущими проблемами. Але ж природа — це система взаємозв’язків, яку ми достеменно не розуміємо. Також ми маємо

достатньо прикладів, які переконують, що кожен вид має значення.

Хімізація сільського господарства

Екологів насамперед турбує відсутність реального контролю за використанням хімікатів у сільському господарстві — як за переліком препаратів, так і за кількісними показниками їх використання. Хімізація, особливо неконтрольована, спричиняє безліч негативних впливів на природу та здоров’я людей. Із нею пов’язують масову загибель комах-запилювачів, зокрема бджіл, які є ключовим елементом сталих сільськогосподарських систем. Відновлення гумусу та підтримання його природного стану має стати першорядним завданням національної програми дій.

Тож, за висновком експертів  WWF Україна, у 2020 році слід сфокусуватися на таких завданнях:

1. Зупинити деградацію водних природних ресурсів України завдяки використанню міжнародної експертизи з відновлення територій та ландшафтів

2. Створити основу для національного моніторингу видів за прикладом вивчення та збереження рідкісних тварин — ведмедя, рисі та осетрових видів риб

3. Зберегти понад 50 тисяч гектарів пралісів та надати імпульс дієвій національній програмі сталого лісокористування

4. Залучити великий та середній бізнес до підтримки пріоритетних для країни природоохоронних ініціатив

5. Інтегрувати екологічну парадигму в українське законодавство, яким регулюються різні сфери господарювання

Як ми писали раніше, критичне зношення українських АЕС може призвести до техногенної катастрофи.

В Україні проведуть оцінку змін клімату за трьома ймовірними сценаріями

Дослідження базуватиметься на  впливі парникових газів на сільське господарство

фото з сайту agroreview

Українські та міжнародні експерти під егідою Світового банку та Міністерства енергетики та захисту довкілля України вивчать, як викиди парникових газів змінюють сільське та лісове господарства, а також впливають на здоров’я людей в Україні.

Зазначається, що для оцінки біофізичних впливів використовуватимуть сучасні методики прогнозів. Це дасть змогу передбачити ризики наслідків зміни клімату в Україні до 2030, 2050 і 2100 років за трьома сценаріями, ймовірного росту викидів парникових газів і збільшення температури, пише superagronom.

«Один з найважливіших заходів адаптації до зміни клімату - це скорочення викидів парникових газів. Це дасть змогу попередити негативні наслідки, які можуть виникнути в майбутньому. Сценарії майбутніх змін напряму залежать від темпів скорочення людством парникових газів», - зазначила заступник міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук.

Оцінку змін клімату в Україні проводитиме консорціум двох провідних європейських інститутів (Баський центр змін клімату та Metroeconomica) у співпраці з національними експертами Українського гідрометеорологічного інституту, Українського науково-дослідного інституту лісового та агролісного господарства та Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва.

Раніше ми писали, що найактуальнішою екологічною проблемою українці вважають сміттєзвалища.

Найактуальнішою екологічною проблемою українці вважають сміттєзвалища

Екологічні та кліматичні проблеми для українців є другорядними 

фото з сайту argumentua

Восени минулого року в Україні пройшло масштабне дослідження щодо екологічної свідомості громадян, яке проводилося за підтримки Глобального екологічного фонду в рамках реалізації Програми розвитку ООН «Інтеграція положень Конвенції Ріо у національну політику України». Це було вже третє дослідження, перші два проводилися у 2014 та 2017 роках, пише mind.ua.

Це дослідження готувалося до Київського міжнародного економічного форуму.

Воно показало, що проблеми екології та шляхи їх вирішення наші люди усвідомлюють чітко, а от про проблеми зміни клімату, їхні причини та варіанти зменшення негативних впливів мають досить приблизне уявлення.

Якою є екологічна свідомість українця

За словами Олександра Стегнія, керівника центру дослідження суспільної думки Socis, визначити рівень екологічної свідомості в Україні доволі складно, бо є певна залежність: у бідних країнах, або у країнах у перехідному періоді, екологічні проблеми є другорядними для населення. А на перші місця виходять проблеми, що стосується безпосередньо життя.

Опитування в Україні підтвердило цю тезу. Перше-друге місця зайняли «якість медичного обслуговування» та «корупція» із однаковим показником – 16,3%. Потім – «рівень економічного розвитку» та «бідність». «Забруднення навколишнього середовища» посідає лише п’яте місце – 12,1%, а «вичерпання природних ресурсів» аж десяте – 2,8%.

Коли респондентів просили назвати найгостріші екологічні проблеми України, у більшості були чіткі уявлення. Це те, з чим люди стикаються щодня та про що дуже часто говорить преса. На першому місці було названо сміттєзвалища та проблеми з переробкою сміття – 57,5%.

Основну відповідальність за забруднення природного середовища українці покладають на владу – 51,2%. Свою ж відповідальність наші громадяни визнавати не хочуть: за п’ять років цей показник впав з 61,4 до 34,2%.

Проте понад 90% українців готові зробити власний внесок у покращення довкілля: 41,8% уже це роблять, ще 49,1% – заявляють, що готові. Переважна більшість цих заходів пов’язані з економічними чинниками – це ресурсоощадні практики та модернізація власних помешкань.

Як українці ставляться до зміни клімату

Натомість, що стосується кліматичних змін, українці бачать їх лише в розрізі «Загрози майбутнім поколінням на глобальному рівні». Причому опитування проводили так, щоб враховувати відповіді відразу на два питання. Таким чином, у 2019 році на перше місце й вийшло «забруднення навколишнього середовища» – 57,9%, а на третє – «вичерпання природних ресурсів» – 32,2%.

У 2014 та 2017 роках перше місце посідали «війни і конфлікти». Наразі вони 

змістилися на другу сходинку із показником 42,9%.

У розділі «Найбільш гострі екологічні проблеми України» стояли  питання про підтримку респондентами подальшої долі традиційної енергетики, яка впливає саме на клімат, а не на проблеми зі сміттям. Експерти зазначають, що питання були складені не дуже коректно. Наприклад: «Чи підтримуєте ви… а) розвиток відновлюваної енергетики; б) відмову від атомної енергетики; в) поступову відмову від нафто-газових джерел». У самих формулюваннях закладено відповіді, про що й свідчить графік.

На запитання «Чи готові ви платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями?» лише 26,5% респондентів відповіли ствердно.

Як різниця між екологічними та кліматичними проблемами

Як виявилося, часто люди плутають поняття забруднення навколишнього середовища та зміни клімату. Ці проблеми пов’язані певною мірою, і впливають одна на одну, але причини їх виникнення – різні.

У чому різниця понять та проблем? Як пояснив Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики та захисту довкілля, є поняття «pollution» – забруднення навколишнього середовища. Це локальні проблеми, такі як загазованість від автомобілів або викиди металургійних заводів – тут страждають, передовсім, люди поруч, це їхні особисті проблеми. Викиди можуть бути віднесені за кордон, що відбувається доволі часто. І західні країни можуть проспонсорувати купівлю певних фільтрів. Отже, це більш локальні, або транскордонні, речі.

Інша річ – emission – «випускання, поширювання» або «викиди парникових газів». «Зміна клімату стає глобальною проблемою, її не можна побороти, поставивши фільтр на заводську трубу чи електростанцію, це не пил чи якісь хімічні сполуки, – підкреслює Рябчин. – СО2 та інші парникові гази можна побороти лише одним чином: скоротити споживання викопного палива чи замінити його. Тут є шалена прив’язка енергетики до довкілля через вугілля, газ та нафту. Оце головні винуватці зміни клімату».

Зміни клімату: до чого готуватися українцям

Через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину

 фото  з відкритих джерел

Цьогорічна "зима" ще раз наочно продемонструвала, що клімат на планеті змінився. І в Україні зокрема. Захід Північної Америки, Західна Європа, Західна Росія та Україна - ось райони, які є особливо вразливими до змін клімату.

На цих територіях дедалі частішими стають тривалі періоди аномальної спеки, йдеться на сайті Екодії. Вона впливає на повітряні потоки, які змінюють свій характер і посилюють її негативні наслідки.  Теплові хвилі можуть охоплювати одночасно майже всі головні продовольчі регіони, які відповідають за чверть світового виробництва їжі. Аномальна спека негативно впливає на  урожайність і, як наслідок, це може призвести до зростання цін на продукти.

Такі результати дослідження, що було опубліковане у науковому журналі Nature Climate Change науковцями із Інституту Землі Колумбійського університету у Нью-Йорку. Зокрема, вони виявили, що  ризик зростання кількості й тривалості періодів аномальної спеки у більшості головних продовольчих регіонів збільшився у 20 разів.

І якщо раніше низькі врожаї в одному регіоні врівноважуються хорошими врожаями в інших, то у подальшому спека може призвести до скорочення врожаю у кількох продовольчих регіонах одночасно, створюючи ризики для глобального виробництва продуктів харчування.

Аномальна спека негативно вплине не лише на ті регіони, які безпосередньо постраждають від неї. Навіть віддалені райони можуть зіткнутися із дефіцитом їжі та зростанням цін. 

Як це стосується України

За статистикою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), врожайність пшениці на півдні України може бути до 30% нижчою від очікуваної. Так відбувається через дедалі посушливіші умови півдня й центру України: більш тривалі періоди із високими температурами, менше опадів, зменшення вологості грунту, зниження рівня грунтових вод тощо.

Найбільш вразливими до наслідків кліматичної кризи є сільські жителі та дрібні господарства, чиїм основним засобом до існування є вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, непевність у врожайності відобразиться на доступності та ціні продовольства.

Зміна клімату та природних зон тягне за собою також активніше поширення бактерій, вірусів, шкідників, в тому числі  нетипових для наших широт, що будуть вражати сільгоспкультури та тварин.

Який вихід

Відомо, що саме сільське господарство продукує значну кількість парникових газів – за різними підрахунками, від 16 до 27% глобально і більше 12% в Україні. Відтак, необхідно знижувати вплив на клімат, зокрема, і від сільського господарства.

Кожен з нас може вплинути на ситуацію, навчившись споживати розумно. Варто обирати локальні та сезонні продукти. Адже транспортування спричиняє додаткові парникові викиди, а купівля місцевих товарів, крім меншого екологічного сліду, ще й підтримає дрібних фермерів.

Корисно для довкілля також зменшувати споживання м’яса, надаючи перевагу рослинній їжі. Виробництво  продуктів тваринного походження вимагає більшої кількості води та спричиняє більше шкідливих викидів, ніж виробництво рослинної їжі. Крім того, не слід купувати надмірно, щоб не продукувати зайвого сміття.

Агровиробники також мають зменшувати свій вплив на довкілля, ощадно користуватися водними ресурсами, скорочувати продовольчі втрати (більше третини вироблених продуктів так і не доходять до споживачів, а втрачаються під час заготівлі, зберігання читранспортування), підтримувати біорізноманіття та загалом піклуватися про місцеві екосистеми.  Однак ключова роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату та пристосуванні до них належить уряду, який має створити умови для більш екологічно відповідального виробництва.

Зокрема, необхідно ставити амбітні цілі зі скорочення парникових викидів та контролювати їх досягнення, а також адаптувати на законодавчому та практичному рівні досвід країн ЄС щодо зменшення та запобігання негативних впливів на довкілля від сільського господарства. Наприклад, скористатися  директивами ЄС про промислове та нітратне забруднення;

Крім того, важливо розробити галузеві програми зі скорочення викидів й адаптації до зміни клімату, а також передбачити систему підтримки для виробників, підтримувати розвиток самодостатніх локальних продовольчих систем, що дозволяють скоротити шлях (а відтак і викиди) продукту від поля до столу, а також сприяти формуванню здорового та еко-дружнього харчування у населення.

Спека по-українськи: 2019 рік виявився найтеплішим за 139 років

Теплішими за норму були усі 12 місяців

 фото з відкритих джерел

Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підвели погодні підсумки 2019 року. Він виявився найтеплішим з 1881 року.

За даними спостережень метеостанції обсерваторії, середньорічна температура минулого року у Києві піднялась до +10,6°С, що на 2,9°С перевищує кліматичну норму. Таким чином він виявився рекордним з 1881 року. Теплішими за норму виявилися всі 12 місяців. Особливо відзначився червень, середня температура якого досягла +23,6 °С - він став найтеплішим за період спостережень.

Також жодного разу не було, щоб у грудні температура повітря в Києві перевищувала +15 °С. Але цього року, а саме 18 грудня, вона піднялась до +15,2 °С.

Загалом, протягом року температурні рекорди було побито 36 разів, причому найбільше у червні – 11. Найхолодніше було 9 січня: -14,4°С, найспекотніше – 13 серпня, коли температура у затінку досягала рівно +35,0°С.

А грудень 2019 виявився у столиці найтеплішим у XXI столітті і увійде до літопису погоди з максимальною температурою, яка вперше перевищила +15°С. У грудні було зафіксовано 9 температурних рекордів, однак рекорд 1960 року так і не було перевищено. Тоді було загалом на 0,1°С тепліше.

Браконьєрство нардепа як діагноз екологічної некомпетентності української влади: коментар УЦЕР

28 грудня 2019 року Twitter-профіль Tigrenlion, який агітує за заборону трофейного полювання, поширив фотографії народного депутата України Нестора Шуфрича, на яких він позує поруч із вбитими носорогом чорним, гепардом, гієною бурою. 

#Ukraine How to sum up the life of deputy Nestor #Shufrych?
Elected 9 times
Current Chair of the #Zelinsky Freedom of Expression Committee
Yanukovych's last support in 2014 ...
Qualified pro-Russian but hunting here with Thormahlen and Cochran Safaris from the USA pic.twitter.com/wnm8FvGUA0

— Tigrenlion (@tigrenlion) December 28, 2019

Пізніше з'явилися посилання на сайт компанії Thormählen & Cochran Safaris, яка організовує "мисливські" тури в тропічні країни на кшталт ПАР, Намібії, Зімбабве, Камерун. 
На одній із сторінок сайту компанії, наприклад, зазначається, що "Нестор Шуфрич став першим і єдиним мисливцем, який коли-небудь зібрав всі три підвиди носорога чорного".

"Nestor Shufrych became the FIRST and ONLY Hunter that ever collected 3 different black rhino subspecies"

Як підтвердила пізніше пресслужба нардепа, Нестор Шуфрич дійсно був на полюванні в Африці в липні 2013 року.

Носоріг чорний Diceros bicornis - один з двох сучасних видів носорогів, який, як чимало інших видів крупних ссавців Африки, перебуває під загрозою вимирання. Вид в глобальному стані має статус "В критичній загрозі" (Critically endangered) за версією Міжнародного союзу охорони природи. Це найбільш критичний статус, який може бути присвоєний виду, за ним лише "Зниклий в природі" і "Зниклий".
Дослідники виділяють три підвиди носорога чорного: східний(D. b. michaeli), південно-центральний (D. b. minor) та піденно-західний (D. b. orientalis = D. b. bicornis). За оцінками МСОП (станом на 2011 рік), в світі налічується близько 2220 особин південно-центрального носорога, 1920 особин південно-західного носорога та 740 особин східного носорога. Таким чином, в світі залишилось близько п'яти тисяч особин цього виду.

Зважаючи на свій природоохоронний статус, цей вид охороняється багатьма міжнародними конвенціями, зокрема, ратифікованими Україною Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС) (Додаток 1), Конвенцією про охорону біологічного різноманіття, а також Африканською конвенцією про охорону природи і природних ресурсів 2003 року.

Що цікаво, рішення про приєднання України до СІТЕС було прийняте 14 травня 1999 року Верховною радою третього скликання, в складі якої був і сам Нестор Шуфрич.

В соцмережах почали активно обговорювати неетичні дії нардепа, на що 30 грудня відреагувала його пресслужба: заявили, начебто "полювання" відбувалось законно, а вбито було самця нерепродуктивного віку.

"Нестор Шуфрич подчеркнул, что предметом его охотничьего интереса являлись, исключительно, самцы зрелого возраста"

Зазначимо, що нам не вдалося з'ясувати, чи охороняється носоріг чорний Червоною книгою Намібії (так само, чи існує "Червона книга Намібії: Тваринний світ" взагалі). Принаймні, цей вид охороняється червоними книгами Уганди, Лесото, Південноафриканської республіки. 

Так чи інакше, казати про законність знищення тварини, яка охороняється на міжнародному рівні - лукаво. В той час, як міжнародна спільнота докладає зусиль до збереження біорізноманіття і структури екосистем, неприйнятно займатись знищенням того ж біорізноманіття.

З етичної точки зору, не можна вважати трофейне полювання на рідкісних тварин адекватним. Участь у бізнесі, який на комерційній основі ставить спортивний інтерес вище принципів сталого розвитку, є актом егоцентричного задоволення неочевидних і, ймовірно, нездорових потреб особистості.

Таким чином, ми вважаємо, що Нестор Шуфрич вчинив глибоко неетично. Така людина не може бути головою Комітету Верховної ради України з питань свободи слова і не може представляти інтереси українського народу взагалі. Ми нагадуємо, що статус народного депутата - це не привілей, а відповідальність за майбутнє електорату. Натомість, участь в недешевих сафарі, результатом якого є вбивство рідкісних тварин, аж ніяк не передбачена присягою народного депутата.

Ми можемо лише порекомендувати самому браконьєру скласти депутатський мандат, хоча б із поваги до свого народу, а вищому керівництву країни та партії звернути увагу на морально-етичні критерії добору кадрів.

Залишається сподіватись на те, що інші можновладці, які, з-поміж іншого, визначають й екологічну політику держави, усвідомлюють цінність рідкісних видів рослин і тварин і необхідність збереження їх та середовища їх існування.

Довідково:

Шуфрич Нестор Іванович - народний депутат України третього (1998-2002, "Соціал-демократична партія України (об'єднана)"), четвертого (2002-2006, Блок В. Ющенка "Наша Україна"), шостого (2007-2012, "Партія регіонів"), сьомого (2012-2014, "Партія регіонів"), восьмого (2014-2019, "Опозиційний блок") та дев'ятого (з 2019, політична партія "Опозиційна платформа - За життя") скликань.