В Угорщині Тису перекривають спецтехнікою, щоб зупинити тонни сміття з України (фото)

Основне сміття -  пляшки з-під української горілки, мінеральної води, пива

 

усі фото з сайту sudohodstvo.org

Вантажними баржами і спецтехнікою угорці намагаються зупинити  пластиковий непотріб, який пливе з України. 

Угорці працюють цілодобово, збираючи десятки тонн українського сміття з Тиси і вздовж її берегів. Те, що не вдається зловити технікою, збирають руками волонтери,  пише sudohodstvo.org.

«Бачите, ці два мішки - результат десятихвилинної роботи», - каже волонтер Норберт Колесар. Щоб приєднатися до прибирання Тиси, Норберт подолав майже 200 кілометрів. Волонтерам не платять. Тільки видають дощовики, рукавички, взуття та мішки.

Основне сміття -  пляшки з під української горілки, мінеральної води, пива. Усе це принесла Тиса.

До найближчого українського міста Берегово - лише 30 кілометрів. До збирання сміття приєдналися  і закарпатці. Бейло Франц - з Рахова Закарпатської області, де він намагається привчити місцевих сортувати сміття. «У Рахівському районі тільки одна звалище є - це в Рахові. Все, більше немає ніде. І все кидають в річку сміття, тому що його нікуди дівати», - каже екоактивіст.

«Все це приноситься плином з України та Румунії. Кожну хвилину - до півсотні пластикових пляшок пливе по поверхні Тиси», - говорить директор водного господарства господарсва Верхньої Тиси регіону Саболч-Сатмар-Берег Янош Оноду.

За пів дня зібрали тонну відходів. І це тільки те, що зібрали вручну. Скло і метал поміщають окремо. З пластиком - трохи більше клопоту.  

«Ми відкручуємо кришки від пляшки, тому що це різний вид пластику. Сортуємо ще й за кольорами», - пояснює волонтер Іштван. Відсортований пластик відразу пускають під прес, щоб доставити на сміттєпереробні заводи.

Кілька років тому угорці попросили відшкодувати витрати на прибирання - тоді нарахували 35 тисяч євро, але в Україні не існує правового механізму сплати таких робіт. Тому в Угорщині сподіваються на більш свідоме ставлення українців до природи.

Як ми раніше писали, пестициди, ліки, важкі метали: з чого складаються наші річки?

Як в Угорщині зупиняють сміття, що "тече" з України (відео)

фото з сайту suspilne.media

Спецтехніка працює біля угорського міста Вашарошнамень неподалік кордону з Україною. Так угорці виловлюють тисячі пластикових пляшок, які пливуть по річці Тиса із Закарпаття. Про це повідомляє glavcom з посиланням на угорські ЗМІ.

Повідомляється, що лише за пів дня (4 лютого) було виловлено 60 тонн пластикового та іншого сміття. Техніка з вилову сміття на Тисі працює цілодобово.

А як пише Суспільне.UA, відходи регулярно скидаються іноземними комунальниками в сторону Угорщини з 2004 року, але особливо це відбувається зі сторони Закарпаття по нижній частині Тиси, де хвилі повеней несуть скинуте сміття в заплавах.

Як зазначила представниця Національного управління водними ресурсами Угорщини Габріала Сіклос, підвищення рівня води через дощову погоду призвело до значної кількості відходів в угорській ділянці річки, зумовивши високий ризик надзвичайної ситуації якості води. 

Раніше ми писали, що найактуальнішою екологічною проблемою українці вважають сміттєзвалища.

Найактуальнішою екологічною проблемою українці вважають сміттєзвалища

Екологічні та кліматичні проблеми для українців є другорядними 

фото з сайту argumentua

Восени минулого року в Україні пройшло масштабне дослідження щодо екологічної свідомості громадян, яке проводилося за підтримки Глобального екологічного фонду в рамках реалізації Програми розвитку ООН «Інтеграція положень Конвенції Ріо у національну політику України». Це було вже третє дослідження, перші два проводилися у 2014 та 2017 роках, пише mind.ua.

Це дослідження готувалося до Київського міжнародного економічного форуму.

Воно показало, що проблеми екології та шляхи їх вирішення наші люди усвідомлюють чітко, а от про проблеми зміни клімату, їхні причини та варіанти зменшення негативних впливів мають досить приблизне уявлення.

Якою є екологічна свідомість українця

За словами Олександра Стегнія, керівника центру дослідження суспільної думки Socis, визначити рівень екологічної свідомості в Україні доволі складно, бо є певна залежність: у бідних країнах, або у країнах у перехідному періоді, екологічні проблеми є другорядними для населення. А на перші місця виходять проблеми, що стосується безпосередньо життя.

Опитування в Україні підтвердило цю тезу. Перше-друге місця зайняли «якість медичного обслуговування» та «корупція» із однаковим показником – 16,3%. Потім – «рівень економічного розвитку» та «бідність». «Забруднення навколишнього середовища» посідає лише п’яте місце – 12,1%, а «вичерпання природних ресурсів» аж десяте – 2,8%.

Коли респондентів просили назвати найгостріші екологічні проблеми України, у більшості були чіткі уявлення. Це те, з чим люди стикаються щодня та про що дуже часто говорить преса. На першому місці було названо сміттєзвалища та проблеми з переробкою сміття – 57,5%.

Основну відповідальність за забруднення природного середовища українці покладають на владу – 51,2%. Свою ж відповідальність наші громадяни визнавати не хочуть: за п’ять років цей показник впав з 61,4 до 34,2%.

Проте понад 90% українців готові зробити власний внесок у покращення довкілля: 41,8% уже це роблять, ще 49,1% – заявляють, що готові. Переважна більшість цих заходів пов’язані з економічними чинниками – це ресурсоощадні практики та модернізація власних помешкань.

Як українці ставляться до зміни клімату

Натомість, що стосується кліматичних змін, українці бачать їх лише в розрізі «Загрози майбутнім поколінням на глобальному рівні». Причому опитування проводили так, щоб враховувати відповіді відразу на два питання. Таким чином, у 2019 році на перше місце й вийшло «забруднення навколишнього середовища» – 57,9%, а на третє – «вичерпання природних ресурсів» – 32,2%.

У 2014 та 2017 роках перше місце посідали «війни і конфлікти». Наразі вони 

змістилися на другу сходинку із показником 42,9%.

У розділі «Найбільш гострі екологічні проблеми України» стояли  питання про підтримку респондентами подальшої долі традиційної енергетики, яка впливає саме на клімат, а не на проблеми зі сміттям. Експерти зазначають, що питання були складені не дуже коректно. Наприклад: «Чи підтримуєте ви… а) розвиток відновлюваної енергетики; б) відмову від атомної енергетики; в) поступову відмову від нафто-газових джерел». У самих формулюваннях закладено відповіді, про що й свідчить графік.

На запитання «Чи готові ви платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями?» лише 26,5% респондентів відповіли ствердно.

Як різниця між екологічними та кліматичними проблемами

Як виявилося, часто люди плутають поняття забруднення навколишнього середовища та зміни клімату. Ці проблеми пов’язані певною мірою, і впливають одна на одну, але причини їх виникнення – різні.

У чому різниця понять та проблем? Як пояснив Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики та захисту довкілля, є поняття «pollution» – забруднення навколишнього середовища. Це локальні проблеми, такі як загазованість від автомобілів або викиди металургійних заводів – тут страждають, передовсім, люди поруч, це їхні особисті проблеми. Викиди можуть бути віднесені за кордон, що відбувається доволі часто. І західні країни можуть проспонсорувати купівлю певних фільтрів. Отже, це більш локальні, або транскордонні, речі.

Інша річ – emission – «випускання, поширювання» або «викиди парникових газів». «Зміна клімату стає глобальною проблемою, її не можна побороти, поставивши фільтр на заводську трубу чи електростанцію, це не пил чи якісь хімічні сполуки, – підкреслює Рябчин. – СО2 та інші парникові гази можна побороти лише одним чином: скоротити споживання викопного палива чи замінити його. Тут є шалена прив’язка енергетики до довкілля через вугілля, газ та нафту. Оце головні винуватці зміни клімату».