Найактуальнішою екологічною проблемою українці вважають сміттєзвалища

Екологічні та кліматичні проблеми для українців є другорядними 

фото з сайту argumentua

Восени минулого року в Україні пройшло масштабне дослідження щодо екологічної свідомості громадян, яке проводилося за підтримки Глобального екологічного фонду в рамках реалізації Програми розвитку ООН «Інтеграція положень Конвенції Ріо у національну політику України». Це було вже третє дослідження, перші два проводилися у 2014 та 2017 роках, пише mind.ua.

Це дослідження готувалося до Київського міжнародного економічного форуму.

Воно показало, що проблеми екології та шляхи їх вирішення наші люди усвідомлюють чітко, а от про проблеми зміни клімату, їхні причини та варіанти зменшення негативних впливів мають досить приблизне уявлення.

Якою є екологічна свідомість українця

За словами Олександра Стегнія, керівника центру дослідження суспільної думки Socis, визначити рівень екологічної свідомості в Україні доволі складно, бо є певна залежність: у бідних країнах, або у країнах у перехідному періоді, екологічні проблеми є другорядними для населення. А на перші місця виходять проблеми, що стосується безпосередньо життя.

Опитування в Україні підтвердило цю тезу. Перше-друге місця зайняли «якість медичного обслуговування» та «корупція» із однаковим показником – 16,3%. Потім – «рівень економічного розвитку» та «бідність». «Забруднення навколишнього середовища» посідає лише п’яте місце – 12,1%, а «вичерпання природних ресурсів» аж десяте – 2,8%.

Коли респондентів просили назвати найгостріші екологічні проблеми України, у більшості були чіткі уявлення. Це те, з чим люди стикаються щодня та про що дуже часто говорить преса. На першому місці було названо сміттєзвалища та проблеми з переробкою сміття – 57,5%.

Основну відповідальність за забруднення природного середовища українці покладають на владу – 51,2%. Свою ж відповідальність наші громадяни визнавати не хочуть: за п’ять років цей показник впав з 61,4 до 34,2%.

Проте понад 90% українців готові зробити власний внесок у покращення довкілля: 41,8% уже це роблять, ще 49,1% – заявляють, що готові. Переважна більшість цих заходів пов’язані з економічними чинниками – це ресурсоощадні практики та модернізація власних помешкань.

Як українці ставляться до зміни клімату

Натомість, що стосується кліматичних змін, українці бачать їх лише в розрізі «Загрози майбутнім поколінням на глобальному рівні». Причому опитування проводили так, щоб враховувати відповіді відразу на два питання. Таким чином, у 2019 році на перше місце й вийшло «забруднення навколишнього середовища» – 57,9%, а на третє – «вичерпання природних ресурсів» – 32,2%.

У 2014 та 2017 роках перше місце посідали «війни і конфлікти». Наразі вони 

змістилися на другу сходинку із показником 42,9%.

У розділі «Найбільш гострі екологічні проблеми України» стояли  питання про підтримку респондентами подальшої долі традиційної енергетики, яка впливає саме на клімат, а не на проблеми зі сміттям. Експерти зазначають, що питання були складені не дуже коректно. Наприклад: «Чи підтримуєте ви… а) розвиток відновлюваної енергетики; б) відмову від атомної енергетики; в) поступову відмову від нафто-газових джерел». У самих формулюваннях закладено відповіді, про що й свідчить графік.

На запитання «Чи готові ви платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями?» лише 26,5% респондентів відповіли ствердно.

Як різниця між екологічними та кліматичними проблемами

Як виявилося, часто люди плутають поняття забруднення навколишнього середовища та зміни клімату. Ці проблеми пов’язані певною мірою, і впливають одна на одну, але причини їх виникнення – різні.

У чому різниця понять та проблем? Як пояснив Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики та захисту довкілля, є поняття «pollution» – забруднення навколишнього середовища. Це локальні проблеми, такі як загазованість від автомобілів або викиди металургійних заводів – тут страждають, передовсім, люди поруч, це їхні особисті проблеми. Викиди можуть бути віднесені за кордон, що відбувається доволі часто. І західні країни можуть проспонсорувати купівлю певних фільтрів. Отже, це більш локальні, або транскордонні, речі.

Інша річ – emission – «випускання, поширювання» або «викиди парникових газів». «Зміна клімату стає глобальною проблемою, її не можна побороти, поставивши фільтр на заводську трубу чи електростанцію, це не пил чи якісь хімічні сполуки, – підкреслює Рябчин. – СО2 та інші парникові гази можна побороти лише одним чином: скоротити споживання викопного палива чи замінити його. Тут є шалена прив’язка енергетики до довкілля через вугілля, газ та нафту. Оце головні винуватці зміни клімату».