"Чорні діри" у решеті українського захисту довкілля

Україна-2020: огляд стану довкілля та можливі кроки для вирішення екологічних проблем

 фото із сайту nuos.edu.ua

Втрачаємо екосистеми

За даними WWF Україна, наша країна продовжує втрачати природні екосистеми -- луки, степи, річки, ліси, болота. В деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це  знищує природний водний "буфер" - спроможність ландшафту накопичувати та зберігати воду, впливає на якість води та її баланс загалом. Тож посуху на полях ми спостерігаємо вже в травні.

З наукової точки зору, необхідно не тільки негайно припинити створювати нові поля, а й повернути частину орних земель до стану луків, лісів, степів та інших природних систем. Це завдання включає також відновлення водно-болотних угідь і торф’яників, особливо на Поліссі.

Дефіцит та падіння якості прісної води

Окрім втрати природних територій, проблему ускладнюють надмірне використання та забруднення річок і підземних вод, фізичне змінення русел, створення перешкод на річках і штучних водних об’єктів. Через це водойми стають менш спроможними підтримувати належну якість води та біорізноманіття. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку "високий ризик" і впевнено прямує до статусу "дуже високий ризик".

 

Запаси риби і стан водних ресурсів - катастрофічний

У системі національного управління видами це справжня "чорна діра". Окремі наукові розвідки вказують на те, що кількість риби та молюсків продовжує скорочуватися, особливо у водосховищах Дніпровського каскаду, а також у Чорному та Азовському морях. Імовірний сценарій для України — це припинення комерційного рибальства вже до середини століття.

Браконьєрство та знищення середовища існування видів

Масштаби браконьєрства в країні такі значні, що червонокнижні  види, такі як ведмідь, рись  чи осетрові, не мають змоги відновити чисельність  своїх популяцій навіть за умови багаторічної заборони на їх полювання або вилов. Зниження чисельності багатьох видів і навіть зникнення окремих із них можуть комусь здаватися незначущими проблемами. Але ж природа — це система взаємозв’язків, яку ми достеменно не розуміємо. Також ми маємо

достатньо прикладів, які переконують, що кожен вид має значення.

Хімізація сільського господарства

Екологів насамперед турбує відсутність реального контролю за використанням хімікатів у сільському господарстві — як за переліком препаратів, так і за кількісними показниками їх використання. Хімізація, особливо неконтрольована, спричиняє безліч негативних впливів на природу та здоров’я людей. Із нею пов’язують масову загибель комах-запилювачів, зокрема бджіл, які є ключовим елементом сталих сільськогосподарських систем. Відновлення гумусу та підтримання його природного стану має стати першорядним завданням національної програми дій.

Тож, за висновком експертів  WWF Україна, у 2020 році слід сфокусуватися на таких завданнях:

1. Зупинити деградацію водних природних ресурсів України завдяки використанню міжнародної експертизи з відновлення територій та ландшафтів

2. Створити основу для національного моніторингу видів за прикладом вивчення та збереження рідкісних тварин — ведмедя, рисі та осетрових видів риб

3. Зберегти понад 50 тисяч гектарів пралісів та надати імпульс дієвій національній програмі сталого лісокористування

4. Залучити великий та середній бізнес до підтримки пріоритетних для країни природоохоронних ініціатив

5. Інтегрувати екологічну парадигму в українське законодавство, яким регулюються різні сфери господарювання

Як ми писали раніше, критичне зношення українських АЕС може призвести до техногенної катастрофи.

Спека по-українськи: 2019 рік виявився найтеплішим за 139 років

Теплішими за норму були усі 12 місяців

 фото з відкритих джерел

Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підвели погодні підсумки 2019 року. Він виявився найтеплішим з 1881 року.

За даними спостережень метеостанції обсерваторії, середньорічна температура минулого року у Києві піднялась до +10,6°С, що на 2,9°С перевищує кліматичну норму. Таким чином він виявився рекордним з 1881 року. Теплішими за норму виявилися всі 12 місяців. Особливо відзначився червень, середня температура якого досягла +23,6 °С - він став найтеплішим за період спостережень.

Також жодного разу не було, щоб у грудні температура повітря в Києві перевищувала +15 °С. Але цього року, а саме 18 грудня, вона піднялась до +15,2 °С.

Загалом, протягом року температурні рекорди було побито 36 разів, причому найбільше у червні – 11. Найхолодніше було 9 січня: -14,4°С, найспекотніше – 13 серпня, коли температура у затінку досягала рівно +35,0°С.

А грудень 2019 виявився у столиці найтеплішим у XXI столітті і увійде до літопису погоди з максимальною температурою, яка вперше перевищила +15°С. У грудні було зафіксовано 9 температурних рекордів, однак рекорд 1960 року так і не було перевищено. Тоді було загалом на 0,1°С тепліше.

Браконьєрство нардепа як діагноз екологічної некомпетентності української влади: коментар УЦЕР

28 грудня 2019 року Twitter-профіль Tigrenlion, який агітує за заборону трофейного полювання, поширив фотографії народного депутата України Нестора Шуфрича, на яких він позує поруч із вбитими носорогом чорним, гепардом, гієною бурою. 

#Ukraine How to sum up the life of deputy Nestor #Shufrych?
Elected 9 times
Current Chair of the #Zelinsky Freedom of Expression Committee
Yanukovych's last support in 2014 ...
Qualified pro-Russian but hunting here with Thormahlen and Cochran Safaris from the USA pic.twitter.com/wnm8FvGUA0

— Tigrenlion (@tigrenlion) December 28, 2019

Пізніше з'явилися посилання на сайт компанії Thormählen & Cochran Safaris, яка організовує "мисливські" тури в тропічні країни на кшталт ПАР, Намібії, Зімбабве, Камерун. 
На одній із сторінок сайту компанії, наприклад, зазначається, що "Нестор Шуфрич став першим і єдиним мисливцем, який коли-небудь зібрав всі три підвиди носорога чорного".

"Nestor Shufrych became the FIRST and ONLY Hunter that ever collected 3 different black rhino subspecies"

Як підтвердила пізніше пресслужба нардепа, Нестор Шуфрич дійсно був на полюванні в Африці в липні 2013 року.

Носоріг чорний Diceros bicornis - один з двох сучасних видів носорогів, який, як чимало інших видів крупних ссавців Африки, перебуває під загрозою вимирання. Вид в глобальному стані має статус "В критичній загрозі" (Critically endangered) за версією Міжнародного союзу охорони природи. Це найбільш критичний статус, який може бути присвоєний виду, за ним лише "Зниклий в природі" і "Зниклий".
Дослідники виділяють три підвиди носорога чорного: східний(D. b. michaeli), південно-центральний (D. b. minor) та піденно-західний (D. b. orientalis = D. b. bicornis). За оцінками МСОП (станом на 2011 рік), в світі налічується близько 2220 особин південно-центрального носорога, 1920 особин південно-західного носорога та 740 особин східного носорога. Таким чином, в світі залишилось близько п'яти тисяч особин цього виду.

Зважаючи на свій природоохоронний статус, цей вид охороняється багатьма міжнародними конвенціями, зокрема, ратифікованими Україною Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС) (Додаток 1), Конвенцією про охорону біологічного різноманіття, а також Африканською конвенцією про охорону природи і природних ресурсів 2003 року.

Що цікаво, рішення про приєднання України до СІТЕС було прийняте 14 травня 1999 року Верховною радою третього скликання, в складі якої був і сам Нестор Шуфрич.

В соцмережах почали активно обговорювати неетичні дії нардепа, на що 30 грудня відреагувала його пресслужба: заявили, начебто "полювання" відбувалось законно, а вбито було самця нерепродуктивного віку.

"Нестор Шуфрич подчеркнул, что предметом его охотничьего интереса являлись, исключительно, самцы зрелого возраста"

Зазначимо, що нам не вдалося з'ясувати, чи охороняється носоріг чорний Червоною книгою Намібії (так само, чи існує "Червона книга Намібії: Тваринний світ" взагалі). Принаймні, цей вид охороняється червоними книгами Уганди, Лесото, Південноафриканської республіки. 

Так чи інакше, казати про законність знищення тварини, яка охороняється на міжнародному рівні - лукаво. В той час, як міжнародна спільнота докладає зусиль до збереження біорізноманіття і структури екосистем, неприйнятно займатись знищенням того ж біорізноманіття.

З етичної точки зору, не можна вважати трофейне полювання на рідкісних тварин адекватним. Участь у бізнесі, який на комерційній основі ставить спортивний інтерес вище принципів сталого розвитку, є актом егоцентричного задоволення неочевидних і, ймовірно, нездорових потреб особистості.

Таким чином, ми вважаємо, що Нестор Шуфрич вчинив глибоко неетично. Така людина не може бути головою Комітету Верховної ради України з питань свободи слова і не може представляти інтереси українського народу взагалі. Ми нагадуємо, що статус народного депутата - це не привілей, а відповідальність за майбутнє електорату. Натомість, участь в недешевих сафарі, результатом якого є вбивство рідкісних тварин, аж ніяк не передбачена присягою народного депутата.

Ми можемо лише порекомендувати самому браконьєру скласти депутатський мандат, хоча б із поваги до свого народу, а вищому керівництву країни та партії звернути увагу на морально-етичні критерії добору кадрів.

Залишається сподіватись на те, що інші можновладці, які, з-поміж іншого, визначають й екологічну політику держави, усвідомлюють цінність рідкісних видів рослин і тварин і необхідність збереження їх та середовища їх існування.

Довідково:

Шуфрич Нестор Іванович - народний депутат України третього (1998-2002, "Соціал-демократична партія України (об'єднана)"), четвертого (2002-2006, Блок В. Ющенка "Наша Україна"), шостого (2007-2012, "Партія регіонів"), сьомого (2012-2014, "Партія регіонів"), восьмого (2014-2019, "Опозиційний блок") та дев'ятого (з 2019, політична партія "Опозиційна платформа - За життя") скликань.