Україна-2020: огляд стану довкілля та можливі кроки для вирішення екологічних проблем
фото із сайту nuos.edu.ua
Втрачаємо екосистеми
За даними WWF Україна, наша країна продовжує втрачати природні екосистеми -- луки, степи, річки, ліси, болота. В деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це знищує природний водний "буфер" - спроможність ландшафту накопичувати та зберігати воду, впливає на якість води та її баланс загалом. Тож посуху на полях ми спостерігаємо вже в травні.
З наукової точки зору, необхідно не тільки негайно припинити створювати нові поля, а й повернути частину орних земель до стану луків, лісів, степів та інших природних систем. Це завдання включає також відновлення водно-болотних угідь і торф’яників, особливо на Поліссі.
Дефіцит та падіння якості прісної води
Окрім втрати природних територій, проблему ускладнюють надмірне використання та забруднення річок і підземних вод, фізичне змінення русел, створення перешкод на річках і штучних водних об’єктів. Через це водойми стають менш спроможними підтримувати належну якість води та біорізноманіття. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку "високий ризик" і впевнено прямує до статусу "дуже високий ризик".
Запаси риби і стан водних ресурсів - катастрофічний
У системі національного управління видами це справжня "чорна діра". Окремі наукові розвідки вказують на те, що кількість риби та молюсків продовжує скорочуватися, особливо у водосховищах Дніпровського каскаду, а також у Чорному та Азовському морях. Імовірний сценарій для України — це припинення комерційного рибальства вже до середини століття.
Браконьєрство та знищення середовища існування видів
Масштаби браконьєрства в країні такі значні, що червонокнижні види, такі як ведмідь, рись чи осетрові, не мають змоги відновити чисельність своїх популяцій навіть за умови багаторічної заборони на їх полювання або вилов. Зниження чисельності багатьох видів і навіть зникнення окремих із них можуть комусь здаватися незначущими проблемами. Але ж природа — це система взаємозв’язків, яку ми достеменно не розуміємо. Також ми маємо
достатньо прикладів, які переконують, що кожен вид має значення.
Хімізація сільського господарства
Екологів насамперед турбує відсутність реального контролю за використанням хімікатів у сільському господарстві — як за переліком препаратів, так і за кількісними показниками їх використання. Хімізація, особливо неконтрольована, спричиняє безліч негативних впливів на природу та здоров’я людей. Із нею пов’язують масову загибель комах-запилювачів, зокрема бджіл, які є ключовим елементом сталих сільськогосподарських систем. Відновлення гумусу та підтримання його природного стану має стати першорядним завданням національної програми дій.
Тож, за висновком експертів WWF Україна, у 2020 році слід сфокусуватися на таких завданнях:
1. Зупинити деградацію водних природних ресурсів України завдяки використанню міжнародної експертизи з відновлення територій та ландшафтів
2. Створити основу для національного моніторингу видів за прикладом вивчення та збереження рідкісних тварин — ведмедя, рисі та осетрових видів риб
3. Зберегти понад 50 тисяч гектарів пралісів та надати імпульс дієвій національній програмі сталого лісокористування
4. Залучити великий та середній бізнес до підтримки пріоритетних для країни природоохоронних ініціатив
5. Інтегрувати екологічну парадигму в українське законодавство, яким регулюються різні сфери господарювання
Як ми писали раніше, критичне зношення українських АЕС може призвести до техногенної катастрофи.
Немає коментарів:
Дописати коментар