фото з сайту karpatvisnuk
У грудні
минулого року відбулося засідання сторін Бернської конвенції. Тоді список
смарагдових територій в Україні суттєво збільшився - зокрема, до Смарагдової мережі було включено 106 нових
українських територій.
Також було
ухвалено чимало нових важливих документів, у тому числі, щодо збереження рисі європейської.
Оскільки Україна є стороною Бернської конвенції, вона має дотримуватися всіх
нововведень.
Українська природоохоронна група нагадала про найважливіші моменти, які тепер мають бути
частиною життя нашої держави.
«Рись звичайна (Lynx lynx) є одним з найвідоміших звірів Європи. А на думку
Конвенції, ще й фундаментальна частина європейської природної спадщини. Утім,
рись є зникаючим видом у всіх країнах. Така доля з часом спіткає всіх крупних
хижаків на нашій планеті. Для того, щоб врятувати такі види, необхідна
міжнародна співпраця, - йдеться на сторінці UNCG уФейсбук. - Конвенція
визнає, що одним з найбільших чинників скорочення популяції рисі євразійської є
незаконне полювання та інші незаконні дії, що шкодять виду.
У своїй
Рекомендації № 204 (2019) щодо збереження рисі євразійської (Lynx lynx) у
континентальній Європі Постійний комітет Конвенції рекомендує
Сторонам Конвенції, серед яких є і Україна:
- проводити
моніторинг транскордонних популяцій рисі; розробити загальну стратегію
збереження рідних для Карпат популяцій рисі;
- покращувати
зв’язок різних субпопуляцій рисі, ґрунтуючись на генетичних даних і даних про
їхнє поширення; відновлювати коридори і зелені мости, зменшувати смертність від
людської діяльності, поліпшувати середовища проживання та робити транслокації;
сприяти покращенню розуміння міграцій рисі між популяціями;
- контролювати
генетичний склад всіх малих і ізольованих популяцій рисі в Європі; моніторинг
має включати відстеження генетичного різноманіття й близькоспорідненого
схрещування, оцінку ефективної чисельності популяцій та виявлення потоків генів
між сусідніми популяціями;
- розробити
конкретні протоколи 1) щодо розведення, догляду, тренування й оцінювання рисей,
утримуваних у зоопарках, яких планується звільнити; 2) щодо виведення й
тестування рисей-сиріт, яких планується звільнити. Ці протоколи мають
розроблюватися експертами, що знаються на рисі, консультативною групою EAZA
Felid TAG і ESB та відповідними установами IUCN SSC (наприклад, Група
спеціалістів з диких котячих, Група спеціалістів з повторної інтродукції,
Ініціатива для великих хижаків Європи (LCIE))».
Текст Конвенції щодо збереження дикої природи в Європі можна подивитися тут.
Довідково:
Смарагдова
мережа - загальноєвропейська мережа природоохоронних територій, важливих для
збереження видів і природних оселищ, які потребують охорони на рівні всієї
Європи. У країнах ЄС Смарагдові території називаються територіями мережі Natura
2000 і фінансуються з бюджету Співдружності.
У грудні
2019 року до Смарагдової мережі Європи включено 106 нових українських територій
(майже 1,5 мільйона гектарів)! Це
природні долини річок, степові балки й цінні лісові масиви, болота, дикі
природні каньйони. За незначним винятком, усі ці землі раніше не мали
охоронного статусу.
Попередній
перелік Смарагдових територій для України ухвалювався в 2016 році. Тоді до них
включили усі існуючі заповідники й національні природні парки. Загальна площа
мережі становила 5,8 млн га (9% площі суходолу України), але з них 3,6 млн га
(5,7% площі суходолу України, або 57% площі Смарагдової мережі України)
становили території, які й без того мали охоронний статус. Ще 1% площі України
(або 10% площі мережі) становили водосховища Дніпровського каскаду.
Завдяки розширенню
Смарагдової мережі, тепер на Сумщині,
Львівщині, Кіровоградщині та в Криму Смарагдових територій стало в півтора раза
більше; на Донеччині їх площа подвоїлась, на Луганщині й Полтавщині – виросла в
2,5 рази, а на Харківщині їх стало вп’ятеро більше, ніж було раніше. Усі ці території важливі для
рідкісних у Європі видів та природних оселищ.
фото з ФБ-сторінки UNCG
Рись
євразійська є найбільшою кішкою Європи. Рись схожа
на більшість кішок: вона має приголомшливий зір, особливо в нічний час, і
кращий ніж у людини слух. Саме тому так важко помітити рисей: вони найбільш
активні рано вранці і пізно ввечері, коли ці великі кішки можуть бачити, а ми
не можемо.
За даними WWF, рись в
Карпатах зазвичай мешкає вище позначки у 1000 м. Відпочиваючи на скелях і
камінні, поза досяжністю людини, рись все одно спостерігає і цікавиться людьми.
У зимовий час вони можуть переслідувати здобич до нижчих висот, де менше снігу.
Та рисі ніколи не нападають на людей або інших великих хижаків, як ведмеді чи
вовки. Ведмеді і вовки можуть вкрасти рештки здобичи рисі, тож вона
адаптувалася, приховуючи залишки їжі під скелями, листям або гілками. Рись
полює на зайців, птахів, диких котів, сарн, оленів, кабанів, а іноді і бродячих
собак, але ніколи - на свійську худобу.
фото з сайту WWF
Популяція
рисі в Україні оцінюється приблизно в 500 особин. Необмежене полювання та
вирубування лісів призвели до того, що вид трапляється лише в нечисленних
лісових районах. Рись довго була жаданим мисливським трофеєм, оскільки її
плямисте хутро високо цінувалося на хутровому ринку. Вид занесений до Червоної
книги України, також рись охороняється Червоним списком МСОП, CITES та
Бернською конвенцією.
Немає коментарів:
Дописати коментар