Translate

24 лютого 2020 р.

Протоколи за підсніжники: що не так із контролем за збутом червонокнижних видів

Прийшла весна, а з нею і з'явилися первоцвіти на базарах, вокзалах, пішохідних переходах та інших людних місцях. Проте ні, не так: первоцвіти з'явилися в лісосмугах, на галявинах, в заказниках і заповідниках. І замість залишатися в природному середовищі і виконувати свою екологічну функцію тендітні квіти перекочовують в руки стареньких на базарах, вокзалах, переходах.


Підсніжники Galanthus sp. в одному з парків Львова
Фото: O. Dubovyk / UEIC

Із появою стареньких з'являються в інфопросторі і повідомлення про виявлені порушення. Ось, наприклад, Національна поліція Івано-Франківської області повідомляє про перші складені протоколи:


 
Та от що дуже непокоїть в цьому повідомленні: адміністративний протокол складено за ч.1. ст. 160 КПуАП "Торгівля з рук у невстановлених місцях".

Отже, з'ясуймо, яка відповідальність передбачена за продаж червонокнижних видів насправді.

Перше питання, яке постає - а чи це дійсно "червонокнижні" види? Насправді, в переважній більшості це так. Перевірити можна на сайті Червоної книги України: в ній ви зустрінете і підсніжники з білоцвітами, і шафрани. Проблема може полягати в тому, що для визначення із точністю до виду може знадобитися кваліфікований ботанік: "підсніжник" - це лише рід рослин, а Червоною книгою України охороняються види (підсніжник білосніжний, підсніжник складчастий і т.д.). Втім, в юридичній практиці мало привести ботаніка за руку, аби він вам підтвердив чи спростував ваше визначення виду, тому на це, за фактом, уваги не звертають.

Закон України "Про Червону книгу України", насправді, не забороняє добування червонокнижних видів. З науковою метою і метою розмноження рідкісного виду це дозволяється. А от з метою отримання прибутку - зась! (див. ч. 2 ст. 19). 

Таким чином, аргумент "я це зібрала в себе на подвір'ї, спеціально вирощувала" - не аргумент. Хіба що в горе-продавчині є витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань Червоної книги України, яким їй персонально надали дозвіл на комерційне використання об'єктів Червоної книги.

Ч. 6 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" наголошує на тому, що незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації, одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

А тепер щодо власне відповідальності.

Першим аргументом щодо фінансової відповідальності за знищення червонокнижних видів є Постанова Кабінету міністрів України №1030 (від 7 листопада 2012) із довгою назвою "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)". Ця постанова визначає розмір штрафів за кожну зібрану особину (а в букеті підсніжників скільки?). Наприклад, штраф за:

  • підсніжник білосніжний (звичайний) - 62 грн.,
  • інші види підсніжників - 49 грн.,
  • білоцвіт весняний - 62 грн.,
  • шафран Гейфеля - 62 грн.,
  • черемша (ведмежа цибуля) - 62 грн.
Проблема лише в тім, що природоохоронцям невідомо про випадки, коли б штрафи відповідно до цієї постанови сплачувались.

Залишається Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме стаття 88-1 (ч. 2): порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу щодо об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

100 н.м.д.г. - це 1700 грн, 215 н.м.д.г. - це 3655 грн.

До порівняння, штраф за торгівлю з рук у невстановлених місцях складає від 17 до 119 грн.

Отже, залишається питанням, чому в ситуаціях із незаконним продажем червонокнижних видів поліція та Держекоінспекція обирає "не ті" статті.

Для того, щоб безпідставно не стверджувати про превалювання такого підходу органів державної влади, ми надіслали запити до Держекоінспекції та Нацполіції у Львівській області, і обов'язково розповімо про відповіді.

Немає коментарів:

Дописати коментар