Протоколи за підсніжники: що не так із контролем за збутом червонокнижних видів

Прийшла весна, а з нею і з'явилися первоцвіти на базарах, вокзалах, пішохідних переходах та інших людних місцях. Проте ні, не так: первоцвіти з'явилися в лісосмугах, на галявинах, в заказниках і заповідниках. І замість залишатися в природному середовищі і виконувати свою екологічну функцію тендітні квіти перекочовують в руки стареньких на базарах, вокзалах, переходах.

Підсніжники Galanthus sp. в одному з парків Львова
Фото: O. Dubovyk / UEIC

Із появою стареньких з'являються в інфопросторі і повідомлення про виявлені порушення. Ось, наприклад, Національна поліція Івано-Франківської області повідомляє про перші складені протоколи:

 

Та от що дуже непокоїть в цьому повідомленні: адміністративний протокол складено за ч.1. ст. 160 КПуАП "Торгівля з рук у невстановлених місцях".

Отже, з'ясуймо, яка відповідальність передбачена за продаж червонокнижних видів насправді.

Перше питання, яке постає - а чи це дійсно "червонокнижні" види? Насправді, в переважній більшості це так. Перевірити можна на сайті Червоної книги України: в ній ви зустрінете і підсніжники з білоцвітами, і шафрани. Проблема може полягати в тому, що для визначення із точністю до виду може знадобитися кваліфікований ботанік: "підсніжник" - це лише рід рослин, а Червоною книгою України охороняються види (підсніжник білосніжний, підсніжник складчастий і т.д.). Втім, в юридичній практиці мало привести ботаніка за руку, аби він вам підтвердив чи спростував ваше визначення виду, тому на це, за фактом, уваги не звертають.

Закон України "Про Червону книгу України", насправді, не забороняє добування червонокнижних видів. З науковою метою і метою розмноження рідкісного виду це дозволяється. А от з метою отримання прибутку - зась! (див. ч. 2 ст. 19). 

Таким чином, аргумент "я це зібрала в себе на подвір'ї, спеціально вирощувала" - не аргумент. Хіба що в горе-продавчині є витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань Червоної книги України, яким їй персонально надали дозвіл на комерційне використання об'єктів Червоної книги.

Ч. 6 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" наголошує на тому, що незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації, одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

А тепер щодо власне відповідальності.

Першим аргументом щодо фінансової відповідальності за знищення червонокнижних видів є Постанова Кабінету міністрів України №1030 (від 7 листопада 2012) із довгою назвою "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)". Ця постанова визначає розмір штрафів за кожну зібрану особину (а в букеті підсніжників скільки?). Наприклад, штраф за:

• підсніжник білосніжний (звичайний) - 62 грн.,
• інші види підсніжників - 49 грн.,
• білоцвіт весняний - 62 грн.,
• шафран Гейфеля - 62 грн.,
• черемша (ведмежа цибуля) - 62 грн.

Проблема лише в тім, що природоохоронцям невідомо про випадки, коли б штрафи відповідно до цієї постанови сплачувались.

Залишається Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме стаття 88-1 (ч. 2): порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу щодо об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

100 н.м.д.г. - це 1700 грн, 215 н.м.д.г. - це 3655 грн.

До порівняння, штраф за торгівлю з рук у невстановлених місцях складає від 17 до 119 грн.

Отже, залишається питанням, чому в ситуаціях із незаконним продажем червонокнижних видів поліція та Держекоінспекція обирає "не ті" статті.

Для того, щоб безпідставно не стверджувати про превалювання такого підходу органів державної влади, ми надіслали запити до Держекоінспекції та Нацполіції у Львівській області, і обов'язково розповімо про відповіді.

Україна приєднається до європейської програми збереження осетрових

Розпочато роботу зі створення національного плану дій щодо осетрових

фото wikipedia

Мінекоенерго  розпочало вивчення та адаптацію Загальноєвропейського плану дій щодо осетрових,  підготовленого Всесвітнім товариством охорони осетрових та WWF. Цей міжнародний документ стане основою для майбутнього українського плану дій для збереження осетрових, що проживають в Дунаї, Дністрі, верхів’ї Дніпра, північно-західному Причорномор’ї та Азовському морі, повідомляється на сайті проекту  ”ЖИТТЯ дунайським  осетровим”.

Мета Загальноєвропейського плану дій - відновити всі існуючі популяції осетрових риб до статусу «найменшої загрози» (МСОП) або «сприятливий» (Оселищна директива). Він також передбачає відновлення самовідтворюваних популяцій, а також життєвого циклу осетрових у межах історичного  ареалу, щоб забезпечити виживання виду.

16 січня 2020 року відбулася зустріч представників WWF Україна та Міністерства енергетики та захисту довкілля. Домовилися, що в основі майбутнього Національного плану дій щодо збереження осетрових будуть враховані наробки та дані нашої організації, а керівництвом Департаменту заповідної справи, який координує діяльність в рамках Бернської конвенції, зазначено про абсолютне сприяння в розробці Плану. Наразі в Україні ще не існує жодного плану управління видами риб, хоча це передбачено Бернською конвенцією, а самі плани мають стати основою природоохоронної роботи. 

Національний план дій, розробка якого підтримується WWF Україна, спрямований на збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових, їх оселищ та припинення браконьєрства.

В кінці XX століття чисельність осетрових впала до мінімуму  через неконтрольоване рибальство та браконьєрство

Крім того, осетрові є чудовим індикатором екологічного здоров’я річок і морів завдяки їх розмірам, значної тривалості життя та особливості життєвого циклу, що поєднує життя в морі та нерест у річках. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), осетрові – є групою тварин під найбільшою загрозою зникнення, оскільки 85% видів знаходяться у статусі “під критичною загрозою”.

На території України трапляється 6 видів осетрових. Всі вони занесені до Червоної книги України (2009), але два види (осетер-шип та осетер європейський) － вже зі статусом “зниклий”. Існує заборона на вилов та продаж диких осетрових, проте браконьєрство і досі є вагомою загрозою цим рибам.

Загальноєвропейський план дій щодо осетрових був прийнятий сторонами Бернської конвенції 30 листопада 2018 року та розрахований на 10 років. На відміну від попередніх, цей документ передбачає інтегрований підхід до охорони - спільне управління популяціями осетрових, що мешкають у міжнародних водах, прибережних районах і багатонаціональних річкових системах, а також спільні зусилля зі створення “живих генетичних банків” - стад, що утримуються у штучних умовах.  

“Надзвичайно важливо, щоб Україна на національному рівні переймала кращі світові практики у сфері охорони природи та впроваджувала їх, - зауважує координаторка осетрового напрямку  Інна Гоч, - це дозволить справді ефективно реалізовувати заходи із відновлення цих рідкісних істот на рівень до заборони з наступною перспективою відновлення обмеженого вилову. Враховуючи довгий життєвий цикл і необхідність відновлення популяцій впродовж мінімум трьох поколінь, можна очікувати позитивні зміни у чисельності популяцій не раніше ніж за півсторіччя”.

Окрім збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових та їхніх оселищ передбачається включення до Національного плану дій і таких пунктів:
 -   ex-situ збереження (тобто збереження поза межами природного ареалу, наприклад в зоопарках) чотирьох видів осетрових, що залишилися у водоймах України;
   -   впровадження обов’язкового CITES маркування на внутрішньому ринку; 
   -   убезпечення осетрових від непрямих втрат, наприклад через потрапляння у водозабір. Для цього передбачається встановлення рибозахисних та рибопропускних споруд та заборона побудови нових перешкод на річках.

Довідково: проект  “Сталий захист осетрових нижньої течії Дунаю шляхом попередження і протидії браконьєрству та нелегальній торгівлі дикою природою” - “ЖИТТЯ дунайським осетровим” координується WWF в Австрії та впроваджується WWF в Австрії, Болгарії, Румунії, Сербії та Україні, разом з фахівцями Біосферного заповідника Дельти Дунаю в Румунії та Лейбніцького Інституту досліджень зоопарків та дикої природи в Німеччині. Проект розпочався у жовтні 2017 року та буде тривати до кінця 2020 року.

Раніше ми аналізували стан глобального біорізноманіття - все ще гірше, ніж ми уявляли.

На Одещині орлани-білохвости почали сезон гніздування

Про це повідомив Іван Русєв, керівник наукового відділу Національного природного парку "Тузлівські лимани", на своїй сторінці у Фейсбук.

Усі фото із сторінки Івана Русєва

"Величезний птах, справжній аристократ неба, орлан-білохвіст трапляється в межах НПП "Тузлівські лимани" переважно восени та взимку. На зимівлі спостерігається доволі часто. Але в цьому році орлани дуже рано почали піклуватися про гніздування. Вже два тижні орлани ремонтують своє гніздо і часто сидять в ньому парою в лісової смузі поруч на межі з нацпарком", - написав він. І додав фотодокази - фото датовані 13 січня 2020 року, коли орлани були на гнізді.

Розмах крил орланів сягає 240 см. Тривалість життя 25-30 років. Істотною умовою при виборі гніздової ділянки є відсутність людини і близькість водоймища, що може забезпечити харчування. "Але в даному випадку орлани вибрали місце для гніздування біля автотраси. І завдяки фактору неспокою, в минулому році, вони не змогли успішно вивести своє потомство", - пише науковець. Орлан полює на лиманної та морській ділянках нацпарку на відстані до 25 км від гнізда.

Охороняється вид Червоною книгою України (статус - рідкісний), Червоним списком МСОП (статус – близький до загрозливого), Європейського червоного списку, конвенцією CITIES, а також Бонської та Бернською конвенціями. Для збереження орланів-потрібно вжити заходів з охорони місць гніздування птаха підсилення контролю за незаконним відстрілом, а також пропаганда природоохоронних заходів серед населення, особливо серед мисливців.

Раніше ми повідомляли, що українську поштову марку із зображенням птахів визнано найкращою в Європі.

"Червону книгу Прикарпаття. Тваринний світ" презентували у Франківську

24 грудня 2019 року в Івано-Франківській обласній державній адміністрації відбулась презентація енциклопедичного видання "Червона книга Прикарпаття. Тваринний світ". Книга зібрала перелік тих 313 видів тварин, які потребують охорони на території області.

"Збереження природних багатств Прикарпаття – це злагоджена робота відповідних державних органів. Думаю, що книга, яку ми представляємо, дасть змогу зберегти тих тварин, які живуть у нас в Івано-Франківській області. Зараз є багато видів тварин, які зникли, а ця книга дасть змогу пам’ятати про них" - сказав Андрій Пліхтяк (начальник управління екології та природних ресурсів ОДА).

Природоохоронець Володимир Бучко

Фото: Наш Бовшів

"Червона книга була створена аби популяризувати і розповісти про ті види тварин, які потребують негайної допомоги, і ті, яких уже немає" - наголосив Володимир Бучко (заступник директора з наукової роботи Галицького НПП).


Коментар УЦЕР

Флора і фауна має охоронятись не тільки на загальнодержавному рівні, а й на рівні локальному. По-перше, такий підхід особливо важливий в умовах політики децентралізації, що запроваджується в Україні. По-друге, локальний підхід до охорони природи найбільш ефективний в масштабі конкретних ситуацій.

Така природоохоронна політика запроваджується на рівні рішень органів місцевого самоврядування, обласних рад. Проте, насправді, юридичний статус подібних списків залишається під питанням, оскільки на державному рівні існує лише Червона книга України, що регулюється Законом України "Про Червону книгу України". Тобто, обласні "червоні книги" можуть бути чинними лише за відповідного рішення обласних рад.

Це означає, що види обласних списків охороняються лише "на папері". Якщо Ви станете свідком знищення особин видів, що охороняються "Червоною книгою області", компетентні органи, ймовірно, не вважатимуть це порушенням (хіба що цей вид охороняється Червоною книгою України - але і в таких випадках профільні управління й інспекції неохоче вдаються до активних дій).

На відміну від законів України, рішення облрад іноді складно знайти у вільному доступі, також проблематично перевірити їх статус чинності. Таким чином, подібні червоні списки рідко мають будь-яку цінність.