Цього року це буде по-особливому: сьогодні о 20:30 почнеться Година Землі

Основна тема Години Землі 2020 року - "Природа має значення"

фото з сайту  ukrinform

Щорічно у Годину Землі відбувається символічне відключення світла  на одну годину - у домівках, офісах та біля визначних місць і споруд світу. Згасають Лондонське око, театр Сіднею, єгипетські піраміди, міст Ґолден Ґейт в Сан-Франциско, Колізей у Римі - як символи  дружнього до природи світу.

В Україні Година Землі об'єднала понад 80 міст, сотні організацій,  та навчальних закладів. Зовнішнє освітлення вже згасало на Хрещатику, біля Софійського та Михайлівського соборів, Театру опери та балету в Одесі, Свято-Успенського собору в Полтаві, Тернопільського та Луцького замків. Свічки запалали в тисячах домівок та ресторанах, відбулись акустичні концерти, вогняні шоу, перегляди фільмів на екологічну тематику, еко-ярмарки та велопробіги.

Цього року Година Землі відзначатиметься по домівках, адже у десятках країн запроваджений карантин з приводу коронавірусу. Але в цьому є і позитив - це означає, що ми зможемо зробити це цілою родиною, усі разом.

Все, що для цього треба, - символічно вимкнути на одну годину зайве освітлення та електроприлади, відчувши себе частиною планети.

Цього року Година Землі пройде під гаслом "Природа має значення". Ми маємо нарешті усвідомити, що планета дає нам все необхідне для життя, а ми бездумно це використовуємо, не дозволяючи їй відновити ресурси, знищуючи біорізноманіття. Як наслідок - маємо адаптуватися до змін клімату, які викликані нашою безвідповідальною діяльністю.

До слова, з нагоди Години Землі WWF Україна пропонує не лише підтримати акцію, а й  обрати хоча б одну нову звичку, яка допоможе природі почати відновлюватись.

"Сьогодні, 28 березня, з 20:30 до 21:30 символічно вимкни освітлення та електронні прилади - повністю або частково. У цей день так зроблять мільйони людей разом з тобою, на знак єдності та турботи про майбутнє Планети. Цього дня прийми рішення змінити хоча б одну звичку, яка допоможе природі відновлюватися", - йдеться на сайті організації.

Поділися у соціальних мережах своїми роздумами про те, як ти обираєш підтримати Годину Землі 2020 та які кроки вважаєш важливими для себе:

- використовуй обраний віжуал Години Землі

- використовуй хештег #годиназемлі2020 та відмічай нас

- поділись посиланням на офіційну сторінку Години Землі 2020 в Україні зі своїми друзями

 - використай рамку до Годин Землі для свого фото у профілі Facebook

- організуй власну подію до Години Землі - з родиною або друзями.

От кілька ідей:

- година йоги, медитації або творчості

- декламація поезії або створення власних віршів
 

- домашній акустичний концерт

- піший похід до лісу

- чайна церемонія без гаджетів

- перегляд фільмів про планету

- спільна вечеря при свічках зі стравами з овочів, злаків, горіхів та фруктів

- споглядання за зірками

- вечір настільних ігор

Вашим діткам може сподобатись:

- театр тіней. Попередньо виріжте тварин з паперу, встановіть сцену – тканина, яка підсвічена позаду. Вимкніть світло, і нехай тварини оживуть!

- пригоди разом з Покойо! Кожного року Покойо та його друзі вимикають світло на Годину Землі. Дізнайтесь разом з вашою малечею, як можна піклуватись про планету, переглядаючи пригоди Покойо (англійською), граючи в гру Година Землі. Ідеї про те, як провести час з дитиною від Покойо знайдете тут.

- наукові експерименти. Ідеї для 65 домашніх експериментів знайдете у статті на сайті mommypoppins!

Раніше ми писали, що таке праліси і чому Україні так важливо їх зберегти.

Що таке праліси і чому Україні так важливо їх зберегти

В чому різниця між лісами, посадженими людьми, та лісами природного походження

фото з сайту karpaty.news

21 березня у світі відзначався Міжнародний день лісів. Важко переоцінити їх значення і для планети в цілому, і для екосистем, і для людини. Проте, на жаль, площі лісів стрімко скорочуються у всьому світі.

В Україні лісами вкрито близько 15% території, передусім на Поліссі та в Карпатах. При цьому близько половини з них є "штучними", тобто посадженими людьми. Такі штучно створені одновидові лісові насадження є нестійкими до стихійних лих та спалахів хвороб, мають значно нижчий рівень біорізноманіття порівняно з природними лісами.

Ось чому спостерігається їхнє масове всихання через зміну клімату та порушення водного балансу, йдеться на сайті WWF Україна. Зокрема це стосується соснових плантацій на Поліссі та смерекових — у Карпатах. За оцінками Держлісагентства, на початок 2019 року загальна площа таких лісів становила 413 тис. га.

З огляду на цю обставину, особливо цінними є старі ліси природного походження, майже не порушені людською діяльністю - так звані праліси.

Праліси незамінні для збереження рідкісної флори та фауни, формування клімату та регуляції водного стоку. Загалом, старі ліси складають близько 15% загальної лісової території країни. Приблизно 100 тисяч гектарів (близько 1%) займають ліси, що потенційно відповідають пралісам або наближені до них за критеріями.

Але їхня частка зменшується, особливо на Поліссі. Загрозу становлять масштабні рубки, які проводяться в лісах із особливою природоохоронною цінністю без врахування їхнього статусу під час планування лісозаготівлі. Загалом щороку суцільні рубки здійснюються на площі понад 50 тис. га, в тому числі в особливо цінних лісах.

Аби мати змогу адаптуватися до кліматичних змін та втримати воду, Україна  має розпочати роботу зі збереження кожного гектара природного лісу та перетворення "вільних" земель і частини сільськогосподарських угідь на ліси та природні ландшафти, а також відновлювати ліси на територіях, де вони були раніше.

Тож, експерти WWF Україна вважають: щоб зберегти літи, в 2020 році необхідно сфокусуватися  на таких завданнях. 

1. Ідентифікувати цінні ліси природного походження на території України та зрушити з мертвої точки офіційні процедури надання їм природоохоронного статусу.

2. Лобіювати надання статусу пам’яток природи щонайменше 50 тис. га вікових лісів (пралісів) у Карпатах. На сьогодні такими визнані лише 100 га у Львівській області.

3. Сприяти розвитку в Україні Міжнародного стандарту відповідального лісоуправління (FSC).

4. Здійснювати просвітництво щодо впливу громад на управління лісами.

5. Розробити системи GISмоніторингу цінних ділянок лісу.

6. Ініціювати зміни до законодавства у сфері лісового господарства, що допоможуть вберегти від знищення природні ліси та більш стало управляти лісовими ресурсами.

Раніше ми писали, як в Україні рятуватимуть річки.

Цієї зими в Україні народилися пів сотні ведмежат

фото з ФБ-сторінки WWF-Україна

Цієї зими, за оцінкою експертів WWF-Україна, на території нашої країни могло народитися близько 40-50 ведмежат!

Перші сліди того, що зима для бурих ведмедів офіційно завершилася, було зафіксовано у Національному природному парку «Верховинський». Наприкінці зими ведмедиці народили своїх малюків та досипали вже разом з дітками. Тепер вони вийшли з барлогів, про що свідчать сліди лап на снігу.

Цього року ведмедям загалом довелось спати менше, ніж звичні 3 місяці, через малу кількість снігу, який запускає їх біологічний годинник до сну

Та, незважаючи на щорічний приріст та охорону ведмедів як виду Червоної книги, за останні 10 років, їхня кількість в Україні не тільки не зростає, але місцями продовжує падати. Основна причина – неконтрольоване браконьєрство та відсутність дієвої державної політики у питаннях захисту та управління видами, зокрема наявними у Червоній книзі України, йдеться у повідомленні.

Експерти WWF-Україна  наголошують:  якщо ви плануєте ходити в гори ранньою весною, будьте уважні, адже у цей час ведмеді не раді гостям. Якщо бачите сліди на снігу, особливо дитинчат ведмедя, повертайте назад.

Раніше ми повідомляли, що білий ведмідь може зникнути як вид вже протягом цього століття.

Як в Україні рятуватимуть річки

Одне з найважливіших природоохоронних завдань – зупинити деградацію водних природних ресурсів

фото з сайту radiotrek

За даними WWF Україна, падіння рівня ґрунтових вод та рівня води в річках здебільшого зумовлене трьома чинниками: зменшенням площі природних ландшафтів, втручанням у вільну течію річок та зміною клімату. Через це навіть на Українському Поліссі ми спостерігаємо посухи, що призводять до пожеж на торфовищах.  

Щоб переломити ситуацію, в 2020 році в Україні необхідно заборонити осушення будь-яких нових природних територій та зупинити всі проекти, які порушують водноболотні угіддя і передбачають втручання у вільну течію річок. Довгостроковий прогноз щодо зменшення об’ємів прісної води в Україні є настільки загрозливим, що слід замислитися над тим, як скоротити площі орних земель із 50% до 30% території країни. 

Розв’язання проблеми дефіциту води в країні можливо завдяки масштабному відновленню природних територій за максимального використання при цьому можливостей природних екосистем до самовідновлення. Саме такі дії дозволять Україні зберегти воду та адаптуватися до зміни клімату.

Тож WWF Україна в 2020 році сфокусується на таких завданнях:

1.  Сприяти впровадженню в Україні міжнародного досвіду з відновлення територій та ландшафтів природними методами.

2. Реалізувати проекти з відновлення на перших з-понад 20 територій, визначених на Поліссі та в Карпатах, — торф’яниках та водоутримуючих лісах; розпочати знесення старих бар’єрів на річках.

3. Представити аграрному сектору результати дослідження WWF Україна щодо впливу природних територій на вологість ґрунту в радіусі 10 кілометрів; реалізувати перші спільні проекти з відновлення у співпраці з аграрними компаніями та громадами.

4. Сприяти прийняттю законодавства, яке впроваджує екологічну оцінку при будівництві малих ГЕС та вводить поняття особливо цінних для біорізноманіття ділянок річок.

5. Визначити території для природного відновлення вздовж Азово-Чорноморського узбережжя в партнерстві з Rewilding Україна.

Раніше ми подавали огляд стану довкілля та можливих кроків для вирішення екологічних проблем.

"Чорні діри" у решеті українського захисту довкілля

Україна-2020: огляд стану довкілля та можливі кроки для вирішення екологічних проблем

 фото із сайту nuos.edu.ua

Втрачаємо екосистеми

За даними WWF Україна, наша країна продовжує втрачати природні екосистеми -- луки, степи, річки, ліси, болота. В деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це  знищує природний водний "буфер" - спроможність ландшафту накопичувати та зберігати воду, впливає на якість води та її баланс загалом. Тож посуху на полях ми спостерігаємо вже в травні.

З наукової точки зору, необхідно не тільки негайно припинити створювати нові поля, а й повернути частину орних земель до стану луків, лісів, степів та інших природних систем. Це завдання включає також відновлення водно-болотних угідь і торф’яників, особливо на Поліссі.

Дефіцит та падіння якості прісної води

Окрім втрати природних територій, проблему ускладнюють надмірне використання та забруднення річок і підземних вод, фізичне змінення русел, створення перешкод на річках і штучних водних об’єктів. Через це водойми стають менш спроможними підтримувати належну якість води та біорізноманіття. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку "високий ризик" і впевнено прямує до статусу "дуже високий ризик".

 

Запаси риби і стан водних ресурсів - катастрофічний

У системі національного управління видами це справжня "чорна діра". Окремі наукові розвідки вказують на те, що кількість риби та молюсків продовжує скорочуватися, особливо у водосховищах Дніпровського каскаду, а також у Чорному та Азовському морях. Імовірний сценарій для України — це припинення комерційного рибальства вже до середини століття.

Браконьєрство та знищення середовища існування видів

Масштаби браконьєрства в країні такі значні, що червонокнижні  види, такі як ведмідь, рись  чи осетрові, не мають змоги відновити чисельність  своїх популяцій навіть за умови багаторічної заборони на їх полювання або вилов. Зниження чисельності багатьох видів і навіть зникнення окремих із них можуть комусь здаватися незначущими проблемами. Але ж природа — це система взаємозв’язків, яку ми достеменно не розуміємо. Також ми маємо

достатньо прикладів, які переконують, що кожен вид має значення.

Хімізація сільського господарства

Екологів насамперед турбує відсутність реального контролю за використанням хімікатів у сільському господарстві — як за переліком препаратів, так і за кількісними показниками їх використання. Хімізація, особливо неконтрольована, спричиняє безліч негативних впливів на природу та здоров’я людей. Із нею пов’язують масову загибель комах-запилювачів, зокрема бджіл, які є ключовим елементом сталих сільськогосподарських систем. Відновлення гумусу та підтримання його природного стану має стати першорядним завданням національної програми дій.

Тож, за висновком експертів  WWF Україна, у 2020 році слід сфокусуватися на таких завданнях:

1. Зупинити деградацію водних природних ресурсів України завдяки використанню міжнародної експертизи з відновлення територій та ландшафтів

2. Створити основу для національного моніторингу видів за прикладом вивчення та збереження рідкісних тварин — ведмедя, рисі та осетрових видів риб

3. Зберегти понад 50 тисяч гектарів пралісів та надати імпульс дієвій національній програмі сталого лісокористування

4. Залучити великий та середній бізнес до підтримки пріоритетних для країни природоохоронних ініціатив

5. Інтегрувати екологічну парадигму в українське законодавство, яким регулюються різні сфери господарювання

Як ми писали раніше, критичне зношення українських АЕС може призвести до техногенної катастрофи.

Україна приєднається до європейської програми збереження осетрових

Розпочато роботу зі створення національного плану дій щодо осетрових

фото wikipedia

Мінекоенерго  розпочало вивчення та адаптацію Загальноєвропейського плану дій щодо осетрових,  підготовленого Всесвітнім товариством охорони осетрових та WWF. Цей міжнародний документ стане основою для майбутнього українського плану дій для збереження осетрових, що проживають в Дунаї, Дністрі, верхів’ї Дніпра, північно-західному Причорномор’ї та Азовському морі, повідомляється на сайті проекту  ”ЖИТТЯ дунайським  осетровим”.

Мета Загальноєвропейського плану дій - відновити всі існуючі популяції осетрових риб до статусу «найменшої загрози» (МСОП) або «сприятливий» (Оселищна директива). Він також передбачає відновлення самовідтворюваних популяцій, а також життєвого циклу осетрових у межах історичного  ареалу, щоб забезпечити виживання виду.

16 січня 2020 року відбулася зустріч представників WWF Україна та Міністерства енергетики та захисту довкілля. Домовилися, що в основі майбутнього Національного плану дій щодо збереження осетрових будуть враховані наробки та дані нашої організації, а керівництвом Департаменту заповідної справи, який координує діяльність в рамках Бернської конвенції, зазначено про абсолютне сприяння в розробці Плану. Наразі в Україні ще не існує жодного плану управління видами риб, хоча це передбачено Бернською конвенцією, а самі плани мають стати основою природоохоронної роботи. 

Національний план дій, розробка якого підтримується WWF Україна, спрямований на збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових, їх оселищ та припинення браконьєрства.

В кінці XX століття чисельність осетрових впала до мінімуму  через неконтрольоване рибальство та браконьєрство

Крім того, осетрові є чудовим індикатором екологічного здоров’я річок і морів завдяки їх розмірам, значної тривалості життя та особливості життєвого циклу, що поєднує життя в морі та нерест у річках. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), осетрові – є групою тварин під найбільшою загрозою зникнення, оскільки 85% видів знаходяться у статусі “під критичною загрозою”.

На території України трапляється 6 видів осетрових. Всі вони занесені до Червоної книги України (2009), але два види (осетер-шип та осетер європейський) － вже зі статусом “зниклий”. Існує заборона на вилов та продаж диких осетрових, проте браконьєрство і досі є вагомою загрозою цим рибам.

Загальноєвропейський план дій щодо осетрових був прийнятий сторонами Бернської конвенції 30 листопада 2018 року та розрахований на 10 років. На відміну від попередніх, цей документ передбачає інтегрований підхід до охорони - спільне управління популяціями осетрових, що мешкають у міжнародних водах, прибережних районах і багатонаціональних річкових системах, а також спільні зусилля зі створення “живих генетичних банків” - стад, що утримуються у штучних умовах.  

“Надзвичайно важливо, щоб Україна на національному рівні переймала кращі світові практики у сфері охорони природи та впроваджувала їх, - зауважує координаторка осетрового напрямку  Інна Гоч, - це дозволить справді ефективно реалізовувати заходи із відновлення цих рідкісних істот на рівень до заборони з наступною перспективою відновлення обмеженого вилову. Враховуючи довгий життєвий цикл і необхідність відновлення популяцій впродовж мінімум трьох поколінь, можна очікувати позитивні зміни у чисельності популяцій не раніше ніж за півсторіччя”.

Окрім збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових та їхніх оселищ передбачається включення до Національного плану дій і таких пунктів:
 -   ex-situ збереження (тобто збереження поза межами природного ареалу, наприклад в зоопарках) чотирьох видів осетрових, що залишилися у водоймах України;
   -   впровадження обов’язкового CITES маркування на внутрішньому ринку; 
   -   убезпечення осетрових від непрямих втрат, наприклад через потрапляння у водозабір. Для цього передбачається встановлення рибозахисних та рибопропускних споруд та заборона побудови нових перешкод на річках.

Довідково: проект  “Сталий захист осетрових нижньої течії Дунаю шляхом попередження і протидії браконьєрству та нелегальній торгівлі дикою природою” - “ЖИТТЯ дунайським осетровим” координується WWF в Австрії та впроваджується WWF в Австрії, Болгарії, Румунії, Сербії та Україні, разом з фахівцями Біосферного заповідника Дельти Дунаю в Румунії та Лейбніцького Інституту досліджень зоопарків та дикої природи в Німеччині. Проект розпочався у жовтні 2017 року та буде тривати до кінця 2020 року.

Раніше ми аналізували стан глобального біорізноманіття - все ще гірше, ніж ми уявляли.