В чому різниця між лісами, посадженими людьми, та лісами природного походження
фото з сайту karpaty.news
21 березня у світі відзначався Міжнародний день лісів. Важко переоцінити їх значення і для планети в цілому, і для екосистем, і для людини. Проте, на жаль, площі лісів стрімко скорочуються у всьому світі.
В Україні лісами вкрито близько 15% території, передусім на Поліссі та в Карпатах. При цьому близько половини з них є "штучними", тобто посадженими людьми. Такі штучно створені одновидові лісові насадження є нестійкими до стихійних лих та спалахів хвороб, мають значно нижчий рівень біорізноманіття порівняно з природними лісами.
Ось чому спостерігається їхнє масове всихання через зміну клімату та порушення водного балансу, йдеться на сайті WWF Україна. Зокрема це стосується соснових плантацій на Поліссі та смерекових — у Карпатах. За оцінками Держлісагентства, на початок 2019 року загальна площа таких лісів становила 413 тис. га.
З огляду на цю обставину, особливо цінними є старі ліси природного походження, майже не порушені людською діяльністю - так звані праліси.
Праліси незамінні для збереження рідкісної флори та фауни, формування клімату та регуляції водного стоку. Загалом, старі ліси складають близько 15% загальної лісової території країни. Приблизно 100 тисяч гектарів (близько 1%) займають ліси, що потенційно відповідають пралісам або наближені до них за критеріями.
Але їхня частка зменшується, особливо на Поліссі. Загрозу становлять масштабні рубки, які проводяться в лісах із особливою природоохоронною цінністю без врахування їхнього статусу під час планування лісозаготівлі. Загалом щороку суцільні рубки здійснюються на площі понад 50 тис. га, в тому числі в особливо цінних лісах.
Аби мати змогу адаптуватися до кліматичних змін та втримати воду, Україна має розпочати роботу зі збереження кожного гектара природного лісу та перетворення "вільних" земель і частини сільськогосподарських угідь на ліси та природні ландшафти, а також відновлювати ліси на територіях, де вони були раніше.
Тож, експерти WWF Україна вважають: щоб зберегти літи, в 2020 році необхідно сфокусуватися на таких завданнях.
В Україні лісами вкрито близько 15% території, передусім на Поліссі та в Карпатах. При цьому близько половини з них є "штучними", тобто посадженими людьми. Такі штучно створені одновидові лісові насадження є нестійкими до стихійних лих та спалахів хвороб, мають значно нижчий рівень біорізноманіття порівняно з природними лісами.
Ось чому спостерігається їхнє масове всихання через зміну клімату та порушення водного балансу, йдеться на сайті WWF Україна. Зокрема це стосується соснових плантацій на Поліссі та смерекових — у Карпатах. За оцінками Держлісагентства, на початок 2019 року загальна площа таких лісів становила 413 тис. га.
З огляду на цю обставину, особливо цінними є старі ліси природного походження, майже не порушені людською діяльністю - так звані праліси.
Праліси незамінні для збереження рідкісної флори та фауни, формування клімату та регуляції водного стоку. Загалом, старі ліси складають близько 15% загальної лісової території країни. Приблизно 100 тисяч гектарів (близько 1%) займають ліси, що потенційно відповідають пралісам або наближені до них за критеріями.
Але їхня частка зменшується, особливо на Поліссі. Загрозу становлять масштабні рубки, які проводяться в лісах із особливою природоохоронною цінністю без врахування їхнього статусу під час планування лісозаготівлі. Загалом щороку суцільні рубки здійснюються на площі понад 50 тис. га, в тому числі в особливо цінних лісах.
Аби мати змогу адаптуватися до кліматичних змін та втримати воду, Україна має розпочати роботу зі збереження кожного гектара природного лісу та перетворення "вільних" земель і частини сільськогосподарських угідь на ліси та природні ландшафти, а також відновлювати ліси на територіях, де вони були раніше.
Тож, експерти WWF Україна вважають: щоб зберегти літи, в 2020 році необхідно сфокусуватися на таких завданнях.
1. Ідентифікувати цінні ліси природного походження на території України та зрушити з мертвої точки офіційні процедури надання їм природоохоронного статусу.
2. Лобіювати надання статусу пам’яток природи щонайменше 50 тис. га вікових лісів (пралісів) у Карпатах. На сьогодні такими визнані лише 100 га у Львівській області.
3. Сприяти розвитку в Україні Міжнародного стандарту відповідального лісоуправління (FSC).
4. Здійснювати просвітництво щодо впливу громад на управління лісами.
5. Розробити системи GISмоніторингу цінних ділянок лісу.
6. Ініціювати зміни до законодавства у сфері лісового господарства, що допоможуть вберегти від знищення природні ліси та більш стало управляти лісовими ресурсами.
2. Лобіювати надання статусу пам’яток природи щонайменше 50 тис. га вікових лісів (пралісів) у Карпатах. На сьогодні такими визнані лише 100 га у Львівській області.
3. Сприяти розвитку в Україні Міжнародного стандарту відповідального лісоуправління (FSC).
4. Здійснювати просвітництво щодо впливу громад на управління лісами.
5. Розробити системи GISмоніторингу цінних ділянок лісу.
6. Ініціювати зміни до законодавства у сфері лісового господарства, що допоможуть вберегти від знищення природні ліси та більш стало управляти лісовими ресурсами.
Раніше ми писали, як в Україні рятуватимуть річки.
Немає коментарів:
Дописати коментар