Викиди метану на 40% вищі, ніж передбачалося, й сьогодні вони становлять майже половину усіх антропогенних викидів, - вчені

Ми значно недооцінили розміри викиду метану в атмосферу

фото з сайту uagolos

Крихітні бульбашки «стародавнього» повітря, захоплені в крижаних кернах з Гренландії, дозволяють припустити, що ми серйозно переоцінили природний цикл метану, в той самий час значно недооцінюючи його жахливий вплив на нас сьогодні.

Метан - «невидима кліматична загроза» - приблизно в 30 разів потужніший уловлювач тепла, ніж вуглекислий газ  І хоча частина цього атмосферного газу виробляється природним шляхом, нові дослідження показують, що люди несуть відповідальність за нього набагато більше, ніж ми думали.

До промислової революції, коли люди почали добувати і спалювати викопне паливо на регулярній основі, природні викиди метану були на порядок менше, ніж поточні оцінки. Сьогодні  викиди метану можуть бути на 40% вище, ніж передбачалося, пише sciencealert.

«Наші результати показали, що антропогенні викиди метану в даний час складають близько 30% глобального джерела метану і майже половину усіх антропогенних викидів», - пишуть автори.

За останні три століття викиди метану виросли приблизно на 150%, але оскільки цей атмосферний газ також видобувається природним шляхом, важко сказати точно, звідки походять викиди.

Тому, щоб визначити масштаби нашого впливу вугілля, нафти і природного газу, необхідно було знати, скільки метану надходить з водно-болотних угідь і інших природних поглиначів.

«Ми щосили намагалися зрозуміти, скільки саме метану ми, люди, викидаємо в атмосферу, - каже Василь Петренко, геохімік з Рочестерського університету. - Ми знаємо, що компонент викопного палива є одним з наших найбільших компонентів викидів, але було складно визначити це, бо у сучасній атмосфері природні і антропогенні компоненти викидів копалин виглядають однаково, ізотопно».

Однак існує один рідкісний радіоактивний ізотоп, відомий як вуглець-14, який міститься в біологічному метані, а не в метані викопного палива.

Бурячи та збираючи крижані керни в Гренландії, Петренко і його колеги змогли використати цей ізотоп як своєрідну тимчасову капсулу для «атмосфер з минулого», починаючи приблизно з 1750 по 2013 рік.

Отримані дані свідчать, що до 1870 року в атмосферу викидалися дуже низькі рівні метану, і майже всі вони були біологічними за своєю природою. Тільки після цієї дати відбулося різке збільшення метану, що збіглося зі збільшенням використання викопного палива.

На практиці це означає, що ми недооцінюємо  викиди метану від людини.  «Я не хочу бути надто безнадійним в цьому, й ці дані мають і позитивне значення: велика частина викидів метану антропогенна, тож у нас більше контролю, - говорить геохімік з Університету Рочестера Бенджамін Хміль.  - Якщо ми зможемо скоротити наші викиди, це надасть більший вплив на атмосферу».

Раніше ми повідомляли, що набагато шкідливішими для атмосфери, ніж СО2, виявилися фреони.