Заморозки можливі і у травні: фахівці розповіли, чого чекати від погоди

Якщо найближчим часом знову "вдарить" мінус, цього року можемо залишитися без вишень, черешень, абрикосів, персиків

фото з сайту seeds.org.ua 

Нічні заморозки та мінусова температура досі фіксуються в Україні. Скажімо, на Поліссі днями випав сніг. І це, кажуть синоптики, не межа - приморозки і навіть сніг цілком можливі навіть у травні. Чи не нашкодить це майбутнім врожаям? Які культури постраждають найбільше, якщо ще раз вдярять морози?

"Загалом, маємо дві реальні загрози для майбутніх врожаїв - це весняна посуха і весняні заморозки, - каже Віра Балабух, завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту. - Цей сезон  осінь-весна взагалі був дуже посушливим. Зима відзначалася аномальним теплом та відсутністю снігового покриву -- фактично, метеорологічної зими в Україні і не було. Відтак, зволоження грунту критично низьке, нема водонаповнення річок, й через відсутність вологи у грунтах чимало рослин не можуть розпочати вегетацію. І якщо весна й далі буде сухою, це дуже негативно позначиться на врожаях пшениці, кукурудзи, соняшника, гороху".

Для оптимального зволоження грунту цієї весни необхідно, щоб у березні випала двомісячна норма опадів, у квітні - півторамісячна, у травні - нормальна. Проте, як бачимо, принаймні до травня цього не сталося.

А як стосовно нещодавніх заморозків та снігу? Звідки вони взялися? "Час від часу холодне арктичне повітря проривається крізь заслін атлантичного циклону (який "відповідає" за теплу і суху весну в Європі), приносячи холод і сніг, - пояснює Василь Троцюк, кліматолог. -  Протягом доби можемо мати перепад від плюс 10-15 до мінус 3-5. Це пов'язано з тим, що, крутячись, циклон одним своїм рукавом зачерпує гаряче повітря з Африки, а іншим - холодне арктичне повітря, що несе сніг та заморозки. І такі коливання будуть продовжуватися - заморозки можливі і у квітні, і навіть у травні"

"Так, цілком можливо, що у травні матимемо нічні заморозки і сніг", - підтверджує і Віра Балабух.

Які сільськогосподарські культури найбільше бояться весняного снігу? "Для озимих культур, які подекуди пробудилися ще у січні та лютому, страшнішими були б зимові морози без снігового покриву. Проте сильні і тривалі весняні заморозки можуть спричинити загибель 30-40% озимих. На щастя, такого не сталося", - каже Василь Троцюк.

Натомість, за словами експертів, навіть короткотривалі  весняні заморозки можуть негативно вплинути на плодово-ягідні культури. Особлива небезпека загрожує кісточковим: вишням, черешням, абрикосам, персикам. Яблуні та груші більш морозостійкі.

"Але наголошую, що більшою загрозою, ніж сніг, є відсутність вологи. Для врожаю важливими є запаси вологи, які формуються на початок весни, а цьогоріч їх просто не було.  Якщо весна прохолодна і волога, пшениця докущиться і врожай буде хорошим, а якщо міжсезоння буде пропущене (різкий перехід від зими до літа), пшениця не встигне докущитися, і врожайність буде низькою", - каже Віра Балабух.

 фото з сайту landlord

Загалом, цього року маємо аномально теплу весну без опадів і очікуємо спекотне літо. А це - загроза для майбутніх врожаїв, зокрема, картоплі, цукрового буряка. "Хоча, з іншого боку, через збільшення теплого періоду з'являється можливість вирощувати додаткові врожаї. Наприклад, ранні культури - редиску, зелень - можна висаджувати вже у лютому-березні, а у квітні зібрати врожай і повторити посів. Так само можна збирати кілька врожаїв скоростиглої картоплі, - каже Віра Балабух. -  Скажу так: українському сільському господарству, яке звикло до помірного клімату, вже не обійтися без перебудови на більш посушливі і теплі умови, беручи до уваги пізні заморозки навесні, а також гради, зливи і шквали влітку".

Раніше ми писали, що за рівнем водонаповнення ми десь між Чадом і Суданом.

В Україні проведуть оцінку змін клімату за трьома ймовірними сценаріями

Дослідження базуватиметься на  впливі парникових газів на сільське господарство

фото з сайту agroreview

Українські та міжнародні експерти під егідою Світового банку та Міністерства енергетики та захисту довкілля України вивчать, як викиди парникових газів змінюють сільське та лісове господарства, а також впливають на здоров’я людей в Україні.

Зазначається, що для оцінки біофізичних впливів використовуватимуть сучасні методики прогнозів. Це дасть змогу передбачити ризики наслідків зміни клімату в Україні до 2030, 2050 і 2100 років за трьома сценаріями, ймовірного росту викидів парникових газів і збільшення температури, пише superagronom.

«Один з найважливіших заходів адаптації до зміни клімату - це скорочення викидів парникових газів. Це дасть змогу попередити негативні наслідки, які можуть виникнути в майбутньому. Сценарії майбутніх змін напряму залежать від темпів скорочення людством парникових газів», - зазначила заступник міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук.

Оцінку змін клімату в Україні проводитиме консорціум двох провідних європейських інститутів (Баський центр змін клімату та Metroeconomica) у співпраці з національними експертами Українського гідрометеорологічного інституту, Українського науково-дослідного інституту лісового та агролісного господарства та Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва.

Раніше ми писали, що найактуальнішою екологічною проблемою українці вважають сміттєзвалища.

Зміни клімату: до чого готуватися українцям

Через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину

 фото  з відкритих джерел

Цьогорічна "зима" ще раз наочно продемонструвала, що клімат на планеті змінився. І в Україні зокрема. Захід Північної Америки, Західна Європа, Західна Росія та Україна - ось райони, які є особливо вразливими до змін клімату.

На цих територіях дедалі частішими стають тривалі періоди аномальної спеки, йдеться на сайті Екодії. Вона впливає на повітряні потоки, які змінюють свій характер і посилюють її негативні наслідки.  Теплові хвилі можуть охоплювати одночасно майже всі головні продовольчі регіони, які відповідають за чверть світового виробництва їжі. Аномальна спека негативно впливає на  урожайність і, як наслідок, це може призвести до зростання цін на продукти.

Такі результати дослідження, що було опубліковане у науковому журналі Nature Climate Change науковцями із Інституту Землі Колумбійського університету у Нью-Йорку. Зокрема, вони виявили, що  ризик зростання кількості й тривалості періодів аномальної спеки у більшості головних продовольчих регіонів збільшився у 20 разів.

І якщо раніше низькі врожаї в одному регіоні врівноважуються хорошими врожаями в інших, то у подальшому спека може призвести до скорочення врожаю у кількох продовольчих регіонах одночасно, створюючи ризики для глобального виробництва продуктів харчування.

Аномальна спека негативно вплине не лише на ті регіони, які безпосередньо постраждають від неї. Навіть віддалені райони можуть зіткнутися із дефіцитом їжі та зростанням цін. 

Як це стосується України

За статистикою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), врожайність пшениці на півдні України може бути до 30% нижчою від очікуваної. Так відбувається через дедалі посушливіші умови півдня й центру України: більш тривалі періоди із високими температурами, менше опадів, зменшення вологості грунту, зниження рівня грунтових вод тощо.

Найбільш вразливими до наслідків кліматичної кризи є сільські жителі та дрібні господарства, чиїм основним засобом до існування є вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, непевність у врожайності відобразиться на доступності та ціні продовольства.

Зміна клімату та природних зон тягне за собою також активніше поширення бактерій, вірусів, шкідників, в тому числі  нетипових для наших широт, що будуть вражати сільгоспкультури та тварин.

Який вихід

Відомо, що саме сільське господарство продукує значну кількість парникових газів – за різними підрахунками, від 16 до 27% глобально і більше 12% в Україні. Відтак, необхідно знижувати вплив на клімат, зокрема, і від сільського господарства.

Кожен з нас може вплинути на ситуацію, навчившись споживати розумно. Варто обирати локальні та сезонні продукти. Адже транспортування спричиняє додаткові парникові викиди, а купівля місцевих товарів, крім меншого екологічного сліду, ще й підтримає дрібних фермерів.

Корисно для довкілля також зменшувати споживання м’яса, надаючи перевагу рослинній їжі. Виробництво  продуктів тваринного походження вимагає більшої кількості води та спричиняє більше шкідливих викидів, ніж виробництво рослинної їжі. Крім того, не слід купувати надмірно, щоб не продукувати зайвого сміття.

Агровиробники також мають зменшувати свій вплив на довкілля, ощадно користуватися водними ресурсами, скорочувати продовольчі втрати (більше третини вироблених продуктів так і не доходять до споживачів, а втрачаються під час заготівлі, зберігання читранспортування), підтримувати біорізноманіття та загалом піклуватися про місцеві екосистеми.  Однак ключова роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату та пристосуванні до них належить уряду, який має створити умови для більш екологічно відповідального виробництва.

Зокрема, необхідно ставити амбітні цілі зі скорочення парникових викидів та контролювати їх досягнення, а також адаптувати на законодавчому та практичному рівні досвід країн ЄС щодо зменшення та запобігання негативних впливів на довкілля від сільського господарства. Наприклад, скористатися  директивами ЄС про промислове та нітратне забруднення;

Крім того, важливо розробити галузеві програми зі скорочення викидів й адаптації до зміни клімату, а також передбачити систему підтримки для виробників, підтримувати розвиток самодостатніх локальних продовольчих систем, що дозволяють скоротити шлях (а відтак і викиди) продукту від поля до столу, а також сприяти формуванню здорового та еко-дружнього харчування у населення.

Новий 2020 рік стане Міжнародним роком охорони здоров'я рослин, - ООН

Таке рішення прийняли в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO)

 фото з сайту openagribusiness

Наша їжа на 80% складається з рослин, вони виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо. Але рослинам постійно загрожують шкідники та хвороби - щорічно через них гине до 40% продовольчих культур у всьому світі. Ось чому заходи та дії, спрямовані на захист здоров'я рослин, дуже важливі, пише ecotech.news.

"Рослини забезпечують життя на Землі та є найважливішою основою харчування людини. Але їх не слід приймати як належне», - зазначив Генеральний директор FAO Цюй Дун'юй.

В результаті зміни клімату та діяльності людини зникають багато видів рослин, зате шкідники тільки розмножуються. Наприклад,  за останні десятиліття втричі збільшилися міжнародні подорожі та перевезення, а також обсяги торгівлі. Як наслідок, шкідники та хвороби легко поширюються по всьому світу і завдають величезної шкоди місцевим рослинам та довкіллю.

Глава FAO підкреслив, що в першу чергу потрібно приділяти увагу профілактиці: захист рослин з економічної точки зору набагато ефективніший, ніж усунення наслідків масштабних надзвичайних ситуацій, викликаних загибеллю тих чи інших культур.

Як відзначають в FAO, запобігаючи поширенню та завезенню шкідників в нові райони, уряди, фермери та інші учасники продовольчого ланцюга (наприклад, приватний сектор), зможуть заощадити мільярди доларів та забезпечити населення якісним продовольством. Це особливо важливо для країн, що розвиваються. 

Координацією заходів в рамках цього року візьмуть на себе FAO та секретаріат Міжнародної конвенції з карантину та здоров'ю рослин.