До 2100 року через зміни клімату почнуться серйозні проблеми з врожаями, - WMO

Вчені прогнозують зростання середьнорічної температури на 2-3 градуси та підвищення рівня світового океану на десятки метрів

фото з сайту detector.media

Як відомо, Європарламент оголосив надзвичайний стан у сфері клімату і довкілля в Європі та світі – відповідну резолюцію було прийнято 28 листопада минулого року. Європейські депутати закликали президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн включити до нової Європейської кліматичної угоди зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року.

Рішенню Європарламенту передувала заява Всесвітньої метеорологічної організації (WMO) відносно концентрації СО2 в атмосфері: у 2018 році цей показник сягнув рекорду – 407,8 часток на мільйон (ppm). У 2017-му він складав 405,5 ppm, а у 2015-му – 400 ppm. Якщо порівнювати із 1990 роком, відколи питання глобального потепління вийшло на рівень ООН, вміст вуглекислого газу в повітрі зріс на 43%. Подібна концентрація СО2 спостерігалася в атмосфері Землі 2–3 млн років тому, пише mind.ua.

Вчені прогнозують, що до 2100 року людство чекає зростання середьнорічної температури на 2–3 градуси, підвищення рівня океанів і морів на 10–20 метрів, жорстокі посухи змінюватимуться шаленими повенями, пори року будуть знівельовані й почнуться проблеми з врожаями та доступом до питної води.

У резолюції європарламентарів зазначається, що Єврокомісія має розробити необхідні законодавчі та бюджетні пропозиції, які б допомогли обмежити зростання температури нижче 1,5 °C до 2030 року. На сьогодні потепління вже перевищило 1 °C. Від 1990-х років було прийнято та підписано три глобальні документи щодо боротьби зі зміною клімату та обмеження викидів CO2, але проблема лише погіршується. Ставка на «зелену» енергетику також не виправдала себе. Багато хто вже визнає, що розвиток джерел відновлюваної енергії не вирішує проблем глобального потепління.

До слова,  Україна  є підписантом усіх трьох міжнародних документів, які стосуються протидії глобальному потеплінню.

Першим міжнародним документом стала Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату, підписана в Ріо-де-Жанейро 9 травня 1992 року в рамках так званого Саміту Землі, її часто називають просто «Конвенція Ріо».

Починаючи з 1985 року, кліматологи відзначили стрімке зростання концентрації СО2 та інших парникових газів у атмосфері. Після кількарічного обговорення країни підписали документ, за яким погодилися не допустити небезпечного антропогенного впливу на клімат Землі. А точніше, фокус робився на збереженні біорізноманіття та сталого використання його компонентів. Здебільшого це були екологічні питання.

Другим 11 грудня 1997 року в японському Кіото був прийнятий додатковий документ до «Конвенції Ріо» – так званий Кіотський протокол, яким країни домовлялися у період 2008–2012 років скоротити та стабілізувати рівень викидів парникових газів до рівня 1990 року.

Світ «надав» собі 10 років, щоб віднайти необхідні механізми. Врешті-решт усе віддали на відкуп бізнесу – спочатку міжнаціональні корпорації пробували торгувати парниковими квотами, а потім вирішили розбудовувати «зелену» енергетику, отримавши від урядів безпрецедентні пільги.

Третьою є Паризька угода - черговий додатковий документ, прийнятий 12 грудня 2015 року до «Конвенції Ріо». Він передбачає, що зобов’язання щодо зменшення викидів парникових газів беруть на себе усі держави світу незалежно від рівня економічного розвитку. 

До 2020 року мають бути розроблені перспективні плани із новими конкретними кроками. Та, попри очкування, пільговий розвиток «зеленої» енергетики не дав жодного результату у сфері боротьби із парниковими газами та глобальною зміною клімату. 

Раніше ми повідомляли, що через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину.