В Україні осінь-2019 була одним з найгірших сезонів щодо зволоження грунту

 А тепер є ризик весняної посухи

фото з сайту latifundis.

Цьогорічна зима  б'є рекорди і з аномально високих температур, і з дефіциту опадів. Протягом грудня-січня не було великих холодів і стійкого снігового покриву. Аграрії побоюються, що якщо вдарять морози, можливе вимерзання посівів.

«Поки зима не закінчилася, попереду ще 2 місяці холодного періоду. Але зараз в цілому ніяких ризиків немає, тому що метеорологічної зими як не було, так і немає. Вимерзання не було, культури зберігаються на полях. Якщо і буде похолодання, то воно не буде критичним, якщо виправдається прогноз. Тому не повинно бути ніяких ризиків в частині вимерзання», - каже Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру України, яку цитує latifundis.

За словами Тетяни Адаменко, осінь-2019 була одним з найгірших сезонів зволоження грунту за останні роки в країні. І за холодний період (листопад, грудень, січень) зволоження грунту було мінімальним, а на півдні його практично не було.

«Є ризик весняної посухи, але все ж попереду ще лютий і березень, і ситуація може змінитися. За характером зими, погода може піднести неприємні сюрпризи у другій половині лютого. А далі все буде залежати від тривалості періоду низьких температур. Але цілком ймовірно, що цього не станеться», - сказала вона.

Аграрії найбільше побоюються морозів при відсутності снігу на полях. Крім того, різкі перепади температур (то відлига, то мороз) також негативно впливають на рослини, виснажуючи їх.

Раніше ми писали, що тепла та безсніжна зима може "вбити" майбутній врожай.

Тепла та безсніжна зима може "вбити" майбутній врожай, - науковці

Цьогорічна «зимова» погода негативно впливає на озимі та плодово-ягідні культури

фото з сайту agroday

Поки що аномально тепла зима та відсутність снігу  не становить загрози врожаям озимих зернових. Але якщо у лютому вдарять морози, то на безсніжних грунтах вони можуть загинути.

Як каже Володимир Тищенко, селекціонер з озимої пшениці, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач Селекційним центром Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), пшениця знаходиться в стані спокою, вона вже  восени та в грудні сформувала всі необхідні органи, пише superagronom.

«Зараз вона на стадії кущення і якщо не буде морозу без сніжного покриву, все буде добре. Якщо вдарять морози на голу землю, то в сортів європейської селекції, які мають низьку зимостійкість, станеться випадання. При дуже низькій температурі загинуть всі європейські сорти зернових культур. Що стосується вітчизняних сортів, то вони загартовані і стійкі до низької температури і будь-яка наша зима їм не страшна. Пшениця вимерзає при -18 градусах, а жито при -28. Якщо такої температури не буде, то вони залишаться живими», — каже вчений.

За умови несприятливих погодних умов частину площ аграріям доведеться пересівати ярими культурами: вівсом, ячменем, соняшником, кукурудзою або соєю.

«Крім того на врожай озимини впливає чимало інших факторів, наприклад, в якому стані пшениця пішла взимку. Якщо сівба була пізньою і пшениця перед початком зими не розкущилася (не утворила двох-трьох стебелець), то може дати низький врожай. Чимало залежить і від того, якою буде весна: рання, прохолодна та волога — пшениця докущиться і врожай буде хорошим, а якщо пізня, тобто різкий перехід від зимового до літнього сезону, то пшениця не встигне докущитися і врожайність буде низькою. Велику роль відіграють і шкідники та хвороби рослин, які без морозів не загинули й продовжують жити у ґрунті. Це також треба враховувати», — пояснює Володимир Тищенко.

Крім того, через відсутність снігу у ґрунті мало вологи. «Не було опадів і накопичилося дуже мало вологи, у нас зараз є волога лише в шарі ґрунту до 25 сантиметрів, а нижче він сухий. Наприклад, і в Кобеляцькому, і в Полтавському, і в Пирятинському районах Полтавщини така ситуація. І це — найважливіший показник, бо пшениця формує урожай за рахунок зимових запасів вологи», — зауважив науковець.

І для плодово-ягідних культур тепла зима — негативне явище, зазначає Юрій Барат, доцент, кандидат сільськогосподарських наук кафедри селекції, насінництва та генетики ПДАА. «Уже зараз на деревах почали розпускатися бруньки, і якщо буде мінусова температура,  яка триматиметься певний час, то чимало культур загине. Особлива небезпека над кісточковими: вишнями, черешнями, абрикосами, персиками. Яблуні та груші більш зимостійкі», — наголошує Юрій Барат.

Ранше ми вже писали, що до 2100 року через зміни клімату почнуться серйозні проблеми з врожаями.