Антарктида стала... зеленою: чому сніг змінив колір

 

скріншот фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Зелений сніг, зафіксований в Антарктиді,  є наслідком діяльності водоростей. Однак, як показали спостереження вчених, з підвищенням глобальної температури дедалі більша частина Антарктиди ставатиме зеленим.

Антарктида, попри суворі умови, є домом для кількох видів водоростей, які "живуть" на сльотовому снігу та висмоктують вуглекислий газ з повітря.

 фото з сайту sciencealert  (Matthew Davey/University of Cambridge)

Дослідники з Кембриджського університету та Британського антарктичного центру поєднали супутникові знімки із наземними спостереженнями, щоб виявити поточну кількість зелених водоростей на континенті.

Вони виділили понад 1600 окремих зелених водоростей, що цвітуть на снігу по всьому півострову на площі 1,9 квадратних кілометрів, пише sciencealert.

"Незважаючи на те, що в глобальному масштабі їх кількість порівняно невелика, в Антарктиді, де у вас така невелика кількість рослинного життя, ця кількість біомаси є надзвичайно значною, - сказав Метт Дейві з департаменту рослинних наук Кембриджа. -- Дуже багато людей вважають, що Антарктида - це лише сніг та пінгвіни. Насправді, якщо озирнутися, там існує багато рослинного життя".

фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

Команда підрахувала, що водорості на півострові поглинають рівні СО2, еквівалентні 875 000 середніх поїздок автомобілем. Вони також встановили, що пік цвітіння водоростей розташовані в межах п'яти кілометрів від колонії пінгвінів, оскільки екскременти птахів є прекрасним добривом.

Полярні регіони прогріваються набагато швидше, ніж інші частини планети, і команда передбачила, що низько розташовані прибережні райони Антарктиди незабаром будуть звільнені від водоростей під час безснізжних літ. Натомість, це буде компенсовано масштабним цвітінням водоростей на висотах, коли температура зростає і сніг пом'якшується.

"Оскільки Антарктида продовжує "вигріватися" на невеликих низько розташованих островах, в якийсь момент вона перестане отримувати снігові покриви на них влітку, - сказав Ендрю Грей, провідний автор і дослідник Кембриджського університету. - І навпаки, на півночі півострова ми побачили деякі справді великі цвітіння, і ми припускаємо,  що побачимо більше цих великих "квітів".

Грей заявив, що зелений сніг, який цвіте на високій землі, "більш ніж компенсує" ефект втрати водоростей на рівні моря. 

 фото з сайту sciencealert  (Dr Matt Davey, University of Cambridge/SAMS)

У той час як більше водоростей означає поглинання більше СО2, рослини можуть мати невеликий, але несприятливий вплив на місцевий альбедо - скільки тепла Сонця відбивається назад від поверхні Землі.

Тоді як білий сніг відображає 80% радіації, що потрапляє на нього, для зеленого снігу ця цифра ближча до 45%. Однак команда заявила, що зменшення альбедо навряд чи вплине на клімат Антарктиди у значному масштабі.

Раніше ми повідомляли, що на шостому континенті сніг став... малиновим.

З України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу, - Earthsight

 фото з сайту volynnews 

Про це повідомляється в доповіді британської неурядової організації Earthsight, які вивчають проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу. Організація протягом останніх двох років досліджував проблему нелегальних лісозаготівель в Україні, йдеться на сайті personavip.

З України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу. Навіть більше,  ніж з країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії, разом узятих.

Згідно з висновками Earthsight, під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт в країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в € 1 млрд в 2017 році.

Таким чином, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, і найчастіше це відбувається  під надуманим приводом так званих "санітарних рубок".

Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок в чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, виконаної на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданим і, отже, незаконними. І не знати про це місцева влада і правоохоронні органи не могли. Це і називається "системна корупція".

Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка становить на даний момент 38-44% від загального виробництва і експорту лісу.

За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не безпосередньо, а відповідно до закону на аукціонах, які часто проходять непрозоро, й велика частина продукції в результаті потрапляє на "тіньові" лісопилка, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже більше 12 тисяч.

Там з "санітарного" лісу виробляють пиломатеріали на експорт, і в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевершує їх легальне виробництво в країні на 75%. На країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини.

При тому, що в Євросоюзі з 2013 року діє Регламент ЄС, який встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих в країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводить юридичні перевірки для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу.

Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС.

До слова, з 1 січня 2017 року діє абсолютна заборона експорту лісу (мораторій на тверді породи дерева діє ще з 2015 року, в минулому році його доповнив заборона на експорт сосни).

У квітні цього року стало відомо, що дані статистики України та Європейського союзу про вивезення лісу-кругляка з нашої країни після введення мораторію розходяться в 238 разів.

Раніше ми писали про незаконну вирубку лісів у Чорнобильській зоні.

Чому травневі дощі не врятують Україну від посухи

Вода затримається у метровому шарі і швидко випарується

фото з сайту epravda.com.ua

Цьогоріч Україна стикнулася з маловоддям і посухою. Басейни головних річок наповнені лише на 50% від норми, пересохлі грунти не можуть прогодувати посіви, а лише розвіюються вітром - згадати хоча б пилові бурі, з якими українці стикнулися цієї весни.

За сезон вересень 2019-травень 2020 в Україні випало трохи більше 70% від з норми опадів для цього періоду. За даними начальника Головного центру аналізу, прогнозування гідрометумов і гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру Анатолія Прокопенка, за вказаний період випало 153 мм вологи, при нормі 211 мм. І такий стан справ експерти вважають критичним, пише Главком.

Для розуміння: 1 мм опадів - це літр води на 1 квадратний метр. Територія України - 604 тис км2 або 604 млрд м2. Тобто недостача 58 мм опадів у масштабах країни означає, що за вісім місяців ми недорахувалися 35 трильйонів літрів води. А це - майже десять Київських водосховищ.

Аграрії теж б'ють на сполох - майбутні врожаї під загрозою. Адже волога в ґрунті  накопичується в основному в осінній, зимовий і весняний періоди, а вже в кінці травня вже починається посушлива погода. Брак дощів восени, безсніжна зима та посушлива весна призвели до того, що вологи в метровому шарі до початку травня практично не було.

Ті дощі, які випали  Україні в середині травня, ситуацію не врятують. А подекуди ще й погіршать: сильні грози та град просто знищують посіви, які вижили після аномальної зими.

"Опади мають локальний характер, вони короткочасні. При цьому в основному дощі на заході та півночі України - на Закарпатті, Волині, Житомирщині, Київщині. На півдні їх дуже мало. Наприклад, якщо в столиці випадає 10-15 мм опадів, то на Херсонщині - 0-0,4 мм. На жаль, я поки нічого доброго не бачу", - каже  Анатолій Прокопенко.

Відсутність снігу і мала кількість дощів, які спостерігаються вже не перший рік, призвели до того, що в Україні стали масово міліти ріки, озера і водосховища. Вони вкрай важливі з точки зору зрошення полів, адже займатися аграрним бізнесом в південних областях без поливу - заняття сумнівне. 

За даними екс-голови Державного агентства водних ресурсів України Ірини Овчаренко, загальний забір води в Україні в 2019 роцi склав близько 11 млрд кубометрів, з них на питні потреби пішло 10%, решту майже навпіл поділили між собою сільське господарство і промисловість. Близько 70% потреб країни водою забезпечує басейн Дніпра, однак до початку травня він отримав всього половину кліматичної норми опадів, тому тепер проблеми з водопостачанням сільськогосподарських і промислових підприємств – цілком реальна перспектива.

Складна ситуація спостерігається і на Десні, головній притоці Дніпра. Рівень води в районі Чернігова впав на п'ять метрів нижче норми, така ситуація відбувається вперше за 140 років спостережень. Як повідомляє в своєму Facebook голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, зараз в області опустили всі 1715 затворів на спорудах, що регулюють рух води. Це потрібно, щоб зберегти воду в каналах для питного водопостачання та аграрних цілей.

"На кількість і якість водних ресурсів, зрозуміло, впливає господарська діяльність. Навіть така безневинна, як нам здається, річ, як викопати ставок, призводить до підтягування певного обсягу води в штучно створений об'єкт, тим самим зменшуючи її кількість в річці або іншій водоймі. Безліч малих річок в Україні зникли саме з цієї причини. І це я навела приклад тільки одного виду діяльності. Штучні чинники провокують зміну природних", - пояснює Ірина Овчаренко.

Саме господарська діяльність, за великим рахунком, призвела  до знищення такої перлини України, як Шацькi озера. Зокрема, поступово зникає Світязь. Проблема в тому, що в декількох десятках кілометрiв, на території Білорусі, вже давно ведеться розробка крейдового родовища "Хотиславське". Глибина шахт дійшла до рівня підземних вод, і тепер Шацькі озера поступово перетікають в нові "резервуари". Схожа ситуація склалася в Красилівському районі Хмельницької області. Там пробурили артезіанські свердловини, які забезпечують водою Хмельницький. І тепер села району страждають від відсутності води: висохли криниці, джерела і невеликі річки.

Втім, селяни і дачники повсюдно стикнулися з порожніми колодязями - води немає вже на 10-метровій глибині.

Головна причина, звичайно, відсутність опадів. Відповідно, відбулося зниження ґрунтових вод, які залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються шляхом інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, вод річок, озер і водосховищ. Але нинішні дощі в кращому випадку затримуються в метровому ґрунті і волога швидко випаровується.

"Навіть сильні дощі вже не допоможуть, на наповнення колодязів головним чином впливає снiг", - розповідає Анатолій Прокопенко. Викопування глибших колодязів та свердловин (до 50 метрів) тимчасово вирішить проблему, але це призведе до подальшого порушення водного балансу, у випадку зі свердловиною особливо - адже зачіпаються ще більш глибокі водоносні шари.

Словом, хочемо ми того чи ні, Україна перетворюється на маловодну країну, і вже невдовзі ми стикнемося з реальною проблемою відсутності води - і у річках, і у кранах.

Раніше ми писали, що через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину.

На Бурштинському водосховищі зафіксовано рідкісного перелітного птаха

                                                                                                           фото bird-ukraine

Як повідомляється на Фейсбук-сторінці Галицького НПП на Бурштинському водосховищі помічено крячка малого. "ВОНИ ПРИЛЕТІЛИ!!! Рідкісні малі крячки (Sterna albifrons), занесені до Червоної книги України, потрапили у поле зору нашої третьої камери на штучному півострові Бурштинського водосховища. Надіємось, що вони тут загніздяться!", - йдеться у повідомленні.

фото з БФ-сторінки Waterbirds. The Halych National Park. The Burshtyn Water Reservoir

Категорія охорони виду - близький до загрозливого стану (NT).

Гніздовий ареал охоплює Європу (крім північної частини), Передню, Середню, Південну і Південно-Східну Азію, Північну Африку, центральну частину Західної Африки та східне узбережжя Австралії. Зимує в Західній, Південній і Східній Африці, на узбережжі Червоного моря, Перської затоки, західному узбережжі Індії та островах Малайського архіпелагу.

В Україні малий крячок гніздиться уздовж Азово-Чорноморського узбережжя, в басейнах великих річок, по берегах озер. В ІваноФранківській області відомі знахідки на Верхньому Дністрі, а також (дуже спорадично) у Прут-Дністровському межиріччі та на прилеглих ділянках Передкарпаття.

Кадастр знахідок: смт Більшівці, с. Бовшів, смт Букачівці, м. Бурштин, м. Галич, с. Ганнівці, м. Городенка, с. Довге, с. Дубівці, смт Єзупіль (Жовтень), с. Журавеньки, с. Завалля, м. Калуш, с. Кобаки, с. Козарі, с. Козина, с. Кутище, с. Лука (Калуськ.), с. Маріямпіль (Маринопіль), с. Марківці, с. Медуха, с. Німшин, с. Перлівці, с. Побережжя, с. Сівка-Войнилів, м. Снятин, с. Старий Мартинів, с. Тенетники, с. Фитьків, с. Цвітова.

Оселяється переважно на островах великих річок. Цих птахів також можна виявити (кормові зальоти) на озерах, риборозплідних ставках, водосховищах, відстійниках.

Це гніздовий, перелітний вид. Весняна міграція триває протягом травня. Гніздиться в моновидових і полівидових колоніях або окремими парами. Гнізда – це неглибокі ямки в піску, гальці чи м’якому ґрунті. Вистилка або відсутня зовсім, або її дуже мало. У повній кладці (друга декада травня – перша половина червня) 3 (рідше 2) яйця. Насиджують по черзі обидва птахи протягом 20–22 діб. Пташенята набувають здатності літати через три тижні після вилуплення. Статева зрілість настає у віці трьох років. Осінній відліт відбувається у другій половині серпня – перших числах вересня. Мігрують ці птахи поодинці або невеликими групами із 3–5 особин. Живляться дрібною рибою, водяними і наземними безхребетними тваринами.

В Івано-Франківській області в окремі роки максимальна чисельність сягає до 40–50 пар.

Фактори загрози: деградація характерних біотопів, часті паводки, негативний вплив чинника турбування.

У місцях гніздування необхідно обмежити господарську діяльність людини, особливо видобуток гравію уздовж русел річок, проводити відповідні біотехнічні заходи (наприклад, штучне створення островів). Крячок малий занесений до Червоної книги України (рідкісний вид). Охороняється в Галицькому НПП і РЛП «Дністровський», а також відома знахідка (локальний заліт) у межах НПП «Гуцульщина».

Раніше ми повідомляли, що на Бурштинському водосховищі встановили камери для спостереження за птахами.

Вирубка лісів у Чорнобильській зоні: факти і питання є, відповідей нема

 скрін фото з wikipedia 

Під час свого дослідження, присвяченого загибелі лісів у Чорнобильській зоні в результаті пожеж і рубки, учень Малої академії наук України Іван Карпенко викрив несподівані факти.

За допомогою супутникових знімків Іван перевірив офіційні дані про те, скільки гектарів лісу в зоні відчуження загинуло в 1992-му, 2010-му, 2015-му та 2017 років роках. Це ті роки, коли в чорнобильських лісах траплялися найбільші пожежі. І виявилося, що офіційна статистика не відповідає дійсності.

Зі слів хлопця, у ці роки ліс був знищений на набагато більших площах, ніж це зафіксовано офіційно. Статистичні дані за 2010 рік розходяться з супутниковими на 20%. В інші роки це розбіжність менше - від 10 до 15%, пишуть "Факти".

"Коли я отримав ці дані, згадалося повідомлення в теленовинах, почуте кілька років тому: в конструкції однієї зі шкіл Київської області виявили бетонні плити, які випромінювали радіацію. Виявилося, що їх хтось вивіз із Чорнобильської зони. Так само можуть надходити і з радіоактивним лісом. Наприклад, під приводом санітарної чистки або видалення згорілих дерев вирубувати, скажімо, 100 гектарів, а в документах записати набагато менше. Невраховану деревину нелегально вивозити за межі зони відчуження і продавати", - каже школяр.

Під час дослідження Іван користувався знімками супутників Європейського космічного агентства, даними гуглівської програми Earth та співставляв їх з офіційними річними звітами Київської обласної державної адміністрації, що знаходяться у відкритому доступі.

Натомість, у Чорнобильському радіаційно-екологічний біосферному заповіднику запевняють, що вирубка лісу, крім санітарної, на території Чорнобильської зони заборонена, "Ми поки що не контролюємо ці вирубки, оскільки заповідник (він почав працювати 30 березня 2017 року) ще не отримав Державний акт на землю. На даний момент питаннями вирубки лісу в Чорнобильській зоні займається підприємство «Північна пуща». Воно підпорядковується Державному агентству з управління зоною відчуження", - пояснила начальник інформаційного відділу заповідника Вікторія Мельничук-Володькина.

З вказаного держагентства наразі відповіді не надійшло.

"Я часто по роботі буваю в зоні відчуження і неодноразово бачив, як через КПП «Детяткі» вантажівками вивозять чорнобильську деревину, причому легально зі спеціальними бирками на торцях колод, - розповів Ярослав Ємельяненко, член Громадської Ради Державного агентства України з управління зоною відчуження. - Чув, що деревина із зони відчуження повинна використовуватися з дотриманням тієї чи іншої технології. Скажімо, при спалюванні в якості палива дим від неї слід направляти на спеціальні фільтри, щоб не дати можливості радіації потрапити в повітря. У самій зоні відчуження уздовж лісових доріг можна зустріти штабеля колод, готових до завантаження. Давно встановлено, що в Чорнобильській зоні є чимало досить чистих від радіації місць. Але мене дивує, наприклад, те, що ліс рубають в районі сіл Буряківка і Чістяковка. Адже відразу після ядерної катастрофи в 1986 році там пройшов один з шлейфів викидів з реактора, що вибухнув".

Словом, до вирубки лісу у Чорнобильській зоні наразі питань більше, ніж відповідей.

Раніше ми писали, чому пожежі у Чорнобилі були неминучими.