Вода затримається у метровому шарі і швидко випарується
фото з сайту epravda.com.ua
Цьогоріч Україна стикнулася з маловоддям і посухою. Басейни головних річок наповнені лише на 50% від норми, пересохлі грунти не можуть прогодувати посіви, а лише розвіюються вітром - згадати хоча б пилові бурі, з якими українці стикнулися цієї весни.
За сезон вересень 2019-травень 2020 в Україні випало трохи більше 70% від з норми опадів для цього періоду. За даними начальника Головного центру аналізу, прогнозування гідрометумов і гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру Анатолія Прокопенка, за вказаний період випало 153 мм вологи, при нормі 211 мм. І такий стан справ експерти вважають критичним, пише Главком.
Для розуміння: 1 мм опадів - це літр води на 1 квадратний метр. Територія України - 604 тис км2 або 604 млрд м2. Тобто недостача 58 мм опадів у масштабах країни означає, що за вісім місяців ми недорахувалися 35 трильйонів літрів води. А це - майже десять Київських водосховищ.
Аграрії теж б'ють на сполох - майбутні врожаї під загрозою. Адже волога в ґрунті накопичується в основному в осінній, зимовий і весняний періоди, а вже в кінці травня вже починається посушлива погода. Брак дощів восени, безсніжна зима та посушлива весна призвели до того, що вологи в метровому шарі до початку травня практично не було.
Ті дощі, які випали Україні в середині травня, ситуацію не врятують. А подекуди ще й погіршать: сильні грози та град просто знищують посіви, які вижили після аномальної зими.
"Опади мають локальний характер, вони короткочасні. При цьому в основному дощі на заході та півночі України - на Закарпатті, Волині, Житомирщині, Київщині. На півдні їх дуже мало. Наприклад, якщо в столиці випадає 10-15 мм опадів, то на Херсонщині - 0-0,4 мм. На жаль, я поки нічого доброго не бачу", - каже Анатолій Прокопенко.
Відсутність снігу і мала кількість дощів, які спостерігаються вже не перший рік, призвели до того, що в Україні стали масово міліти ріки, озера і водосховища. Вони вкрай важливі з точки зору зрошення полів, адже займатися аграрним бізнесом в південних областях без поливу - заняття сумнівне.
За сезон вересень 2019-травень 2020 в Україні випало трохи більше 70% від з норми опадів для цього періоду. За даними начальника Головного центру аналізу, прогнозування гідрометумов і гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру Анатолія Прокопенка, за вказаний період випало 153 мм вологи, при нормі 211 мм. І такий стан справ експерти вважають критичним, пише Главком.
Для розуміння: 1 мм опадів - це літр води на 1 квадратний метр. Територія України - 604 тис км2 або 604 млрд м2. Тобто недостача 58 мм опадів у масштабах країни означає, що за вісім місяців ми недорахувалися 35 трильйонів літрів води. А це - майже десять Київських водосховищ.
Аграрії теж б'ють на сполох - майбутні врожаї під загрозою. Адже волога в ґрунті накопичується в основному в осінній, зимовий і весняний періоди, а вже в кінці травня вже починається посушлива погода. Брак дощів восени, безсніжна зима та посушлива весна призвели до того, що вологи в метровому шарі до початку травня практично не було.
Ті дощі, які випали Україні в середині травня, ситуацію не врятують. А подекуди ще й погіршать: сильні грози та град просто знищують посіви, які вижили після аномальної зими.
"Опади мають локальний характер, вони короткочасні. При цьому в основному дощі на заході та півночі України - на Закарпатті, Волині, Житомирщині, Київщині. На півдні їх дуже мало. Наприклад, якщо в столиці випадає 10-15 мм опадів, то на Херсонщині - 0-0,4 мм. На жаль, я поки нічого доброго не бачу", - каже Анатолій Прокопенко.
Відсутність снігу і мала кількість дощів, які спостерігаються вже не перший рік, призвели до того, що в Україні стали масово міліти ріки, озера і водосховища. Вони вкрай важливі з точки зору зрошення полів, адже займатися аграрним бізнесом в південних областях без поливу - заняття сумнівне.
За даними екс-голови Державного агентства водних ресурсів України Ірини Овчаренко, загальний забір води в Україні в 2019 роцi склав близько 11 млрд кубометрів, з них на питні потреби пішло 10%, решту майже навпіл поділили між собою сільське господарство і промисловість. Близько 70% потреб країни водою забезпечує басейн Дніпра, однак до початку травня він отримав всього половину кліматичної норми опадів, тому тепер проблеми з водопостачанням сільськогосподарських і промислових підприємств – цілком реальна перспектива.
Складна ситуація спостерігається і на Десні, головній притоці Дніпра. Рівень води в районі Чернігова впав на п'ять метрів нижче норми, така ситуація відбувається вперше за 140 років спостережень. Як повідомляє в своєму Facebook голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, зараз в області опустили всі 1715 затворів на спорудах, що регулюють рух води. Це потрібно, щоб зберегти воду в каналах для питного водопостачання та аграрних цілей.
"На кількість і якість водних ресурсів, зрозуміло, впливає господарська діяльність. Навіть така безневинна, як нам здається, річ, як викопати ставок, призводить до підтягування певного обсягу води в штучно створений об'єкт, тим самим зменшуючи її кількість в річці або іншій водоймі. Безліч малих річок в Україні зникли саме з цієї причини. І це я навела приклад тільки одного виду діяльності. Штучні чинники провокують зміну природних", - пояснює Ірина Овчаренко.
Саме господарська діяльність, за великим рахунком, призвела до знищення такої перлини України, як Шацькi озера. Зокрема, поступово зникає Світязь. Проблема в тому, що в декількох десятках кілометрiв, на території Білорусі, вже давно ведеться розробка крейдового родовища "Хотиславське". Глибина шахт дійшла до рівня підземних вод, і тепер Шацькі озера поступово перетікають в нові "резервуари". Схожа ситуація склалася в Красилівському районі Хмельницької області. Там пробурили артезіанські свердловини, які забезпечують водою Хмельницький. І тепер села району страждають від відсутності води: висохли криниці, джерела і невеликі річки.
Втім, селяни і дачники повсюдно стикнулися з порожніми колодязями - води немає вже на 10-метровій глибині.
Головна причина, звичайно, відсутність опадів. Відповідно, відбулося зниження ґрунтових вод, які залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються шляхом інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, вод річок, озер і водосховищ. Але нинішні дощі в кращому випадку затримуються в метровому ґрунті і волога швидко випаровується.
"Навіть сильні дощі вже не допоможуть, на наповнення колодязів головним чином впливає снiг", - розповідає Анатолій Прокопенко. Викопування глибших колодязів та свердловин (до 50 метрів) тимчасово вирішить проблему, але це призведе до подальшого порушення водного балансу, у випадку зі свердловиною особливо - адже зачіпаються ще більш глибокі водоносні шари.
Складна ситуація спостерігається і на Десні, головній притоці Дніпра. Рівень води в районі Чернігова впав на п'ять метрів нижче норми, така ситуація відбувається вперше за 140 років спостережень. Як повідомляє в своєму Facebook голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, зараз в області опустили всі 1715 затворів на спорудах, що регулюють рух води. Це потрібно, щоб зберегти воду в каналах для питного водопостачання та аграрних цілей.
"На кількість і якість водних ресурсів, зрозуміло, впливає господарська діяльність. Навіть така безневинна, як нам здається, річ, як викопати ставок, призводить до підтягування певного обсягу води в штучно створений об'єкт, тим самим зменшуючи її кількість в річці або іншій водоймі. Безліч малих річок в Україні зникли саме з цієї причини. І це я навела приклад тільки одного виду діяльності. Штучні чинники провокують зміну природних", - пояснює Ірина Овчаренко.
Саме господарська діяльність, за великим рахунком, призвела до знищення такої перлини України, як Шацькi озера. Зокрема, поступово зникає Світязь. Проблема в тому, що в декількох десятках кілометрiв, на території Білорусі, вже давно ведеться розробка крейдового родовища "Хотиславське". Глибина шахт дійшла до рівня підземних вод, і тепер Шацькі озера поступово перетікають в нові "резервуари". Схожа ситуація склалася в Красилівському районі Хмельницької області. Там пробурили артезіанські свердловини, які забезпечують водою Хмельницький. І тепер села району страждають від відсутності води: висохли криниці, джерела і невеликі річки.
Втім, селяни і дачники повсюдно стикнулися з порожніми колодязями - води немає вже на 10-метровій глибині.
Головна причина, звичайно, відсутність опадів. Відповідно, відбулося зниження ґрунтових вод, які залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються шляхом інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, вод річок, озер і водосховищ. Але нинішні дощі в кращому випадку затримуються в метровому ґрунті і волога швидко випаровується.
"Навіть сильні дощі вже не допоможуть, на наповнення колодязів головним чином впливає снiг", - розповідає Анатолій Прокопенко. Викопування глибших колодязів та свердловин (до 50 метрів) тимчасово вирішить проблему, але це призведе до подальшого порушення водного балансу, у випадку зі свердловиною особливо - адже зачіпаються ще більш глибокі водоносні шари.
Словом, хочемо ми того чи ні, Україна перетворюється на маловодну країну, і вже невдовзі ми стикнемося з реальною проблемою відсутності води - і у річках, і у кранах.
Раніше ми писали, що через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину.
Раніше ми писали, що через глобальне потепління врожайність на півдні України може знизитися на третину.
Немає коментарів:
Дописати коментар