Таку низьку водність маємо уперше за 120-140 років
фото з сайту mynizhyn.com
Рада нацбезпеки і оборони нарешті визнала, що в Україні посуха і необхідно вживати заходів. Ситуація з водою, а точніше, маловоддям, з яким стикнулася Україна цього року, справді загрозлива для національної безпеки. Останній рік за посушливістю не має аналогу за 120-140 років гідрометеоспостережень.
Проте для початку слід провести повний моніторинг водних ресурсів, вважає гідрогеолог Євгеній Яковлєв, головний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України
"У нас до початку 1990-х років у складі Мінгеології (Держкомгеології) була потужна мережа з 8 тисяч спостережних свердловин. Зараз із них за повним циклом досліджень – замір рівнів 3-5 разів на місяць, відбір проб води по опорних свердловинах 2-4 рази на рік - працює лише близько 300. Я би, до речі, рекомендував РНБО домогтися відновлення і розвитку системи екологічного моніторингу поверхневих і підземних водних систем з використанням технологій дистанційного зондування Землі, ГІС, моделювання тощо", - сказав він в інтерв'ю для GreenPost.
За даними вченого, ті свердловини, які працюють, показують стійке зниження рівня ґрунтових вод від багаторічної норми на 0,5-1,0 м. "Наче небагато, але слід пам’ятати, що саме ґрунтові води найактивніше впливають на вологозапас і родючість грунтів, наповнення колодязів у селах, водність річок і джерел у посушливий літньо-осінній період", - каже Євгеній Яковлєв.
"І не дивіться на калюжі, це ситуативна картинка, - уточнює він. - Україна, за міжнародними класифікаціями, є маловодною державою. Коли нас було 52 мільйони, середньорічне відновлення водних ресурсів сягало 1000 кубометрів на людину на рік. А наукові підрозділи ООН називають достатньо водозабезпеченими ті країни, де цей показник дорівнює 3000-5000 кубометрів на рік на людину. У Європі ми у антирейтингу водозабезпеченості стоїмо лише вище Молдови, де дуже орієнтовно формується 600-800 кубометрів на людину".
За даними гідрогеолога, зазвичай в межах території країни формується 45-50 кубокілометрів відновлюваних водних ресурсів. У тому числі 21 кубокілометр підземних вод. З яких, своєю чергою, близько половини пов’язано з поверхневим стоком річок і озер. Ці 10 кубокілометрів ґрунтового водоносного горизонту потихеньку поповнювали річки та озера. І, що важливо, це відбувалося переважно у маловодній літньо-осінній період.
У цьому році відновиться десь 23 кубокілометрів водних ресурсів, тобто – половина від середньостатистичного. Таку низьку водність маємо уперше за 120-140 років.
Маловоддям, на думку вченого, ми розплачуємося за аномальне зарегулювання стоку річок водосховищами і ставками, руйнуванням системи підземного стоку і значним уповільненням течії... "От уявіть річкову долину. Уся вода, яка потрапляє у неї, стікає схилами вниз, у річку. Більша частина води - поверхнею. А менша потихеньку просочується через ґрунт, так само зверху вниз, аж поки не допросочується до рівня водного дзеркала і не стане частиною річкової води. А тепер уявіть собі, що річку задамбували. Що відбувається? А відбувається підняття рівня води до рівня дамби. Водне дзеркало піднімається. І та вода, яка стікала під поверхнею землі, яка просочувалася вниз долиною, вже довгий час не стікає, бо підпор водосховищ і ставків суттєво уповільнив підземний стік. Подекуди це також спричинило підйом рівня ґрунтових вод і підтопленням", - каже він.
Будівництво водосховищ та ставків до певного екологічного порогу було виправдане, вважає гідрогеолог. В Україні 80% осінньо-зимових стоків стікало з паводком. "Загальна довжина річок – 203 тисяч км. З них на 150 тисяч кілометрів (це дуже приблизна оцінка, бо немає дієздатного моніторингу) проявляється підпір, викликаний будівництвом численних гідротехнічних споруд. Але це не заважало водообміну: "стара" вода стікала з паводком, "свіжа" приходила з підземним стоком, приходила очищена при проходженні через підземні горизонти, через піски тощо. Зараз активних паводків практично немає, промивки річок (або екологічно ефективного водообміну) також немає. І відновити спрацювання ґрунтового горизонту ми не зможемо навіть якщо будуть нормальні опади. Тобто ми погіршили екологічну якість поверхового стоку. Виключили промивку, водообмін. Натомість активізували підтоплення. При цьому сонце на підтоплених ділянках працює як "насос", забираючи воду на випаровування і залишаючи сіль у ґрунті. Потім ця сіль або змивається у водойми (переважно), або просочується у ґрунтові води", - каже вчений, пояснюючи причини водного дефіциту.
До речі, через випаровування додаткова втрата води за умов сучасного потепління складає приблизно шість кубокілометрів. Тобто, понад 20% ресурсів.
Ще один негативний фактор, який призвів до маловоддя, - аномально висока розораність території - до 60-65%, що у 2-3 рази вище показників розвинутих країн ЄС. "Дощі поміняли форму - ідуть рідше, але сильніше. На розораних ділянках висушений через нові кліматичні умови ґрунт легше розмивається. Далі – активно розвивається водна і вітрова ерозія. Там, де збереглася степова, лучна рослинність, де ростуть полезахисні лісосмуги, ліс – там ерозія зупиняється. Недарма екологи говорять про необхідність зменшувати розораність, переводити частину орних земель у пасовиська, сінокоси, ліси де це можливо", - вважає Євгеній Яковлєв.
Крім того, води не вистачає, проте меліоративні канали працюють, що не дає піднятися ґрунтовим водам. "У Рівненській області є унікальний за кількістю болотних ландшафтів масив – Сира погоня. Якщо порівняти його сучасний стан з картою 1928 року, то видно, що зараз залишилося 15% від того болотного масиву. А от кількість дрен (меліоративних водопонижувальних каналів) дорівнює в іншій поліській області - Чернігівській - довжині тамтешніх річок. Дрени побудовані так, щоб бути нижчими, глибшими за рівень ґрунтового водоносного горизонту. Тоді у них стікає вода, і територія осушується", - каже вчений.
І наводить дані, що в цілому на Поліссі довжина дрен на меліорованих територіях більша за довжину річок у 2-3 рази. Через це болота не наповнюються, торф зневоднюється, збільшується вірогідність пожеж. "Торф горить дуже підступно, під поверхнею. Здається, що це твердий ґрунт, а насправді там пустота і страшний жар. Я бачив у дитинстві як корова провалилася і спеклась у торфі", - згадує Яковлєв.
Також на Поліссі масово незаконно добувають піщано-гравійну суміш з річок. "Втім, не тільки на Поліссі, я бачив, як на Тисі через кожні 500 м стоїть екскаватор, вичерпує гравій. І тим самим створює базу для пониження рівня ґрунтових вод, порушення рівноваги схилів , зміни руху вод, переносу донних відкладів. Масштабно відбувається відкриття ґрунтового горизонту – під час бурштинодобування, під час інших робіт. На очах зникає ліс, який стримував танення. Іде пониження гідрологічних рівнів. Масово і без дозволів копаються рибоводні ставки. Цим створюється додаткове дзеркало, і, знову ж, просадка рівнів ґрунтових вод. Висихання поверхні, водна ерозія, пилові бурі... У колодязях немає води. У водойми вода доходить не у тому обсязі, якості, ритмі, що раніше. За оцінками Держгідромету, в Київське водосховище зараз замість норми у 4000 м3/сек притікає приблизно 1000 тис. м3/сек", - такі дані озвучив вчений.
За його словами, щоб повернути воду в Україну, необхідно максимально затримувати поверхневий сток і переводити у ґрунтовий. "Ефективне лісовідновлення. Треба засипати хоча би частину меліоративних каналів. Ставити шандори – це така ґрунтова дамба з глинистим ядром. Йти при цьому зверху вниз, почати з малих каналів, з, так би мовити, капілярів. Щоб із осушування переорієнтувати меліоративні канали на живлення ґрунтового горизонту. Зупинити розбійний бурштиновидобуток. Встановити жорсткі науково обґрунтовані норми видобутку, в тому числі торфу, сапропеля (більше 1000 (!) родовищ). Усі ділянки з покладами бурштину узяти на суворий облік. Дозволи на видобуток давати лише там, де роботи не руйнують незворотно ґрунтовий горизонт", - такі "рецепти" боротьби з маловоддям від Євгенія Яковлєва.
Раніше ми писали, що за рівнем водонаповнення ми десь між Чадом і Суданом.
Немає коментарів:
Дописати коментар