Прості та наочні пояснення, чому Україна перетворюється на пустелю

 усі фото з EcoBlog of Olexiy Burkovskyy

Лише 5-8% нашого степу виглядають навесні так, як мали би виглядати - буяти травами і квітами. А 35% цих природних зон нині - лише гола мертва земля. Такий стан українських степів на сьогодні.

Розораність степової зони та лісостепу складає близько 82%. Такі цифри наводить в своєму екоблозі еколог Олексій Бурковський. "При цьому близько 40-45% ріллі задіяно під просапні культури (в першу чергу, під соняшник). Можна побачити, як на лучних або степових ділянках від березня по травень відбуваються поступові зміни щодо вегетації диких рослин. Проте ви навряд чи побачите значну різницю між оранкою в березні та в травні. Коли на мізерних залишках природи все буяє зеленню та квітами, то на величезних просторах агроценозів всюди одне й теж - гола земля, - пише він. - Ви коли-небудь замислювалися про це?"

Для порівняння: степ у березні та рілля у березні

На думку еколога, щоб зрозуміти різницю між поверхнею, вкритою рослинністю, та голою темною поверхнею, навіть не потрібно вчити екологію, достатньо знати шкільні ази фізики: теплопровідність, поглинання та відбивання (альбедо) світлової енергії. "В принципі, навіть цих наглядних даних достатньо, щоб зрозуміти, чому відбувається процес опустелювання. Якщо такі фізичні зміни стосуються декількох відсотків площі поверхні певної території, то це одна справа, але якщо вони стосуються третини, то це вже зовсім інша справа для всієї такої території", - пише він.

Для порівняння: степ у квітні та рілля у квітні

Зазвичай просапні культури сіють після зернових. Тобто в липні після збирання зернових залишається поле, яке дискують або  переорюють і залишають в такому стані аж до травня. "Тобто 9 з 12 місяців на рік ці простори — мертва зона. Якщо такий стан речей має місце 5, 30, 50 років, то це одна справа, але якщо такий стан триває 70, 100, 200 років, то зміни будуть колосальні для всієї місцевості", - зазначає еколог.

"Повторюю, це якщо розглядати чисто фізичні параметри поглинання світла та теплопровідності, не зважаючи на більш глибинні речі, а саме біофізичні та біогеохімічні  процеси, в першу чергу вміст гумусу, структуру ґрунту та пов'язані з цими факторами акумуляція вологи та гідрорежим, колообіг азоту, сірки, викиди вуглекислого газу і т.п." - вважає Олексі Бурковський.

Для порівняння: степ у травні та рілля у травні

За висновком еколога, Україна не може відмовитися від сільського господарства. "Але ми не можемо залишати ТАКЕ сільське господарство і ТАКУ структуру земельних угідь, коли рілля офіційно охоплює 54 % площі країни, а насправді десь близько 57 %, - зазначає автор. - Треба скорочувати площу орних земель, головним чином еродованих, та навчитися Уряду нарешті виконувати постанови Уряду, наприклад: Пункт 3.1. Наказу Мінагрополітики України від 20.08.2003 № 280 "Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р.", що вимагає зменшити площі орних земель до 37-41% території країни шляхом виведення з ріллі схилів крутизною понад 3 градуси, земель водоохоронних зон, деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь".

Раніше ми писали, чому українцям слід звикати до пилових бур.