Прості та наочні пояснення, чому Україна перетворюється на пустелю

 усі фото з EcoBlog of Olexiy Burkovskyy

Лише 5-8% нашого степу виглядають навесні так, як мали би виглядати - буяти травами і квітами. А 35% цих природних зон нині - лише гола мертва земля. Такий стан українських степів на сьогодні.

Розораність степової зони та лісостепу складає близько 82%. Такі цифри наводить в своєму екоблозі еколог Олексій Бурковський. "При цьому близько 40-45% ріллі задіяно під просапні культури (в першу чергу, під соняшник). Можна побачити, як на лучних або степових ділянках від березня по травень відбуваються поступові зміни щодо вегетації диких рослин. Проте ви навряд чи побачите значну різницю між оранкою в березні та в травні. Коли на мізерних залишках природи все буяє зеленню та квітами, то на величезних просторах агроценозів всюди одне й теж - гола земля, - пише він. - Ви коли-небудь замислювалися про це?"

Для порівняння: степ у березні та рілля у березні

На думку еколога, щоб зрозуміти різницю між поверхнею, вкритою рослинністю, та голою темною поверхнею, навіть не потрібно вчити екологію, достатньо знати шкільні ази фізики: теплопровідність, поглинання та відбивання (альбедо) світлової енергії. "В принципі, навіть цих наглядних даних достатньо, щоб зрозуміти, чому відбувається процес опустелювання. Якщо такі фізичні зміни стосуються декількох відсотків площі поверхні певної території, то це одна справа, але якщо вони стосуються третини, то це вже зовсім інша справа для всієї такої території", - пише він.

Для порівняння: степ у квітні та рілля у квітні

Зазвичай просапні культури сіють після зернових. Тобто в липні після збирання зернових залишається поле, яке дискують або  переорюють і залишають в такому стані аж до травня. "Тобто 9 з 12 місяців на рік ці простори — мертва зона. Якщо такий стан речей має місце 5, 30, 50 років, то це одна справа, але якщо такий стан триває 70, 100, 200 років, то зміни будуть колосальні для всієї місцевості", - зазначає еколог.

"Повторюю, це якщо розглядати чисто фізичні параметри поглинання світла та теплопровідності, не зважаючи на більш глибинні речі, а саме біофізичні та біогеохімічні  процеси, в першу чергу вміст гумусу, структуру ґрунту та пов'язані з цими факторами акумуляція вологи та гідрорежим, колообіг азоту, сірки, викиди вуглекислого газу і т.п." - вважає Олексі Бурковський.

Для порівняння: степ у травні та рілля у травні

За висновком еколога, Україна не може відмовитися від сільського господарства. "Але ми не можемо залишати ТАКЕ сільське господарство і ТАКУ структуру земельних угідь, коли рілля офіційно охоплює 54 % площі країни, а насправді десь близько 57 %, - зазначає автор. - Треба скорочувати площу орних земель, головним чином еродованих, та навчитися Уряду нарешті виконувати постанови Уряду, наприклад: Пункт 3.1. Наказу Мінагрополітики України від 20.08.2003 № 280 "Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р.", що вимагає зменшити площі орних земель до 37-41% території країни шляхом виведення з ріллі схилів крутизною понад 3 градуси, земель водоохоронних зон, деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь".

Раніше ми писали, чому українцям слід звикати до пилових бур.

Врятувати український степ: в Україні стартує кампанія із збереження степів і лук

До кінця 2020 року активісти планують врятувати 2000 га степів і лук, надавши їм охоронний статус, який не дозволить їх розорати чи знищити в інший спосіб

                                                                                                               фото з сайту НЕЦУ

Розораність земель України - одна з найбільших у світі. 54% території нашої держави – це поля, створені на місці дикої природи. І щодня частка ріллі зростає, а трав’янистих екосистем меншає, йдеться на сайті Української природоохоронної групи (UNCG).  Утім, проблема залишається поза увагою чиновників і контролюючих органів.

Між тим, за словами експертів, знищення степів та лук призводить до зміни клімату, висихання річок, зниження родючості земель, зникнення сотень унікальних видів тварин та рослин. Остаточна втрата цих екосистем назавжди змінить життя українців. Лише уявіть, які економічні та соціальні наслідки спіткають усіх нас у разі перетворення півдня України на пустелю… А в умовах сучасного клімату від степу до пустелі – один крок!

Що можна зробити?

"До кінця 2020 року ми хочемо врятувати щонайменше 2000 га степів і лук. Ми надамо екосистемам охоронний статус, який не дозволить їх розорати чи знищити в інший спосіб", - йдеться у повідомленні групи.

"Злободенне питання відкриття ринку землі може перетворити незаконні оранки на стихійне явище, протистояти якому буде неможливо. А захист степів та лук не популярний серед громадських організацій і не цікавий державним органам. Утім, лише за останні 2 роки за участю експертів нашої Групи охоронний статус було надано понад 10 000 га степів. Однак будь-яка волонтерська робота є малоефективною, адже потребує неоплачуваної праці 24/7, великих людських та матеріальних ресурсів. Аби досягти результату на рівні всієї держави, ми маємо системно працювати в такому режимі
протягом тривалого часу.

Ми готові працювати, аби зберегти для майбутніх поколінь усе багатство української природи та вповільнити кліматичні зміни. Але нам не впоратися без вашої підтримки.

Ми збираємо 200 000 грн. Ці гроші допоможуть нам підтримувати 3 постійних експертів, які протягом року працюватимуть задля створення нових 2000 га заповідних територій. Окрім того, з вашою допомогою ми зможемо виконати й інші завдання для захисту степів та лук:

• повернути природі незаконно розорані в минулому території;
• провести масштабну інформаційну кампанію, адже більшість українців не розуміє, чому необхідно зберігати трав’янисті екосистеми;
• стимулювати роботу прокурорів та екологічних інспекторів, які надалі самостійно зупинятимуть незаконні оранки;
• створити інструменти, які допоможуть прокурорам, екоінспекторам, активістам, громадам та фермерам виявляти незаконні оранки.

Минулого року ми зібрали кошти на 12 місяців постійної роботи фахівців з охорони найцінніших лісів. Надалі кожні три місяці ми звітуватимемо про лісові успіхи.

Аби охорона степів і лук велась не за залишковим принципом, цій справі потрібні постійні працівники. Ми просимо Вас допомогти відкрити ще один напрямок постійної роботи!", - йдеться у звернення Української природоохоронної групи.

Довідково  про кампанію "Збереження та охорона степів і лук України”:

Мета: надання охоронного статусу цінним природоохоронним степам і лукам площею не менше 2000 га.

Термін виконання: грудень 2020 року.

Необхідна сума: 200000 грн у вигляді благодійних пожертв. Усі зібрані кошти будуть використані для оплати роботи експертів з захисту степів.

У випадку збору меншої або більшої суми коштів відбудеться пропорційна зміна площі степів, яким буде надано охоронний статус. У випадку, якщо до закінчення терміну реалізації проекту експертам не вдасться надати охоронний статус як мінімум 2000 га цінних степів з об’єктивних причин поза впливом членів організації, робота над досягненням мети проекту продовжиться після грудня 2020 року.

За результатами проекту на сайті організації буде розміщено публічний звіт, в якому буде зазначено, які саме степи і луки отримали охоронний статус та як саме були витрачені зібрані
кошти. 

Підтримати кампанію із збереження степів і лук можна тут.


Раніше ми писали, чому масове висаджування нових дерев може нашкодити екосистемі більше, ніж вирубування лісів.