Підпали, диверсія чи недолуге ведення лісового господарства: чому пожежі у Чорнобилі були неминучими

фото з ФБ-сторінки Ярослава Ємельяненка

Понад три тижні палає Чорнобильська зона. Задимленою і чорною від попелу вона увійде у сумну дату аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року.

"Горять торфовища, продовжує горіти центр чорнобильської зони. Ліси, села. Працюють вогнеборці, лісники, анти-диверсійники, волонтери. Роблять все, що можуть. Мови про те, що найближчими днями пожежа буде загашена - немає. Тижні, можливо місяці. Завтра останній робочий день перед роковиною аварії. Потрібен дощ чи допомога світу. Самі не впораємось", - так написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Ємельяненко, член громадської ради в державному агентстві України з управління зоною відчуження.

фото з ФБ-сторінки Ярослава Ємельяненка

За даними ДСНС України, станом на 7 год. 24 квітня у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасінні пожеж на території Луб’янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на локалізацію 3 осередків (с. Розсоха, с. Крива Гора та с. Рудьки – с. Буряківка), де тліють пеньки, залишки деревини та торф’янику в осередках, пройдених вогнем.

Для облаштування протипожежних розривів залучено важку інженерну техніку ДСНС та додатково 7 шляхопрокладачів Збройних Сил України. Інженерною технікою створено 863 км мінералізованих смуг. До гасіння залучено 1 тис. 66 осіб та 253 одиниці техніки, у тому числі 2 вертольоти, якими 23 квітня здійснено 118 скидів (236 тонн води).

фото ДСНС

"Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень (м. Київ – 0,011 мР/год., Київська область – 0,012 мР/год. при допустимому фоні 0,05 мР/год., м. Чорнобиль – 0,021 мР/год., на КДП Дитятки 0,02 мР/год. при контрольно допустимому рівні до 0,055 мР/год.)", - йдеться і повідомленні.

Лише за попередніми даними, під час пожеж було знищено 2000 гектарів лісу на радіаційно-забруднених територіях.  Це офіційні дані. За неофіційними - площі пожеж набагато більші. "Весна 2020 року запам’ятається багатьом не тільки коронавірусною пандемією, але й масштабними пожежами, які охопили Полісся. Лише за офіційними даними, мова йде про 2000 гектарів згорілого лісу в радіаційно-забруднених територіях на півночі Житомирщини та тисячі гектарів у Чорнобильській зоні відчуження. За неофіційними, але цілком достовірними даними українських науковців, площі пожеж є набагато більшими, а їх ліквідація далека від свого завершення", - йдеться в аналітичному матеріалі Української природоохоронної групи.

Як пишуть автори Єгор Гриник (ГО "Українська природоохоронна група") та Петро Тєстов (аналітик МБО "Екологія-Право-Людина"), наслідки таких пожеж катастрофічні: від майже повністю вигорілих сіл до димової завіси у Києві. Прогнози синоптиків невтішні: скоріше за все, весна та літо 2020 року будуть такими ж сухими, як і минулі осінь та зима. Іншими словами, масштабні лісові пожежі в цьому і майбутніх роках можуть стати постійним явищем,
наслідки якого відчують на собі всі громадяни.

"Влада вже намагається знайти винних. Серед озвучених версій: діяльність диверсійної групи, спрямована на дестабілізацію ситуації в Україні. До цього озвучувались версії про випадкові підпали або загоряння лісу внаслідок безглуздих палів трави, поширених у більшості регіонів України. Малоймовірно, що вийде дочекатись результатів розслідування: достовірно встановити, що саме спричинило конкретно ці пожежі, майже неможливо. Але на фоні загальних дискусій про винних у лісових пожежах на Поліссі чомусь забувають про тих, хто відповідає за стан українських лісів – самих лісівників", - йдеться у матеріалі.

Переважна більшість лісів Полісся, у яких відбулися пожежі, – це соснові ліси. Серед сосняків Полісся більшість має штучне походження, тобто була висаджена лісівниками після проведення рубок. До того ж, такі ліси здебільшого є монокультурами, адже складаються виключно з сосни без домішок дерев інших видів. Створення соснових монокультур на місці вирубок набуло значного поширення після Другої Світової війни й залишається чи не єдиним
способом відновлення лісів Полісся й досі.

фото з ФБ-сторінки Ярослава Ємельяненка 

Численні дослідження свідчать, що вірогідність виникнення пожежі внаслідок окремого загоряння в соснових лісах є набагато вищою, ніж у багатьох інших типах лісів. Причин тому декілька. По-перше, сосна містить чимало легкозаймистих смол. По-друге, сама структура соснового лісу не передбачає сильного затінення, а відмирання скелетних гілок сосни не перешкоджає поширенню пожежі вітром. Цікаво також те, що ризик виникнення пожежі внаслідок окремого загоряння є обернено пропорційним до віку соснового лісу. Інакше кажучи, молоді соснові культури горять набагато краще. Окрім того, молоді соснові посадки через густоту, невелику висоту та легкозаймистість є "сходинкою" для переходу пожежі з низової (коли горить переважно лісова підстилка) у верхову – коли починають горіти крони дерев. Не виглядає дивним, що ризик виникнення пожежі в мішаних лісах є значно меншим.

Є й інший аспект: порівняно з лісами природного походження, а також з мішаними лісами, соснові монокультури є набагато менш стійкими до дії шкідників. Спалах чисельності короїдів, який тільки недавно пішов на спад у соснових лісах Полісся, викликав всихання тисяч гектарів соснових монокультур. Це означає, що в лісах накопичена величезна кількість сухої деревини, яка сприяє поширенню пожеж.

"Та чи врахували усе вищезгадане у своїй роботі лісівники? На жаль, ні. Лісова галузь України при будь-якому керівництві ігнорує пропозиції екологів щодо перегляду підходу до ведення
лісового господарства у зв'язку з кліматичними змінами.  Більше того, саме під приводом змін клімату лісівники хочуть спростити процедуру проведення санітарних рубок, мовляв, треба побільше рубати, аби ліс не "пропадав".

На жаль, чинне українські лісове законодавство досі орієнтоване на радянські принципи. Головне завдання лісівників: виростити високотоварний ліс з господарсько цінних порід деревини. Для прикладу, осика та береза "господарсько цінними" не вважаються. Тому замість природного поновлення зрубів мішаними лісами з умовних берези, осики та сосни, створюються рядочки сосни. Більше того, соснові монокультури продовжують створювати не тільки на місцях, де росла сосна, але інколи й на ділянках вирубаних листяних лісів – бо висадити сосну простіше і дешевше, ніж дуб чи інший вид дерев.

Фактично, лісівники продовжують закладати бомби уповільненої дії під наші ліси: за умови кліматичних змін саме соснові монокультури будуть у першу чергу знищені пожежами та шкідниками!", - пишуть автори .

фото з сайту uncg

Що ж з цим робити?

По-перше, відмова від створення соснових монокультур нарешті має віднайти своє відображення в нормативно-правових актах, які регламентують ведення лісового господарства. Робити це необхідно негайно. У першу чергу зміна підходів має стосуватися відновлення лісів, які були знищені пожежами 2020 року: надзвичайно важливо не допустити створення нових соснових монокультур у радіаційно-забруднених територіях, що вигоріли! На жаль, саме так вчинили чорнобильські лісівники після масштабних пожеж минулих років.

По-друге, варто повністю переглянути протипожежні заходи на рівні лісгоспів. За останні 200 років людина суттєво зменшила кількість невеликих пожеж, які завжди виникали в лісах, особливо в соснових. Як наслідок, не відбувається регулювання кількості мертвої деревини, її довготривале накопичення призводить до виникнення катастрофічних пожеж. На жаль, чинні практики з вилучення мертвої деревини в ході санітарних рубок аж ніяк не замінюють такі невеликі природні пожежі. Навпаки, санітарні рубки у виконанні українських лісівників у переважній більшості недоцільні ні з природоохоронної, ні з економічної точки зору.

По-третє, варто не забувати про фінансову спроможність лісгоспів. Наразі після сплати усіх податків 90% чистого прибутку лісгоспів перераховується в держбюджет. Ще кілька років тому ця сума була значно меншою – 50%. За таких умов лише найбільш заможні лісгоспи здатні адекватно впроваджувати протипожежні заходи, створювати більш вартісні, ніж соснові, культури, або ж спокійно спостерігати за поновленням "малоцінної" берези чи осики.

"Можливо, хоча б масштабні пожежі змусять керівництво Держлісагентства почати системні реформи в галузі й змінювати підходи до ведення лісового господарства, а не займатись виключно піаром та кадровими змінами", - резюмували в Українській природоохоронній групі.

Що коїться у зоні: хроніки Чорнобильської пожежі.

За попередніми оцінками, у Чорнобильській зоні вигоріло близько 11500 гектарів

                                                                                                                          фото Укрінформ

Пожежі у Чорнобильській зоні тривають вже більше трьох тижнів. Станом на ранок 21 квітня у зоні відчуження Чорнобильської АЕС рятувальники ДСНС продовжують гасити осередки тління, повідомляє radiosvoboda.

"Основні зусилля спрямовані на локалізацію чотирьох осередків (села Корогод, Розсоха, Крива Гора та Рудьки – Буряківка) тління пеньків, залишків деревини та двох торф'яників в осередках пройдених вогнем. Для облаштування протипожежних розривів залучено важку інженерну техніку ДСНС та додатково вісім шляхопрокладачів Збройних Сил України. Інженерною технікою створено 405 км мінералізованих смуг", – йдеться у повідомленні.

У ДСНС наголосили, що наразі загрози об'єкту Укриття, сховищу радіаційних відходів та іншим критичним об'єктам зони відчуження немає.

До гасіння пожеж залучили 1359 людей та 340 одиниць техніки, зокрема три вертольоти.

Нагадаємо, що  пожежі у Чорнобильській зоні почалися у перших числах квітня. Відтоді рятувальники продовжують боротьбу з вогнем, при цьому час від часу з’являються нові осередки займання. 

Влада заявляє про штучне походження принаймні частини цих пожеж, внаслідок свідомих підпалів чи диверсій. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Національна гвардія України почала «антидиверсійну операцію» через пожежі в зоні відчуження.

Тим часом Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник надав інформацію про те, що насправді коїться у зоні. "Щоб відповісти на запитання щодо актуального стану Чорнобильського заповідника (а вони дійсно важливі й цікавлять багатьох українців), ми  згрупували їх за темами й напрямками. А наші експерти-науковці підготували на них відповіді. Сподіваємось, вони зменшать рівень маніпуляцій і неперевірених "вкидів"", - йдеться у повідомленні.

Отже, де горить (горіло)? Що найбільше постраждало – заповідні території чи території лісництв?

У період з 3 по 16 квітня пожежі виникали у кількох місцях на території зони відчуження. Найбільші з них – у південно-західній частині поблизу сіл Тараси, Володимирівка, Варовичі, Новий Мир, Кливини, куди вогонь перейшов з території Древлянського Заповідника; у південній частині поблизу с. Розсоха через випалювання сухої рослинності за межами зони відчуження пожежі перейшли на територію Заповідника.

Пожежа поблизу сіл Чистогалівка та Копачі – за межами Заповідника.

Внаслідок пожеж, відповідно до попереднього зонування території, постраждали зони антропогенних ландшафтів і буферна зона.

Та через те, що тління в деяких місцях продовжується, не виключено пошкодження територій з високими рівнями заповідності.

Чи підлягатимуть вигорілі лісові масиви вирубці, вивезенню і залісненню? Чи, навпаки, згарища залишать такою собі моніторинговою ділянкою за природним відновленням лісу?

Наразі неможливо дати на це запитання вичерпну відповідь. Поки пожежі остаточно не ліквідовані, точну оцінку втрат лісів зробити ніяк.

Крім того, у вирішенні даного питання велику роль відіграє радіоактивне забруднення території.

Головна функція лісів зони відчуження – бар’єрна, тобто утримання радіонуклідів на місцевості. Тому їх відновлення є також важливим чинником у виборі способів реабілітації згарищ.

Слід зауважити, що успішність природного відновлення значною мірою залежить від ґрунтових умов. На деяких територіях ліс самостійно може відновитися швидко, на інших для цього потрібно буде 10 і більше років.

Безумовно, Чорнобильський заповідник орієнтується на природні процеси відновлення екосистем, які в такому разі будуть більш стійкими до зміни клімату, пожеж, ураження шкідниками, хворобами та матимуть більше біорізноманіття.

Частина пройдених вогнем територій буде використана в якості наукових полігонів з вивчення процесів відновлення екосистем та особливостей розподілу і депонування радіонуклідів після пожеж.

фото (3) з сайту Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника

Яка загальна площа пожеж?

Оскільки роботи з ліквідації пожеж ще не завершені, загальну площу пожеж оцінити неможливо. Попередня оцінка пройденої пожежею території виконана Регіональним східноєвропейським центром моніторингу пожеж з використанням даних дистанційного зондування землі та становить близько 11500 га.

Це зачистка зони від нелегальних вирубок, щоб їх приховати? Чому у лісах безлад: ніхто не стежить та не розчищає лісосмуги? Куди дивиться керівництво Заповідника?

Ні, пожежі не можуть бути способом зачистки від нелегальних вирубок. Під час пожеж пні не згоряють, тому приховати таким чином сліди нелегальних рубок неможливо.

Заповідник був створений лише у 2016 р. Нині триває процес його фактичного формування. Зокрема, розроблення проектів землеустрою та організації території, після завершення яких Заповідник буде остаточно сформованим і зможе отримувати належне фінансування.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства, лісогосподарська діяльність у зоні відчуження – обмежена. Тому, найчастіше, проведення доглядових вирубок у лісах, розчищення доріг, квартальних просік потребує державного фінансування, яке, на жаль, є недостатнім. На території Заповідника наразі проводяться санітарні рубки, прибираються сухостійні та повалені дерева, проте, у зв’язку з великою площею Заповідника, одночасно всі території охопити неможливо.

Що планують робити із згорілим лісом? Чи запланована його вирубка? Хочемо організувати масову акцію з висадки нового лісу, залучивши всіх лісівників України і добровольців за рахунок лісгоспів.

Див. відповідь на запитання 2.

Залучення лісгоспів до розчистки та посадки лісу на території Заповідника є утрудненим. Чорнобильський заповідник перебуває під юрисдикцією Державне агентство України з управління зоною відчуження та Мінекоенерго, тому повторення ситуації з відновленням згарищ, як це відбувалось у Херсонській області 2007 року, неможливе.

Підприємства лісогосподарської галузі зараз є недофінансованими, а лісопожежна ситуація останніх років вказує, що лісгоспи також сильно страждають від полум’я пожеж та витрачають значні кошти на ліквідацію їх наслідків.

Це ж вогонь біля самої ЧАЕС? Була інформація, що горів Рудий ліс. Де можна дізнатися про зміни радіаційного фону внаслідок цієї пожежі?

Державне агентство України з управління зоною відчуження, НУБІП, ДСНС України.

Як і чим можна допомогти Заповіднику (волонтери, ветеринари, поїлки)? Чому не можна допомагати в Чорнобильському заповіднику так, як це робили в Австралії, де рятували коал, поїли їх, лікували?..

У нас нема коал…

Пожежа була, переважно, низова. Великі тварини та птахи, як правило, уникають вогню, завдяки переміщенню.

Тварини малого та середнього розміру – амфібії, рептилії, мишоподібні гризуни – перебувають у зоні ризику. Вони не можуть швидко втекти від вогню та задимлення.

Що с кіньми Пржевальського?

За попередньою інформацією – все нормально. Аварійний персонал та співробітники Заповідника не знаходили на території постраждалих або загиблих тварин.

Скільки тварин загинуло, які види постраждали найбільше?

Поки що точну цифру з цього приводу назвати неможливо.

Як ми писали раніше, основний ризик пожежі у Чорнобилі - вдихання через дим дрібних радіоактивних частинок.