Український центр екологічних розслідувань приєднується до звернення щодо доцільності роз'єднання Мінекоенерго

Ми також вважаємо, що доцільно розділити Мінекоенерго на екологічне та енергетичне міністерства

 

фото  ЕПЛ

Шість місяців тому в Україні запрацювало об'єднане Мінекоенерго, що поєднало в собі функції державного управління у сферах охорони довкілля та енергетики.

Як показує аналіз  МБО "Екологія - Право - Людина" (ЕПЛ), об’єднання міністерств не призвело до пришвидшення втілення ключових реформ у сфері охорони довкілля. Переважно політика цього органу влади була спрямована на вирішення питань енергетики. А першочергові питання у сфері охорони довкілля (реформа екологічного контролю та відповідальності, створення належної системи моніторингу за станом довкілля, вирішення нагальних галузевих проблем тощо) розглядалися за активної участі громадськості й  опинялися в центрі уваги Міністерства за залишковим принципом.

"Цілком поділяємо позицію, що питання енергетики є не менш важливими, як і питання довкілля. Водночас, проблеми у сфері охорони довкілля не повинні відступати на задній план діяльності уряду. Зважаючи на це, ми підтримуємо позицію Президента України щодо того, що певні міністерства повинні бути роз’єднані, та виступаємо за роз’єднання Мінекоенерго на самостійні міністерства.

Ми усвідомлюємо той факт, що для налагодження роботи новоствореного міністерства потрібен час. Однак цей час вартий того, аби розпочати якісне та цілеспрямоване впровадження нагальних реформ як у сфері довкілля, так і у сфері енергетики, не відкладаючи питання якоїсь із цих сфер на потім.

Наголошуємо: задля сталого розвитку держави, екологічна політика повинна бути наскрізною, та стосуватись усіх сфер суспільного життя, які належать до сфери відання різних міністерств (інфраструктури, сільського господарства, охорони здоров’я та ін.).

З огляду на це, висловлюємо надію, що новопризначеному Прем’єр-міністру України вдасться досягнути цієї наскрізності шляхом належної координації діяльності різних міністерств через провідну роль у цьому процесі Міністерства захисту довкілля", - говориться у звернення ЕПЛ.


Із текстом звернення до Президента та Прем'єр-міністра, а також з аналізом діяльності уряду та парламенту у сфері впровадження екологічних реформ у період з вересня 2019 до лютого 2020 рр. можна ознайомитися тут.

Раніше ми писали, чому масове висаджування нових дерев може нашкодити екосистемі більше, ніж вирубування лісів.

Річку Прип'ять звільнять від 100 000 кубометрів радіоактивних грунтів

Натомість, екологи попереджають про певні ризики при вивільненні радіоактивних елементів

фото wikipedia.org

У 2020 році при поглибленні дна із Прип’яті вириють 100 000 кубічних метрів грунту з радіонуклідами. Це відбудеться у рамках проекту з відновлення міжнародного водного шляху Е-40.

За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, укладено угоду на проведення днопоглиблювальних робіт на українській ділянці Прип'яті протяжністю 64,5 км з філією компанії "Днопоглиблювальний флот ДП «АМПУ».

Роботи на Прип'яті у 2020 році будуть проходити відповідно до Дорожньої карти покращення судноплавства на річках Дніпро і Прип'ять. Роботи виконає підрядник ТОВ «СОБІ», переможець аукціону в рамках відкритих торгів в системі публічних закупівель Prozorro, повідомляє mind.ua.  Загальний об’єм ремонтного черпання складе 100 тисяч кубометрів грунту.

Результатом робіт буде забезпечення гарантованих габаритів суднового ходу (глибина – 1,6 м; ширина – 35 м; радіус заокруглення – 300 м) на українському відрізку річки Прип’ять загальною протяжністю 64,5 км. Вартість робіт за договором становить майже 9,9 млн грн. Зазначається, що усі роботи проводитимуться з обов’язковим дотриманням вимог екологічної безпеки.

Натомість, організація "Екологія – Право – Людина" попереджає, що проект Е-40 стосовно відновлення водного шляху з Балтійського до Чорного моря через річки Віслу, Західний Буг, Прип'ять і Дніпро загрожує великими екологічними проблемами для України, зокрема, загибеллю малих річок, деградацією сільськогосподарських земель та вивільнення радіоактивних елементів, осілих на дні Прип'яті.

"Спрямлення Прип'яті призведе до осушення та фактичного знищення Полісся як природного регіону. Порушення ґрунтів та донних відкладів в Зоні відчуження ЧАЕС призведе до вивільнення у товщу води радіонуклідів, похованих ще з часів аварії 1986 року", – кажуть екологи організації.

Тож важливо зважити всі "за" і "проти".