Translate

Показ дописів із міткою ЕПЛ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЕПЛ. Показати всі дописи

12 березня 2020 р.

Український центр екологічних розслідувань приєднується до звернення щодо доцільності роз'єднання Мінекоенерго

Ми також вважаємо, що доцільно розділити Мінекоенерго на екологічне та енергетичне міністерства

 

фото  ЕПЛ

Шість місяців тому в Україні запрацювало об'єднане Мінекоенерго, що поєднало в собі функції державного управління у сферах охорони довкілля та енергетики.

Як показує аналіз  МБО "Екологія - Право - Людина" (ЕПЛ), об’єднання міністерств не призвело до пришвидшення втілення ключових реформ у сфері охорони довкілля. Переважно політика цього органу влади була спрямована на вирішення питань енергетики. А першочергові питання у сфері охорони довкілля (реформа екологічного контролю та відповідальності, створення належної системи моніторингу за станом довкілля, вирішення нагальних галузевих проблем тощо) розглядалися за активної участі громадськості й  опинялися в центрі уваги Міністерства за залишковим принципом.

"Цілком поділяємо позицію, що питання енергетики є не менш важливими, як і питання довкілля. Водночас, проблеми у сфері охорони довкілля не повинні відступати на задній план діяльності уряду. Зважаючи на це, ми підтримуємо позицію Президента України щодо того, що певні міністерства повинні бути роз’єднані, та виступаємо за роз’єднання Мінекоенерго на самостійні міністерства.

Ми усвідомлюємо той факт, що для налагодження роботи новоствореного міністерства потрібен час. Однак цей час вартий того, аби розпочати якісне та цілеспрямоване впровадження нагальних реформ як у сфері довкілля, так і у сфері енергетики, не відкладаючи питання якоїсь із цих сфер на потім.

Наголошуємо: задля сталого розвитку держави, екологічна політика повинна бути наскрізною, та стосуватись усіх сфер суспільного життя, які належать до сфери відання різних міністерств (інфраструктури, сільського господарства, охорони здоров’я та ін.).

З огляду на це, висловлюємо надію, що новопризначеному Прем’єр-міністру України вдасться досягнути цієї наскрізності шляхом належної координації діяльності різних міністерств через провідну роль у цьому процесі Міністерства захисту довкілля", - говориться у звернення ЕПЛ.


Із текстом звернення до Президента та Прем'єр-міністра, а також з аналізом діяльності уряду та парламенту у сфері впровадження екологічних реформ у період з вересня 2019 до лютого 2020 рр. можна ознайомитися тут.

11 лютого 2020 р.

Благими намірами: чому масове висаджування нових дерев може нашкодити екосистемі більше, ніж вирубування лісів

 
 фото з сайту westnews.info
Українськими соцмережами шириться інформація про флешмоб «Один мільйон дерев за 24 години». Активісти закликають усіх охочих долучитися і таким чином встановити рекорд України.

Ті, хто бажають долучитися до акції, можуть висадити дерева самостійно або ж використати підготовлену організаторами ділянку, вже з готовою землею та інвентарем. Акція запланована на 20 березня. Для цього треба зареєструватися на сайті ініціативи.

Ідея начебто хороша. Ініціатори посилаються на заклик, який пролунав на економічному форумі в Давосі, – висадити до 2030 року один трильйон дерев на всій планеті для боротьби зі змінами клімату.  І такі ідеї масово поширюються у цілому світі. Наприклад, раніше стартапери з Канади оголосили, що висадять мільярд дерев за допомогою дронів.

Проте екологи та екоактивісти застерігають, що акція, яка має на меті благі наміри, може принести більше природи більше шкоди, ніж користі. Про це, зокрема, на своїй фейсбук-сторінці заявив Олексій Василюк, голова ГО "Українська природоохоронна група".

"Багато хто зараз готується саджати дерева. 100%, що ніхто не планує робити це із злим умислом. Втім, з великою вірогідністю, від цих акцій буде більше шкоди, ніж користі.

Насаджуючи дерева-інтродуценти, ми знищуємо природу, зменшуючи життєвий простір для наших аборигенних видів, у яких пішло щонайменше 9000 років, щоб вибудувати зв'язки із комахами, грунтовими організмами та побудувати стійкі рослинні угруповання. Насадження чужорідних видів - нічим не краща діяльність ніж вирубка дерев. Для природи - ефект той самий.

Також важливо - де саджати. Якщо нові дерева висаджувати там, де загинули з якихось причин ті, що зростали тут природним чином - це одне. Натомість злочином проти природи буде насадження там, де розміщені залишки інших природних екосистем - степів, луків, відслонень, боліт. Їх залишилось значно менша частка, ніж лишилось лісів.

Тож треба 7 раз подумати, перш ніж 1 раз посадити. Інакше ваші добрі наміри принесуть лише загибель багатьох видів і рослин, і тварин на останніх клаптиках природи", - написав він.

Подібну думку висловила й орнітологиня та екоактивістка Ганна Кузьо. "Акції масової висадки дерев мають прекрасну ідею, та не завжди добре втілення. Садити що-небудь і де-небудь, бо це ж дерева, які виробляють кисень, - це не варіант. В природі ж є безліч взаємозв'язків. Якщо тут не було ніколи лісу - то можливо не варто його тут саджати? Для чого заліснювати заплави рік та степи?

Якщо в нас ніколи в природі не було чужорідних дерев, то чому ж їх висаджують? Можливо варто замість дуба червоного з Америки садити нашого рідного черешчатого? Або клен гостролистий замість клена американського? До всього потрібно підходити з головою", - написала активістка на своїй фейсбук-сторінці.



фото з сайту ukr.media

Тож, для тих, хто хоче зробити добру справу і посадити дерево, активісти з Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ) підготували поради. "Перед тим, як активізуватися та висаджувати щось у природу, варто ретельно все спланувати для того, щоб така благородна діяльність не нашкодила довкіллю, зокрема біорізноманіттю", - застерігає Катерина Норенко, аналітик та еколог ЕПЛ.

Види дерев та кущів, які плануються для висадки, треба ретельно підбирати, і в жодному випадку не саджати інтродуценти або інвазійні види.

Інтродуковані види (чужорідні, аллохтонні, вселенці) – це такі види рослин і тварин, які були завезені цілеспрямовано чи випадково (або проникли самі) на нову територію, де вони раніше до того ніколи не росли.

Деякі з цих видів настільки добре почувають себе у нових умовах, що активно розмножуються, захоплюють нові території та витісняють аборигенні види. Їх і називають інвазійними видами. Тому насаджувати інтродуковані види, а тим більше ті, які вже стали інвазійними - це вкрай згубно для аборигенної флори, тому що в кінці-кінців ми можемо повністю її втратити, зазначає авторка.

Серед рослин в Україні, за різними оцінками, налічують від 600 до 800 чужорідних видів рослин, що складає до 14 % рослинного світу; із них близько 50 видів є небезпечними інвазійними.

Інвазійні види змінюють цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два
природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю трансформують умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту). Нові умови приваблюють  інші нехарактерні види, і в результаті деградує вся екосистема.

Відомими прикладами дерев-інтродуцентів, які вже стали інвазійними в Україні, є клен американський, дуб червоний, робінія псевдоакація, маслинка вузьколиста. Поки що не інвазійними, але все ж неприродніми є псевдотсуга мензиса (дугласія), горіхи чорний, грецький, манчжурський, катальпа, гледичія, бархат амурський, айлант, сумах, павловнія, сосни Веймута, Банкса та ще багато іншого, що можна насадити, не знаючи про можливі наслідки.

Якщо є велике бажання садити дерева, то зверніться до найближчого держлісгоспу чи адміністрації природно-заповідного фонду та запропонуйте волонтерство. Щороку навесні та восени вони проводять посадку лісу, і дуже часто їм не вистачає рук. Поцікавтеся, які саме породи вони будуть садити, і чому.

Для прикладу, у дубових лісах основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний (черешчатий) Quercus robur.

У такому лісі в підліску переважають і добре себе почувають такі породи:

– клен татарський Acer tataricum

– клен польовий Acer campestre

– ліщина Corylus avellana

– груша Pyrus communis

– верба козяча Salix caprea


Домішкою в деревостані до дуба може бути:

– липа серцелиста Tilia cordata

– клен гостролистий Acer platanoides

– ясен звичайний Fraxinus excelsior

– граб звичайний Carpinus betulus


У сосновому лісі деревостан можуть формувати:

– сосна звичайна Pinus sylvestris

– береза повисла Betula pendula

– ялина звичайна Picea abies


У такому лісі підлісок, як правило, сформований слабко або не сформований взагалі.

Одинично присутні:

ялівець Juniperus sp.

– бруслина бородавчаста Euonimus verrucosa

– бузина червона Sambucus racemosa

– жимолость лісова Lonicera xylosteum

– жимолость чорна Lonicera nigra


У ясеневому лісі як основні породи поширені:

– ясен звичайний Fraxinus excelsior

– вільха чорна Alnus glutinosa

– тополя тремтяча (осика) Populus tremula


У такому лісі в підліску переважають і добре себе почувають такі породи:

– свидина криваво-червона Swida sanguinea

– в’яз шорсткий Ulmus glabra

– бруслина європейська Euonymus europaeus

– бузина чорна Sambucus nigra

– верба козяча Salix caprea

– верби ламка Salix fragilis


Що ж до міст, то в них саджають набагато більше інтродукованих видів рослин, ніж у диких місцях. Імовірність того, що насіння розлетиться дуже далеко, низька. Але головне те, що відповідно до законодавства, самостійно не можна нічого висаджувати у населених пунктах. Зокрема, ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” говорить, що на об’єктах благоустрою не можна самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо. Окрім цього, ст. 13 цього ж Закону пояснює, що саме належить до об’єктів благоустрою. Прибудинкові території туди також відносяться

"І пам’ятайте, не варто садити будь-що, мотивуючись порятунком планети, аби тільки земля не пустувала", - резюмує екологиня.