І знову про глобальне потепління: у Карпатах ніяк не можуть заснути ведмеді

Через аномально теплу зиму в Україні ведмеді не можуть впасти у сплячку. Наприклад, у центрі реабілітації бурих ведмедів Національного природного парку "Синевир" (Закарпатська область) заснули тільки три ведмеді.

фото із ФБ-сторінки НПП "Синевир"

Про це повідомляється сторінці НПП "Синевир" в соцмережі Facebook. "Зима – це період, коли всі ведмеді, підкорюючись природному інстинкту, повинні залягати в сплячку. Та в центрі реабілітації бурих ведмедів заснули лише три клишоногі," - говориться в повідомленні.

Причиною ведмежого безсоння є ще недостатньо низька температура повітря. Справжня зима в регіоні протримала лише тиждень на початку грудня. За цей час встигли впасти у зимовий сон три ведмеді: Беня, Дюрій та Потапич. Решта - чекають на морози.

Ведмеді з Реабілітаційного центру НПП «Синевир» все своє життя прожили у неволі, тому зимовий сон для них явище невідоме. Повернення природних інстинктів і реабілітація психологічного та фізичного стану ведмедів - одне з основних завдань центру, який відкритий у грудні 2011 року. Зараз у центрі мешкають 32 клишоногі.

Минулої зими в центрі реабілітації заснула більша частина ведмедів. Це хороший показник реабілітації тварин. Тривалість ведмежого сну щороку залежить від температурних коливань взимку. У холодні зими ведмеді міцно спали до весни, а внаслідок потепління взимку часто прокидалися і виходили з барлогів на деякий час.

Свидовець і Карпатська Рамкова конвенція

Фото: O. Dubovyk

Питання про забудову Свидовця підняли на засіданні Виконавчого комітету Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, повідомляє zaholovok.com.ua

Учасникам засідання повідомили про природоохоронну цінність гірського масиву, його біорізноманіття, гідрологічне значення. Представник Міністерства енергетики та захисту довкілля, який був присутній, заявив про об’єктивність міністерства у цій справі.

Свидовець (Свидівець) - це один з гірських масивів Українських Карпат, що розташований на Закарпатті. Типові високогірні ландшафти Свидовця - а максимальна висота (г. Близниця) складає 1883 м н.р.м. - частково оберігаються під егідою Карпатського біосферного заповідника. Свидовець знаменитий великою кількістю високогірних озер, які потерпають від надмірного антропогенного впливу - пішохідного туризму, і, більшою мірою, від мотоциклістів і джиперів.

Після аварій джиперів у високогір'ї Свидівця ніхто не займається прибиранням уламків

Фото: O. Dubovyk

Озера Свидовця охороняються природоохоронним законодавством, проте туристи продовжують їх засмічувати і порушувати заповідний режим

Фото: O. Dubovyk

Так чи інакше, екосистеми Свидовця під набагато більшою загрозою з 2016 року, коли стало відомо про перспективи будівництва на хребті гігантського гірськолижного комплексу: на 5 тисяч робочих місць, розрахованого на одночасне перебування до 28 тисяч туристів, із 60 готелями, 120 ресторанами, 33 підйомниками і 230 км лижних трас. Такі новини стали передумовою створення громадської ініціативи “Free Svydovets”, яка бореться проти знищення хребта.

Український Центр екологічних розслідувань займає позицію неприпустимості подібного будівництва на Свидовці.