Translate

17 квітня 2020 р.

Пилова буря у Києві - звідки "ноги ростуть"?

Посушливий рік, розорювання земель, пересушене повітря та сильний вітер - от і маємо пилову бурю


Вчора мережу заповнили численні фото і коментарі стосовно пилової бурі у Києві. "Це була жовта хмара, яка несла бруд. Стало темно вмить", - так описують бурю користувачі мереж.

І справді, столиця Україні вчора більше нагадувала кадри з фільму про апокаліпсис. Задимлене місто у хмарі жовтого пилу, який нагнав шалений вітер.

Кияни жалілися на запах диму у повітрі. "Протягом дня 16 квітня на території Київської області зафіксовано випадки загоряння трав’яного  настилу та лісової підстилки, зокрема у Вишгородському, Іванківському районах та на території Ірпінської зони. Також на території міста Києва та Київської області спостерігались непоодинокі випадки спалювання сухої трави та сміття на території приватних домогосподарств. Крім того, на території Житомирської
області триває гасіння декількох осередків загоряння трав’яного настилу. Разом з тим повідомляємо, що протягом дня вітер був західного напрямку, а на вечір змінився на північно-західний. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням умов пересування повітряних мас та атмосферного тиску утворилися сприятливі умови для поширення продуктів горіння у повітрі на території міста Києва. Хімічної та радіологічної загрози таке явище не несе  Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень," - відзвітувала  ДСНС.

                                                                                                                          фото ДСНС

За словами синоптика Наталки Діденко, пилову бурю спровокували три фактори - сильний вітер, пересушене повітря та оголена земля.

"Звідки цей вітер, власне, взявся? Дивимося разом. На північному сході перебуває активний потужний циклон Tanja, там ще малюк причепився, Ulrike. А на південному заході, півдні Європи розташувався антициклон Nikolas. Циклон тисне холодним повітрям, антициклон пручається, як наслідок їхнього протиборства, й виник оцей сильний штормовий вітер. Україна опинилася якраз між ними. Завтра вітер послабне", - написала вона вчора ввечері на своїй сторінці у Фейсбук.
                                                                 фото з ФБ-сторінки Наталки Діденко

І справді, сьогодні зранку вітер стих. Кияни відзначають лише легкий запах диму у повітрі. Дехто каже, що це натягнуло з чорнобильських пожеж. Хоча в той самий час горів Національний природній парк "Голосіївський".

"Через підпал сухої трави у київському парку здійнялась пожежа Вигорають дерева, гинуть тварини. На першому фото ви бачите бобра, якому вогонь випалив очі. Тварина змогла вибратися до людей, але врятувати її, на жаль, не змогли. Виясняємо ситуацію," - таке повідомлення з'явилося на ФБ-сторінці UAnimals.

 
                                     фото (3) з  ФБ-сторінки  UAnimals

Між тим, експерти кажуть, що  пилова буря - доволі звичайне для України явище. Щоправда, раніше воно спостерігалося лише у степових і лісостепових зонах. А тепер дісталося й помірних широт.

"Піщана буря – поширене природне явище в пустелях і напівпустелях. Але в Україні немає пустель! Останнім часом частота буревіїв зростає, і тепер піщану бурю зафіксували в кліматичних зонах Полісся і Лісостепу", - відреагували на ситуацію в Українській природоохоронній групі.

"Масштаби пилової бурі вражають не лише тим, що таке природне явище є не типовим для України. По-перше, пилова буря переміщувалась з заходу на схід, тобто рухається вона не з типово посушливих регіонів. По-друге, усе відбувалося в межах природних зон Полісся і Лісостепу. По-третє, пилова буря відбулася в потенційно найбільш вологий період року (коли північ і центр України мають переживати пік весняних повеней).
фото з ФБ-сторінки UNCG

Чи є це сигналом до ще масштабніших катаклізмів у найближчі тижні та місяці? Поки важко сказати. Утім, зрозуміло, що причиною пилових бур поза кліматичними зонами пустель та напівпустель є розорювання природних територій.

Україна є лідером в Європі за часткою розораних земель. 54% площі нашої держави займають переорані землі. Відсутність природної трав’янистої рослинності та щорічне переорювання ґрунту призводять до того, що ґрунт втрачає свою природну структуру й уже не може протистояти дії вітру. Щороку масштаби розорювання зростають, незважаючи на те, що законодавство вимагає вивести з обробітку принаймні 15% орних земель.

Найкраще, що можна зробити, щоб переораний ґрунт завтра не опинився в сотнях кілометрах від наших полів - зупинити нові розорювання, вивести з обробітку всі ділянки на схилах та максимально збільшити строкатість агроландшафту, повернувши природний стан максимальній кількості ділянок. 

Наостанок слід пригадати, що з 1966 року ніхто в нашій країні не поновлював мережу полезахисних лісосмуг", - йдеться у повідомленні.

Раніше ми подавали хроніки Чорнобильської пожежі.

Немає коментарів:

Дописати коментар