Економічний та екологічний злочин: як українське вугілля з окупованого Донбасу стає «російським»

Міжнародна група журналістів відстежила, як вугілля з Донбасу потрапляє в Європу

Завдяки шахрайським схемам, вугілля з окупованого Донбасу незаконно продається буквально по всьому світу. Міжнародна група журналістів провела дослідження, яке було опубліковано у чеському виданні Dennikn.

Поки жителі Донбасу переживають жахіття гібридної війни, потяги, наповнені донбаським вугіллям, тихо залишають окуповані території, щоб незабаром з підробленими документами виявитися десь у Центральній Європі. Там їх розвантажують на місцевих шахтах і заводах. Так фінансово підживлюється військове безумство у Східній Україні. Потяги залишають Донбас безперервно, і кожен день їх налічуються десятки.

Як пишуть vesti.ua, спроби журналістів безпосередньо простежити за пересуваннями складів з вугіллям на території так званої  «ДНР» провалилися.  Тому через кілька днів один з них перетнув кордон з Росією, щоб спробувати пошукати там, але вже в більш спокійній обстановці.

У російському місті Ростов-на-Дону журналіст орендував машину - облізлу «Ладу Калину» з розбитим переднім дзеркалом. І почав щодня об'їжджати прикордонні містечка, через які з Донецька веде залізничний шлях вглиб Росії. Він шукав те саме, що пробував знайти раніше на окупованій території - вагони з антрацитом. І знайшов їх, попри металеві паркани і антишумові загородження, які звели явно недавно. Залізницею  не тільки вивозиться контрабанда з Донбасу - тими самими шляхами у зворотному напрямку російська армія везе до лінії фронту важку бойову техніку.

Вугілля, навантажене у вагони, - ніщо інше, як вугілля з українського Донбасу. Від кордону і до морського порту Таганрога немає жодного залізничного перехрестя. По дорозі немає ні шахт, ні заводів, куди вугілля можна було б везти з інших регіонів Росії. В розпорядженні журналістів опинилися також транзитні документи з країн Центральної Європи, згідно з якими вугілля, привезене потягами на європейські підприємства, постачається саме з цього російського регіону.

Місцями походження, вказаними у цих документах, часто є Гуково або Успенка. І те, і інше є залізничним і шосейних переїздом між Росією і окупованим Донбасом. Гуково - в'їзд в Луганську область, а Успенка - в Донецьку. Але найголовніше, що на жодній з цих маленьких станцій немає потужностей для навантаження вугілля, інфраструктури і складів.

Згідно з іншими документами,  потяги перевозили не антрацит, а кокс. Це високо модифікований вугільний продукт, який після видобутку з шахти проходить обробку на спеціальному комбінаті - коксовому заводі, завдяки чому підвищується теплотворення. Але кокс можна вантажити тільки за допомогою спеціальних конвеєрних стрічок, інакше він кришиться і втрачає цінність. Досить поглянути на супутникові знімки обох станцій, щоб зрозуміти: там подібного обладнання немає і близько.

Світло на цю таємницю пролило  і розслідування журналістів порталу Inforpost. Його автори декілька місяців стежили за тим, що відбувається на станції Успенка. Вони спостерігали не тільки особисто, але і за допомогою цифрового обладнання, відстежуючи кожен вагон.

Їм вдалося з'ясувати набагато більш шокуючі речі. Тільки в кінці червня 2019 року на цій станції було зареєстровано 7 тисяч 757 вагонів. За один день, 20 червня, через цю станцію пройшло (неймовірно!) 5 тисяч 258 вагонів. Як підрахували автори статті, якщо середня довжина одного вантажного потягу досягає 1300 метрів, то зазначена кількість вагонів повинно простягнутися на 65 кілометрів. Але в Успенці всього чотири запасні шляхи, куди входить максимум 36 - 62 вагони.

Як вдалося з’ясувати журналістам, після видобутку на офіційних шахтах або копанках вугілля завантажують в потяги на окупованих територіях. Потім вони безперешкодно перетинають кордон з Російською Федерацією, минають станції Успенка і Гуково і зупиняються на станціях побільше, де є обладнання для маніпуляцій з вантажем.

Там підробляється (або легалізується) їх первісна документація. Вугіллю приписується фіктивне походження: ніби він був здобутий на одній з російських шахт. Найчастіше зазначена шахта або вже давно не використовується, або приносить набагато менше вугілля, ніж написано в залізничних накладних (а йдеться про величезні обсяги).

З цього моменту продукт набуває абсолютно легального статусу і без проблем і зайвих питань перетинає всю Східну Європу.

Якщо говорити про комерційній структурі цієї шахрайської схеми, то в ній є кілька ланок, які дуже ускладнюють її викриття. На початку фігурують торговельні суб'єкти, які на окупованій території Донбасу фактично (і нелегально) контролюють всі працюючі шахти, а також металургійні заводи і комбінати з переробки вугілля. Але формально вони належать компаніям, зареєстрованим в Південній Осетії.

Чому? Бо офіційно ЛДНР не визнає навіть Росія. Тому донецькі і луганські компанії реєструються в Південній Осетії, завдяки чому можуть офіційно працювати по всій Російській Федерації, а також виходити на міжнародні ринки. Потім в ланцюжок вступають десятки російських посередників - вугільних брокерів, які торгують і легальним, і нелегальним вугіллям.  Від них поставки направляються реальним російським компаніям, які співпрацюють із закордоном. Вони відправляють український антрацит, кокс і інші види вугілля на захід до Європи і в інші регіони світу.

Журналісти з Inforpost з'ясували, що таким чином з Донбасу вивозиться не тільки вугілля, а й інша продукція, в тому числі сталь з донбаських заводів.

усі фото з відкритих джерел

Екологічна катастрофа на окупованому Донбасі: Європа насторожилася

На наступній нормандській зустрічі обговорять екологічну ситуацію на Донбасі. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.

"Екологічний аспект у загальних рисах обговорювався під час Нормандського саміту в Парижі. Детально ми готуємо проробку цього питання до наступної нормандської зустрічі. Воно буде на обговоренні у лідерів. У деталях воно проробляється у рамках ТГК. Ніхто не знімає це питання з порядку денного", -- сказав Боднар.

Загалом, експерти вже давно зазначають, що викликана збройною агресією Російської Федерації екологічна катастрофа на Донбасі загрожує усій Європі. А половина території Донбасу взагалі може стати непридатною до життя.

В чому загроза?

Треба зазначити, що підвищений ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які створюють загрозу екологічній безпеці, існував там ще до 2014 року. Наприклад, рівень забруднення повітря та води у Луганській області був найвищим в Україні.

А екологічний стан Донецької області ще до війни визначався, як кризовий - через розвиток таких галузей промисловості, як металургійна, хімічна, енергогенеруюча, машинобудівна.

Це було до війни. А зараз українські екологи не мають повної картини екологічного стану окупованих територій Луганської та Донецької областей. Є лише дані із супутникових знімків, де видно просідання грунтів на території шахт до 25 сантиметрів. Це загрожує руйнуванням будівель. А якщо не буде проводитися відкачка води, це призведе до забруднення ґрунтів і вод.

Наприклад, після затоплення шахти "Золоте" на Луганщині процес давно перестав бути контрольованим і з критичного перейшов у катастрофічний. Значна частина територій навколо незворотно втрачені, ці території будуть нежиттєздатними і небезпечними. У 2015 році була затоплена шахта "Первомайська". у 2016 - "Голубівська". Ситуація там - така сама.

фото із відкритих джерел

Представники злочинних угруповань замовчують екологічні проблеми, які виникають на підконтрольних ним територіях. Бойовики так званої "ДНР" заявили, що не будуть відкачувати воду з шахти "Юнком".

А, наприклад, за даними групи "Інформаційний спротив", минулого року окупаційна адміністрація зупинила суху консервацію шахти "2-біс", яка входила до складу "Микитівського ртутного комбінату", а також зупинила відкачування води з гірських виробок шахти "2-біс" і "Нова". Між тим, затоплення ртутної шахти може призвести до просідання ґрунту під річищем каналу "Сіверський Донець — Донбас" і руйнування водоводу.

Крім того, протягом 2016 року бойовики масово вирізали метал на збагачувальній фабриці та інших об'єктах цього підприємства. А у квітні 2017 року жителі Горлівки, які проживають в селищі Бессарабка, стали свідками перебування на території комбінату "військових у хімічному захисті з характерними ознаками радіаційної небезпеки" - військовослужбовці ЗС РФ складували та захоронювали радіаційні відходи, вивезені з території Росії.

Врешті, пришвидшило екологічну катастрофу на Донбасі і з розкраданням майна державних підприємств та шахт, через що зростають ризики потрапляння шахтної води в водоносні горизонти, що зможе привести до підтоплення цілих районів в населених пунктах ОРЛО, а також до забруднення джерел питної води.

Наприклад, в Горлівці забруднена вода з великою концентрацією солей вже зробила непридатними для споживання більшість джерел питної води, а кількість підтоплених підвалів у багатоквартирних забудовах і приватному секторі стрімко збільшується. А у підвальних приміщеннях міста фіксується висока концентрація метану та інших газів, що може призвести до вибуху.

Індустріальна територія гірничовидобувних робіт на Донбасі - це приблизно 15 тисяч квадратних кілометрів, зона впливу складає приблизно 20 тисяч квадратних кілометрів, але є річковий стік, який розширить цю територію практично на 30-35 тисяч квадратних кілометрів. Тобто, уражено 50% загальної площі Донецької та Луганської областей, де сконцентровано населення.

І це - лише те, що нам відомо...