Висохлі водойми і браконьєри: нерест риби цього року - під загрозою
фото wikiquote.org
Екологи та вчені давно б'ють на сполох у зв'язку з аномальною для нашої країни погодою. Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більше 80% від норми.
Цього року через безсніжну зиму наповнюваність буде ще меншою, вважає експерти Національної екологічної ради України. Вже зараз ситуація дуже тривожна, і надалі вона може лише погіршуватися.
Коли підвищиться температура повітря на тлі дефіциту опадів, це призведе до зневоднення і пересихання багатьох водойм. До слова, за роки Незалежності в Україні зникло більше 10 тисяч малих річок! І ця тенденція може лише погіршитися.
Якщо гідрометеорологічна ситуація в країні призведе до низької наповненості водосховищ, то Держводагентство може обмежити водопостачання для споживачів. Це може статися вперше за 120 років. В основному обмеження торкнуться промислових підприємств. Адже законодавство зобов'язує в першу чергу забезпечити питні та побутові потреби населення.
Натомість, така ситуація може сильно вдарити по промисловості і сільському господарству, які в деяких регіонах вже давно відчувають нестачу води. Вже сьогодні близько 60% сільськогосподарських земель мають дефіцит вологи в тій чи іншій мірі. Особливо це стосується південних регіонів. А це, своєю чергою, може призвести до скорочення врожайності деяких сільськогосподарських культур.
Крім того, така ситуація може серйозно відобразиться на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Рибі ніде нереститися.
"Вже котрий рік на наших водоймах відчувається гострий дефіцит природних нерестовищ. Через те, що останні десятиліття не проводяться в достатній мірі меліоративні заходи з розчищення нерестовищ, багато з них заросли і стали непридатні для нересту риби. Так само через хаотичну забудову прибережної смуги велику кількість природних нерестовищ знищено. В результаті за останній час втрачено понад 40% природних нерестовищ. Це все серйозно позначилося на чисельності риб'ячих зграй в наших водоймах, - вважає Олександр Чистяков, президент Асоціації рибалок України. - Для того щоб допомогти рибі під час нересту, рибопромислові підприємства і природоохоронні громадські організації встановлюють на водоймах штучні нерестові гнізда. Ці заходи довели свою ефективність. На одне штучне гніздо плотва відкладає більше мільйона ікринок. Конструкція гнізда дозволяє ефективно промиватися ікрі від мулу і дрібного сміття, а також добре прогріватися на сонці".
Натомість, у сучасних реаліях риб'ячі зграї гостро потребують допомоги. У 2019 року в вітчизняні водойми вселили 15,6 млн штук риби. З них 7,2 млн рослиноїдних видів, 8,4 аборигенних. Однак аналіз стану водних живих ресурсів показує, що вселення в таких кількостях явно не достатньо, воно становить всього 10% від необхідного.
Як наслідок, ляща в наших річках залишилося не більше 30% від його кількості в 1991 році, щуки - 15%, судака, сома - 10%. А такі колись поширені види, як чехоня, рибець, линь, подуст стали рідкісними. В останнє видання Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенної риби.
Цього року через безсніжну зиму наповнюваність буде ще меншою, вважає експерти Національної екологічної ради України. Вже зараз ситуація дуже тривожна, і надалі вона може лише погіршуватися.
Коли підвищиться температура повітря на тлі дефіциту опадів, це призведе до зневоднення і пересихання багатьох водойм. До слова, за роки Незалежності в Україні зникло більше 10 тисяч малих річок! І ця тенденція може лише погіршитися.
Якщо гідрометеорологічна ситуація в країні призведе до низької наповненості водосховищ, то Держводагентство може обмежити водопостачання для споживачів. Це може статися вперше за 120 років. В основному обмеження торкнуться промислових підприємств. Адже законодавство зобов'язує в першу чергу забезпечити питні та побутові потреби населення.
Натомість, така ситуація може сильно вдарити по промисловості і сільському господарству, які в деяких регіонах вже давно відчувають нестачу води. Вже сьогодні близько 60% сільськогосподарських земель мають дефіцит вологи в тій чи іншій мірі. Особливо це стосується південних регіонів. А це, своєю чергою, може призвести до скорочення врожайності деяких сільськогосподарських культур.
Крім того, така ситуація може серйозно відобразиться на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Рибі ніде нереститися.
"Вже котрий рік на наших водоймах відчувається гострий дефіцит природних нерестовищ. Через те, що останні десятиліття не проводяться в достатній мірі меліоративні заходи з розчищення нерестовищ, багато з них заросли і стали непридатні для нересту риби. Так само через хаотичну забудову прибережної смуги велику кількість природних нерестовищ знищено. В результаті за останній час втрачено понад 40% природних нерестовищ. Це все серйозно позначилося на чисельності риб'ячих зграй в наших водоймах, - вважає Олександр Чистяков, президент Асоціації рибалок України. - Для того щоб допомогти рибі під час нересту, рибопромислові підприємства і природоохоронні громадські організації встановлюють на водоймах штучні нерестові гнізда. Ці заходи довели свою ефективність. На одне штучне гніздо плотва відкладає більше мільйона ікринок. Конструкція гнізда дозволяє ефективно промиватися ікрі від мулу і дрібного сміття, а також добре прогріватися на сонці".
Натомість, у сучасних реаліях риб'ячі зграї гостро потребують допомоги. У 2019 року в вітчизняні водойми вселили 15,6 млн штук риби. З них 7,2 млн рослиноїдних видів, 8,4 аборигенних. Однак аналіз стану водних живих ресурсів показує, що вселення в таких кількостях явно не достатньо, воно становить всього 10% від необхідного.
Як наслідок, ляща в наших річках залишилося не більше 30% від його кількості в 1991 році, щуки - 15%, судака, сома - 10%. А такі колись поширені види, як чехоня, рибець, линь, подуст стали рідкісними. В останнє видання Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенної риби.
Причин цьому багато: браконьєрство, слабо контрольований промисловий вилов, надмірне забруднення побутовими і виробничими стоками водойм і багато іншого. Але не один вид риби не пропав сам по собі.
"Сьогодні риба масово збирається в зграї поблизу своїх природних нерестовищ. Цим користуються браконьєри. Біля традиційних місць нересту риби організовуються браконьєрські бригади. Все це відбувається через нечувану за розміром корупцію в природоохоронних органах. Замість того, щоб захищати природу, вони, "кришуючи" браконьєрів, грабують рибний ресурс, - каже Олександр Чистяков. - Нам намагаються нав’язати думку, що дідусь з маленькою рваною сіточкою, який вирішив виловити на день народження своїй онучці три карася - це головний браконьєр. Ні, не він знищує наші річки! А моторизовані бригади з багатокілометровими сітками під дахом різних структур випалюють, як напалмом, рибу в наших водоймах. Сьогодні наші річки знаходяться в депресивному стані. Якщо не припинити бездумне використання рибного ресурсу, то до 2050 року в наших річках взагалі може зникнути риба..." Тож за браконьєрство однозначно потрібно вводити кримінальну відповідальність, вважають експерти.
"Сьогодні риба масово збирається в зграї поблизу своїх природних нерестовищ. Цим користуються браконьєри. Біля традиційних місць нересту риби організовуються браконьєрські бригади. Все це відбувається через нечувану за розміром корупцію в природоохоронних органах. Замість того, щоб захищати природу, вони, "кришуючи" браконьєрів, грабують рибний ресурс, - каже Олександр Чистяков. - Нам намагаються нав’язати думку, що дідусь з маленькою рваною сіточкою, який вирішив виловити на день народження своїй онучці три карася - це головний браконьєр. Ні, не він знищує наші річки! А моторизовані бригади з багатокілометровими сітками під дахом різних структур випалюють, як напалмом, рибу в наших водоймах. Сьогодні наші річки знаходяться в депресивному стані. Якщо не припинити бездумне використання рибного ресурсу, то до 2050 року в наших річках взагалі може зникнути риба..." Тож за браконьєрство однозначно потрібно вводити кримінальну відповідальність, вважають експерти.
Раніше ми повідомляли, що Україна приєднається до європейської програми збереження осетрових
Немає коментарів:
Дописати коментар