Berne Convention

Бернська конвенція 1979 року:

Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі

Бернська конвенція була розроблена для охорони і збереження європейської флори та фауни та, що важливо, збереження середовища існування видів дикої флори та фауни.

Україна приєдналася до конвенції 1996 року із застереженнями. Це означає, що норми Бернської конвенції діють і в Україні.

Стаття 5 Бернської конвенції забороняє збір, зривання, виривання з корінням, зрізання рослин тих видів, які зазначені в Додатку І ("Види флори, що підлягають суворій охороні").

Стаття 6 Бернської конвенції забороняє відносно видів тварин, зазначених в Додатку ІІ ("Види фауни, що підлягають суворій охороні" - окрім вовка Canis lupus та ведмедя бурого Ursus arctos, баранця великого Gallinago media, оскільки на момент підписання конвенції Верховна рада вважала, що ці види не потребують охорони "у зв'язку з достатньо великою чисельністю та розповсюдженістю") наступне:

     1) вилов, утримання і знищення;

     2) пошкодження місць виведення потомства та відпочинку;

     3) порушення спокою тварин, особливо в період розмноження і зимівлі;

     4) знищення або вилучення з природи яєць;

     5) володіння чи торгівля тваринами (живими або мертвими).

Додаток ІІІ перелічує види тварин, які потребують менш активної охорони (хоча, на жаль, наразі і види Додатків І та ІІ в Україні охороняються недостатньо).

Додаток IV перелічує заборонені методи забиття, відлову та інших форм експлуатації тварин та рослин. В Україні дозволяється використання:

пасток та сіток для відлову тварин видів Додатку ІІІ з науковою метою,

капканів для добування вовка Canis lupus,  а також бабака  звичайного  Marmota bobac,  бобра Castor fiber,  тхора чорного  Mustela putorius, куниці  лісової  Martes  martes, куниці кам'яної  Martes  foina.

Смарагдова мережа

Наслідком створення Бернської конвенції стала розробка системи територій підвищенного природоохоронного інтересу (ASCI - areas of special conservation interest), метою функціонування якої стало б
- сприяння виживанню видів, які перебувають під загрозою зникнення (Додатки І та ІІ Конвенції);
- підтримка значної кількості видів на території;
- збереження прикладів типових рідкісних оселищ в дикій природі;
- збереження еталонних оселищ певного типу;
- збереження місць, важливих для мігруючих видів.

Така необхідність згадана в Рекомендації 16 Постійного комітету конвенції (PDF), а сама Смарагдова мережа, або Мережа Емеральд (Emerald Network) запроваджена Резолюцією 5 Бернської конвенції (PDF).

Об'єкти Смарагдової мережі створюються для збереження окремих
- типів оселищ, визначених Резолюцією 4 Бернської конвенції (PDF);
- видів тварин та рослин, визначених Резолюцією 6 Бернської конвенції (PDF).

Смарагдова мережа в Україні станом на 2019 рік

Credits: Василюк О./Wikimedia Commons

Смарагдова мережа в Україні продовжує розвиватись. Детальніше про історію створення Мережі можна почитати на Вікіпедії. Основний вклад в розвиток цієї мережі сьогодні вносять не державні структури, які мали б імплементувати затверджені конвенцією норми, а громадські організації, зокрема, Українська природоохоронна група [1, 2, 3].

Станом на кінець 2019 року, не існує спеціального закону, який би регулював діяльність Смарагдової мережі в Україні. Перед реформуванням Міністерства екології та природних ресурсів в Міністерство енергетики та захисту довкілля проект Закону України "Про території Смарагдової мережі" був оприлюднений для обговорення, проте подальша його доля невідома.

Додатки

Офіційний (ЄС) переклад Бернської конвенції українською мовою
Додаток І - Види флори, що підлягають суворій охороні
Додаток ІІ - Види фауни, що підлягають суворій охороні
Додаток ІІІ - Види фауни, що підлягають охороні
Додаток IV - Заборонені методи забиття, відлову та інших форм експлуатації тварин та рослин